Зміст:
Поверхневі грибкові захворювання зустрічаються повсюдно. Найпоширенішою інфекцією вважається мікроспорія у дітей. Це інфекційне ураження шкірних покривів та їх придатків, що викликається різними грибами з роду Microsporum. В останні роки реєструється зростання випадків хронічного перебігу патології, особливо у пацієнтів з тяжкими системними захворюваннями. Організація профілактики і боротьби з мікроспорія – актуальне завдання для лікарів і пацієнтів.
Зміст
Класифікація та причини грибкової інфекції
Практично в 95% випадків мікроспорія у дітей спричинений грибками роду Microsporum canis. Спочатку ці мікроорганізми інфікують кішок і собак, рідше – інших тварин. Основне джерело захворювання для дітей – це дорослі кішки і котенята, собаки.
Зараження грибками відбувається при прямому контакті з хворою твариною (під час гри, при погладжуваннях) або через предмети, на які потрапили лусочки шкіри кішки або шерсть. Значно рідше передача захворювання походить від одного члена сім’ї до іншого.
В першу чергу мікроспорія ділиться на три групи залежно від місця перебування збудника. До неї відноситься:
- зоофильная – коли грибки інфікують переважно тварин і в рідкісних випадках – людей;
- геофильная – в даному випадку мікроорганізми живуть у ґрунті і практично не виступають причиною інфекції;
- антропофильная – такі явища викликають захворювання у людей і вкрай рідко – у тварин.
Найбільша небезпека зараження грибками у дітей, у тому числі новонароджених, і молодих жінок.
Дорослі люди хворіють рідше за наявності в волоссі органічних кислот, які володіють фунгіцидними властивостями – здатністю знищувати патогенні гриби.
Крім того, хвороба класифікується і за глибиною ураження на три форми: дві поверхневі – з ураженням волосистої частини і з ураженням шкірних покривів, де розташовуються тільки пушкова волоски. Третя форма носить назву глибокої нагноительной мікроспорії.
Ознаки інфекції
Антропонозна і зоонозная мікроспорія здатна вражати волосся, шкірні покриви і вкрай рідко – нігтьові пластини. Вогнища інфекції можуть розташовуватися як закритих, так і на відкритих частинах тіла дитини. У середньому інкубаційний період становить 4-7 діб з моменту зараження при зоонозних інфекції та до 6 тижнів при антропозоонозної.
При ураженні волосся вогнища інфекції зазвичай розташовуються в потиличної, скроневої або тім’яної області. На запаленої частини голови спочатку з’являється лущення, після чого з’являються відносно великі овальні або округлі вогнища (3-5 см) з чітким контуром. Ще одна характерна ознака – наявність поруч більш дрібних вогнищ відсіву до 1,5 см в діаметрі.
Стригучий лишай також характеризується тим, що в місцях ураження волосся зламали і підносяться над шкірою на 3-5 мм. Така картина нагадує вогнищеву алопецію.
При запаленні гладкої шкіри на ній з’являються набряклість рожеві плями з чіткими контурами круглої або овальної форми. Їх поверхня зазвичай покрита дрібними лусочками сіруватого кольору.
Це початкова стадія хвороби.
З часом плями починають збільшуватися в діаметрі, а по їх контуру з’являється підноситься над шкірою червоний валик з бульбашками і кірочками на поверхні.
У 80% випадків інфекційний процес втягуються дрібні пушкове волосся, вії та брови. Активні скарги з боку дитини, як правило, відсутні, але може турбувати легкий свербіж.
Атипові форми
У деяких випадках хвороба протікає атипово або з розвитком бактеріальних ускладнень. Цьому може сприяти наявність інших захворювань шкіри або застосування місцевих гормонів.
Симптоми, що вказують на атипову або ускладнений перебіг хвороби:
- поява на вогнищах бульбашок з жовтим вмістом;
- склеювання волосся в результаті злиття вмісту пухирців;
- поява щільних кірок сіро-жовтого кольору;
- обсіменіння вогнищами всього шкірного покриву голови, наявність лупи і ділянок без волосся.
Навіть при типовому перебігу мікроспорії слід звернутися до лікаря педіатра і дерматолога.
Діагностика
Для того щоб підтвердити мікроспорію у дитини досить клінічної картини і невеликого числа інструментальних досліджень. До них відносять мікроскопічний аналіз на гриби, посів мазка на збагачені середовища та огляд під люмінесцентною лампою.
Способи лікування грибкової інфекції
Терапія мікроспорії у дітей можлива двома способами: місцево і разом – у комбінації з системними препаратами. Останній варіант використовується при ускладненому перебігу хвороби.
Місцеве лікування передбачає тривале нанесення на вогнища ураження:
- протигрибкових мазей і кремів (на основі кетоконазолу, изоконазола тощо); відповідно до інструкції таке лікування повинно тривати 4-6 тижнів;
- сірчаної мазі, саліцилової кислоти, сірчано-дегтярній мазі – мають більш низьким рівнем ефективності у порівнянні з протигрибковими кремами;
- спиртової настоянки йоду – не рекомендується використовувати у новонароджених і грудних дітей, а також при дисемінованому формі.
У разі нагноєння місцево можна використовувати ихтиоловую мазь, розчин фурациліну.
При необхідності системної терапії (прийом протигрибкових таблеток) використовують ліки з тербінафіном або гризеофульвіном в складі. Призначення та розрахунок дози здійснюється тільки лікарем. Препарати мають багато протипоказань та побічних реакцій. При дотриманні всіх рекомендацій і нормалізації гігієни прогноз досить сприятливий. Хронічні форми зустрічаються вкрай рідко.
Профілактика
Як попередити інфікування мікроспорія:
- виключити контакти дітей з безпритульними тваринами;
- ретельно мити руки з милом після ігор на вулиці та вдома;
- стежити за гігієною волосся, рук і нігтів дітей;
- не використовувати чужі гребінці, рушники та інші предмети побуту;
- стежити за станом вовни свого домашнього вихованця.
Повністю убезпечити свою дитину від усіх інфекцій і контактів з бездомними тваринами неможливо. Тому при появі перших ознак мікроспорії слід звернутися в лікарню.
Дивіться далі: висівкоподібний лишай у дитини
