Тетяна Чернігівська розповіла, чому дітям іноді складно освоювати читання

15

Готуючи дітей до вступу в перший клас, багато батьків дошкільнят вчать читати. І іноді виникає така ситуація, що майбутній учень «ковтає» склади, пропускає букви, а то й цілі слова в реченні. Подібна ситуація може бути не тільки в першому класі, але і в третьому, четвертому… «Ти не бачиш?» — хвилюється мама…

Якщо до 3-4-го класу школи дитина все ще читає по складах, намагається вгадувати слова, переставляє місцями або ковтає букви та їх поєднання, постійно втрачає рядок або неодноразово повертається до вже прочитаного слова, то в цьому випадку фахівці ставлять діагноз «дислексія», — розповідає директор Інституту вікової фізіології РАО, доктор біологічних наук, професор, академік РАО Мар’яна Безруких.

Діагноз «дислексія» лікар-дефектолог або психоневролог не має право поставити раніше, ніж дитині виповниться 10-11 років, — уточнює експерт. — До цього віку можна говорити лише про наявність труднощів у навчанні читання й письма.

© Depositphotos

Читайте також:Співачка Слава розповіла, як боролася з дислексією

Є два основних підходи до визначення дислексії, — відзначає методист з корекції дислексії, член міжнародної асоціації дислексії DDAI кінезіотерапевт Марія Стулова. — Перший — педагогічний: тут ми бачимо наявність симптомів, але немає порушень фізики тіла і психіки. Визначити це можна після ретельного медичного обстеження. В цьому випадку наука поки що не здатна пояснити причини дислексії. Дислексія може спостерігатися у клінічно здорової дитини, який веселий, відкритий, вільний для спілкування, а сумує і розбудовується лише тоді, коли приходить час сідати за уроки. Така форма добре піддається педагогічній корекції з фахівцем.

Другий — клініко-психологічний: симптоми дислексії з’являються при порушеннях, що впливають на роботу мозку. Це можуть бути особливості психіки, неврологічні захворювання, патології розвитку і так далі. Щоб знайти ці порушення, потрібно звернутися до фахівців.

© Depositphotos

Допомогти можуть консультація та обстеження у невролога, психолога і нейропсихолога. Тему дислексії продовжує відомий російський учений в області нейронауки і психолінгвістики Тетяна Чернігівська:

Не варто думати, що дислексія — це якась екзотична річ. На жаль, більшість людей, серед них і вчителі, і батьки просто не знають, що є таке явище. Думаю, немає жодного класу в школі, де не було б мінімум одну дитину-дислектика.

Читайте також:Людмила Петрановська розповіла, як потрібно вибирати школу для дитини

Тетяна Чернігівська закликає не вважати таких дітей відстаючими:

Не варто думати, що люди, у яких порушення читання і письма неповноцінні інтелектуально. Це не так. Цим дітям потрібно допомагати. Тому, що їм будуть ставити суцільні двійки ситуація буде тільки погіршуватися. Це не їх вина, між іншим.

Вчителів потрібно просвіщати, батьки повинні знати, що не потрібно лаяти дитину. Його потрібно вчити. У всьому світі є спеціальні заняття, це коригується, але потрібно точно знати, що коригуємо. Це серйозна річ, до цього потрібно ставитися уважно.

© Instagram @tv_chernigovskaya

Дислексія і дисграфія надзвичайно поширені. Звичайна людина вважає, що це якась екзотична річ. Це абсолютно не так. Мова йде про десятки, а може бути, сотні мільйонів людей на планеті.⠀Мені здається, світ, у якому ми опинилися, і який нас захоплює все більше і більше — цифровий, штучний, бездушний, з яким людство ніколи не стикалося, вимагає того, щоб зупинитися, згадати про свою людську гідність, про нашої цивілізації і про те, хто ми є на цій планеті.⠀Люди, у яких проблеми з читанням, до того, як на них почали звертати увагу, волею долі виявлялися майже викинутими з цього світу. І це жахлива історія! Питання не в тому, що вони не можуть написати диктант або швидко прочитати текст, вони потрапляють в інший потік. Але наша цивілізація — це не тільки букви, але й математика, музика, живопис і так далі, — продовжила Тетяна Чернігівська.

Підводячи підсумок непростій темі дислексії, зазначимо: починати профілактику потрібно в той час, поки дитина ще зовсім малюк. Батькам необхідно частіше розмовляти з дитиною. Коли підросте, залучати в діалог, просити переказувати мультфільми і прочитані книжки разом. Допомагає в профілактиці дислексії розвиток дрібної моторики. І важливо пам’ятати: ці заняття повинні бути регулярними, а не періодичними!

Фото на анонс: Depositphotos, Instagram @tv_chernigovskaya