Як виявити і вилікувати хронічний сальпінгіт

Зміст:

Хронічний сальпінгіт діагностується у 30% жінок, які мають труднощі із зачаттям. Дане захворювання важко піддається корекції і в більшості випадків стає причиною безпліддя. Патологія найчастіше має змащену клінічну картину і рідко приносить пацієнткам занепокоєння. Жінок змушують звертатися до лікаря ускладнення сальпінгіту.Частою причиною хронічного сальпінгіту стають статеві інфекції

Що це таке

Термін «сальпінгіт» в гінекології використовується для позначення запального процесу, що локалізується у фаллопієвих трубах. Нерідко дане слово вживається лікарями в контексті опису таких патологій, як ендометрит, аднексит, оофорит. Сальпінгіт найчастіше не є самостійним захворюванням, а розвивається в результаті переходу інфекції з близько розташованих органів.

Спочатку патологія приймає гостру форму. Цей стан викликає в пацієнток виражену клінічну картину. Якщо на цьому етапі не будуть прийняті заходи для усунення провокуючих факторів, запалення перейде в хронічну форму. При цьому ознаки стають менш виражені, а пацієнтка помилково вважає, що наступило повне одужання.

Хронізація запального процесу настає при наступних обставинах:

• відсутність своєчасної терапії;
• неправильно підібрані препарати;
• передчасна відміна антибіотиків;
• порушення режиму при використанні медикаментів;
• супутні інфекційні процеси в порожнині матки і венеричні захворювання.

У групу ризику входять жінки, які перенесли оперативні втручання на органах малого тазу, – аборти, діагностичні вискоблювання. Ймовірність патології вище у пацієнток після лапароскопії, під час якої була проведена пластику маткових труб.

Класифікація сальпінгіту

Хронічна форма захворювання може бути первинною і вторинною. Класифікувати патологію самостійно не вийде.

У відповідності з видом збудника захворювання ділять на специфічне й неспецифічне.

• Неспецифічні мікроорганізми, або умовно-патогенні, – присутні в інтимних органах жінки постійно і створюють певну мікрофлору. Якщо під дією якихось факторів знижується імунітет, зростає кількість їх колоній. Це призводить до проникнення неспецифічних збудників в шийку матки, матку і маткові труби.
• Специфічні мікроорганізми не повинні бути присутніми в інтимних органах здорової жінки. Найчастіше вони проникають у них при незахищеному статевому контакті і є збудниками прихованих інфекцій. Поширення специфічних бактерій може статися з током крові і лімфатичної системи.

Незважаючи на те, що одні збудники в нормі можуть перебувати в організмі жінки, а інші не повинні там бути присутнім, обидві форми сальпінгіту потребують терапії. В залежності від того, наскільки запущено і ускладнене захворювання, вибирається консервативний метод або виконується хірургічне втручання.

Вид лікування при хронічному сальпінгіт визначає лікар

Клінічна картина

Якщо на початкових стадіях захворювання у жінки не виникло вагомих підстав для звернення до лікаря, то хронічна форма також не створить занепокоєння. Ознаки патології можуть проявити себе при загостренні запального процесу. Воно змінюється тимчасовою ремісією і змушує пацієнтку звикнутися з новим станом. Зрідка дівчата з сальпингитом скаржаться на такі прояви:

• тимчасове підвищення температури тіла;
• тягнучі болі з певної сторони живота;
• загальна слабкість;
• дискомфорт при статевому контакті.

При ускладненні з’являються додаткові ознаки:

• рясні менструації;
• нерегулярні кровотечі;
• кольорові виділення з піхви;
• неприємний запах з інтимної області;
• відсутність вагітності;
• лихоманка;
• стрибки артеріального тиску;
• симптоми інтоксикації.

Дані скарги можуть супроводжувати і інші гінекологічні захворювання. Тому при звертанні пацієнтки до лікаря потрібно виконати ретельне обстеження.

