Зміст:
Дитина вчиться контролювати процес сечовипускання приблизно з 2 років, коли батьки припиняють використовувати підгузники і починають привчати його до горщика. Нетримання сечі у дітей може спостерігатися в ситуаціях, коли цей етап затягується. Провокувати нетримання також можуть органічні та функціональні порушення, які вимагають детальної діагностики і лікарського втручання.
Причини
Нетриманням називають мимовільного сечовипускання, яке відбувається мимоволі і не контролюється дитиною.
Нетримання сечі у дітей — привід пройти обстеження
У нормі процес сечовипускання відбувається наступним чином:
- при наповненому сечовому міхурі дратуються рецептори, які посилають у головний мозок сигнали про необхідність спорожнення;
- з ЦНС приходить відповідь на сфінктери і м’язові волокна органу, що призводить до розслаблення сфінктера і скорочення міхурово стінок;
Мимовільне сечовипускання спостерігається як вдень, так і вночі. Проблема може бути викликана широким колом причин, серед яких відіграють роль як фізіологічні, так і психологічні фактори.
Розглянемо основні причини, які можуть призвести до мимовільного сечовипускання. Серед них є такі:
- Незрілість нервової системи. Нетримання такого типу вважається фізіологічним і спостерігається у дітей 1,5-2 років. Мимовільне спорожнення міхура вдень або в нічний час виникає із-за незрілості регуляторних механізмів. У найближчі 1-2 роки дитина навчиться контролювати цей процес і затримувати сечовипускання, щоб добігти до горщика. Якщо цього не відбувається, слід задуматися про більш серйозні причини, які будуть вважатися патологічними.
- Наслідки травм. Пошкодження головного мозку або травма спини може спровокувати збій у нервовій регуляції органів тазу. Це означає, що порушується проведення сигналів від головного мозку до сечового міхура, що робить скрутним контроль сечовипускання.
- Психічні захворювання. Розлади психічної сфери призводять до дисбалансу нервової імпульсації, яка може бути занадто частою або недостатньо регулярній. Результатом стає мимовільне сечовипускання при дитячому аутизмі, епілепсії, шизофренії та інших захворюваннях.
- Анатомічні аномалії. Нетримання можуть викликати органічні дефекти сечоводу або самого міхура. Проблеми, як правило, виникають на етапі ембріонального розвитку.
- Наслідки ендокринних захворювань. Ендокринні розлади негативно відбиваються на функціонуванні більшості органів і систем. Нічне нетримання часто свідчить про проблеми з щитовидною залозою або цукровому діабеті.
- Побічні реакції на прийом лікарських препаратів. Деякі медикаменти мають побічний ефект у вигляді порушення сечовипускання. При появі такого симптому потрібно звернутися до лікаря для корекції схеми лікування.
Не остання роль у цьому питанні відводиться генетичної схильності. Якщо у обох батьків у дитинстві спостерігався енурез, ймовірність прояву проблеми у дитини виявляється більше 70%.
У більшості випадків проблема пов’язана з затримкою розвитку нервової системи. Це означає, що по мірі дорослішання дитини процес сечовипускання буде контролюватися краще і нетримання поступово усунеться. Сприятливими факторами для уповільненого дозрівання нервової системи можуть виступати:
- ускладнення вагітності та гестоз;
- гіпоксія або анемія у жінки;
- родові трави.
Також енурез можуть спровокувати інфекційно-запальні захворювання урогенітального тракту. У цьому випадку порушується робота м’язового сфінктера сечового міхура, що призводить до частих позивів мимовільного сечовипускання. Першопричиною в цьому випадку можуть виступати пієлонефрит, вульвовагініт, цистит та інші захворювання.
Батьки можуть помітити взаємозв’язок між раптовою появою нетримання і перенесеним стресом у дитини. Особливо це стосується дітей шкільного віку, де на психоемоційний стан впливають не тільки оцінки, але також відносини між однолітками.
Провокуючим фактором може стати сімейне горе або зміна способу життя, наприклад, зміна навчального закладу або місця проживання.
Згідно думку фахівців, нетримання частіше викликана сукупністю провокуючих факторів, які нашаровуються один на одного. Важливі повноцінна діагностика з консультаціями суміжних фахівців. Лікування зазвичай передбачає комплексний підхід, який спрямований на стабілізацію психологічного стану дитини та усунення порушень.
При нічному нетриманні лікарі частіше припускають патологію, ніж тимчасові труднощі. Точна етіологія таких проявів до кінця неясна, проте їх пов’язують з незрілістю регуляторних механізмів, наявністю генетичної схильності і зниженням вироблення антидіуретичного гормону в період після 22 годин.
Денне і нічне нетримання можуть розвиватися з різних причин
Який лікар займається лікуванням?
Проблема буває пов’язана з однією причиною або цілим комплексом факторів з різних галузей медицини. Таким чином, перший доктор, до якого повинні звернутися батьки — педіатр. Він призначить необхідне обстеження, за результатами якого направить до більш вузького спеціаліста. Подальшу терапію нетримання сечі у дітей може проводити дитячий невролог, уролог, психіатр, травматолог та інші фахівці.
Методи терапії нетримання
Перше, що треба пам’ятати батькам — лаяти дитину за нетримання не можна. Якщо воно викликано органічними причинами, він у цьому не винен, а коли часте випорожнення провокує стрес, то злість батьків тільки посилить проблему. Що робити, якщо ваша дитина не може добігти до горщика або туалету?
Після проведення повної діагностики лікар робить висновок про те, які чинники спровокували проблему. Як правило, це сукупність з порушень у роботі організму і емоційної нестійкості. У цьому випадку лікування може включати такі напрямки:
- Деякі вроджені анатомічні порушення можна усунути оперативним шляхом.
- Психологічна підтримка від батьків і близьких обов’язкове. Додатково можуть призначатися препарати з групи седативних засобів або антидепресантів.
- При денному нетриманні школярам рекомендується використовувати спеціальні урологічні прокладки.
- Можуть застосовуватися психотерапевтичні методики, де використовується система заохочень за кожне вдале ходіння в туалет.
Більш точні рекомендації залежать від кожного конкретного випадку. Лікар порекомендує, що ще зробити для максимально швидкого усунення проблеми. Корисним виявляється складання режиму, коли дитина ходить в туалет за розкладом і формує звичку.
Сучасна медицина не рекомендує батькам застосовувати народні засоби і займатися самолікуванням. Більшість рецептів можуть бути не тільки неефективними, а також надати непередбачувана дія на організм. З народних засобів можуть використовуватися лише аптечні препарати на основі натуральних компонентів, які призначає лікар.
Які б не були причини нетримання, дитині дуже важлива підтримка дорослих
Якщо дитина відчув сильний стрес і після цього почав мочитися, допускається використовувати седативні препарати в таблетках або рецепти популярних народних засобів на основі заспокійливих трав.
Знизити ризик появи у дитини денного нетримання жінка може, починаючи з періоду вагітності. Необхідно піклуватися про своє здоров’я і уникати впливу несприятливих чинників на організм, щоб виключити внутрішньоутробну гіпоксію та інші порушення у дитини. Не варто затягувати з процесом відучення від підгузників і прилучення до горщика. Фізіологічно дитина готова до таких змін у віці 1,5-2 років.
Також рекомендуємо почитати: інвагінація кишечника у дітей