Діагностика

По характерній клінічній картині, особливо в разі ускладнень, досвідчений гінеколог може запідозрити, що у пацієнтки запальний процес. Для підтвердження діагнозу та класифікації сальпінгіту виконуються:

• бімануальне обстеження – може показати збільшення маткової труби з однієї сторони, яка у здоровому стані не визначається;
• УЗД – дає загальну картину стану органів малого тазу, показує локалізацію запального процесу;
• мазок з піхви – дозволяє встановити належність збудника інфекції, якщо така є;
• бактеріологічне дослідження – визначає чутливість мікроорганізмів, що складають мікрофлору піхви, по відношенню до лікарських засобів;
• гістеросальпінгографія – рентгенологічне дослідження, що дозволяє визначити стан маткових труб і встановити скупчення гнійного ексудату в них.

При призначенні терапії важливо оцінювати результати обстежень в сукупності.

Хронічний сальпінгіт призводить до формування спайкового процесу

Лікування

При виборі методики корекції оцінюється необхідність збереження репродуктивної функції і вік пацієнтки. Молодим дівчатам, які в майбутньому планують народжувати дітей, підбирається найбільш щадна терапія. Медикаментозне лікування включає в себе кілька методик:

• антибактеріальна терапія – препарати призначаються з урахуванням чутливості збудників запального процесу, зазвичай потрібне використання відразу 1-3 лікарських засобів з широким спектром дії;
• протизапальна та знеболювальна терапія – є симптоматичним лікуванням, ліки групи НПЗП призначаються на 5-7 діб;
• протеолітичні кошти та ензими – призначаються для використання на 2-3 тижні, розсмоктують спайки і усувають гнійний ексудат;
• протигрибкова терапія – потрібно для запобігання росту грибів роду Кандида після прийому антибіотиків;
• імуномодулюючі засоби – призначаються для підвищення опірності організму.

При відсутності позитивних результатів медикаментозної корекції призначається оперативне втручання. Кращим методом є лапароскопія, але при залученні в процес великої площі очеревини потрібно відкрита операція. Під час втручання фахівець виконує видалення скупчень ексудату і перевіряє функціональність маткових труб. При спайковому процесі відбувається розтин тонких плівок, склеюючих внутрішні органи. Це дозволяє відновити здатність до дітородіння.

Прогноз

Хронічний сальпінгіт – це неприємне стан, яке часто викликає ускладнення. Зазвичай захворювання не призводить до летального результату і не стає причиною інвалідизації. Однак воно серйозно порушує роботу репродуктивних органів жінки. При тривалому уповільненому запаленні відбувається формування спайок в порожнині маткових труб, що порушує їх прохідність. Якщо на початкових стадіях вилікувати сальпінгіт досить просто, то хронічна форма вимагає складної комплексної терапії і нерідко потребує оперативного втручання. При виявленні проблеми лікар складає індивідуальний прогноз для кожної пацієнтки, від якого відштовхується при призначенні корекції.

Профілактика

Для запобігання запального процесу в маткових трубах жінкам рекомендується:

• дотримуватися правил інтимної гігієни;
• використовувати контрацептиви щоб уникнути абортів;
• застосовувати засоби контрацепції, захищають від статевих інфекцій;
• намагатися виключити будь-які причини зниження імунітету;
• одразу звертатися до лікаря при збої в менструальному циклі, дивних виділеннях з піхви і інших проблемах.

Своєчасна терапія гінекологічних захворювань є запорукою відсутності ускладнень в майбутньому.

Висновок

Характерною ознакою хронічного сальпінгіту є тягнучі болі з одного боку в нижній частині живота. При появі скарг слід одразу звернутися до лікаря і дізнатися, що стало причиною дискомфорту. Це допоможе позбутися від захворювання на ранніх стадіях і уникнути ускладнень.

Також цікаво почитати: хронічний цервіцит