Поліомієліт у дітей

544

Зміст:

  • Загальна інформація
  • Симптоми захворювання
  • Діагностика
  • Лікування
  • Наслідки
  • Поліомієліт – інфекційне захворювання вірусної етіології, що вражає сіра речовина спинномозкового каналу. У РФ щеплення від поліомієліту входить в обов’язковий календар. Вакциноассоциированная форма визнається однією з найбільш небезпечних. Інфікування відбувається внаслідок контакту дітей, що не отримали щеплення, з дитиною, якій була введена вакцина з живою культурою. Зараження може відбутися тільки при ослабленому імунітеті дитини в результаті зараження ВІЛ-інфекцією, наявності злоякісних новоутворень, після важких інфекційних захворювань. Ознаки зараження з’являються через десять – чотирнадцять днів після контакту нещепленої дитини з вакцинованим живою культурою поліомієліту. Симптоми у дітей характеризуються гострим початком. Важлива своєчасна терапія, інакше високий ризик розвитку млявого паралічу.При поліомієліті симптоми у дітей залежать від тяжкості перебігу захворювання

    Загальна інформація

    У сфері педіатрії застосовується два варіанти вакцинації дітей від поліомієліту – за допомогою ін’єкцій і крапель. У другому випадку в організм дитини вводиться жива культура. Протягом чотирнадцяти днів після процедури вакцинації краплями, людина є джерелом інфекції вірусу поліомієліту.

    Інкубаційний період захворювання становить десять – чотирнадцять днів, після закінчення яких людина, контактував з прищепленим, відзначає появу перших ознак зараження. Частіше первинного інфікування піддаються діти молодшого віку, які ще не пройшли вакцинацію. Вторинне зараження можливе у дорослих навіть після щеплення.

    Вторинна форма поліомієліту протікає відносно легко, не супроводжується розвитком ускладнень, що обумовлено наявністю в організмі людини антитіл, вироблених після постановки щеплення.

    Симптоми захворювання

    Вакциноассоциированный поліомієліт виникає через два тижні після контакту з носієм інфекції або проходження процедури вакцинації, проведеної з порушеннями. Клінічна картина захворювання може супроводжуватися неврологічної або інтоксикаційної симптоматикою. На інфікування можуть вказувати наступні ознаки:

    • рясні виділення з носа великої кількості прозорого слизу;
    • напади сильного сухого кашлю;
    • порушення сну, виражені в чергуванні безсоння і нападів сильного сонливості;
    • не раніше, ніж на другу добу після перших ознак інфікування з’являються хворобливі відчуття в області живота, можлива сильна блювота, діарея;
    • через троє – четверо діб після зараження виникають сильні болі вздовж хребетного стовпа;
    • прояви парезу та паралічу кінцівок, порушення і ускладнення дихальної функції, зумовлені залученням в патологічний процес дихальної мускулатури.

    При початку захворювання певні його форми супроводжуються клінічними ознаками різної інтенсивності:

  • Абортивну інфекція. Протікає в легкій формі, повністю проходить протягом трьох – п’яти днів. Лікування в даному випадку не є обов’язковою мірою.
  • Середня ступінь характеризується розвитком паралітичного поліомієліту.
  • Третя ступінь розцінюється як найбільш важка форма. Її наслідки можуть бути незворотними, так як інфекція уражує центральну нервову систему. Рівень смертності при цьому становить не менше 50% від загальної кількості захворілих.
  • Також до числа небезпечних наслідків інфекційної хвороби відносять ураження спинного мозку. В результаті порушення його функціонування дитина повністю втрачає здатність до руху, а також не може дихати. Основна причина настання летального результату в даному випадку – зупинка дихання.

    Навіть при проведенні своєчасної діагностики та вибору оптимальної лікувальної тактики, поліомієліт призводить до паралічу, який зберігається протягом усього життя частково або повністю.

    Діагностика

    после прививкиПісля щеплення важливо дотримувати правила, рекомендовані лікарем

    Діагностика захворювання здійснюється за допомогою вірусологічного, а також серологічного методів дослідження біологічного матеріалу пацієнта. Для цього здійснюється забір калу дитини, спинномозкової рідини або вмісту носоглотки. Для уточнення діагнозу потрібне проведення дослідження, спрямованого на визначення стану м’язових тканин.

    Лікування

    Етіотропні методи лікування, тобто спрямовані на усунення чинників, що спровокували захворювання, не застосовуються при вакциноассоційованому поліомієліті. Терапевтична тактика, спрямована на поліпшення та стабілізацію стану хворого, що включає застосування лікарських засобів, в числі яких:

    • галантамін,
    • секуринин,
    • гамма-глобулін.

    Підбір конкретних препаратів і визначення дозування здійснюються лікарем індивідуально.

    Для відновлення функціонування паралізованих кінцівок використовуються різні методи фізіотерапії, в тому числі масаж, лікувальні ванни. При поліпшенні стану потрібне проведення сеансів ЛФК, сприяють відновленню м’язових тканин.

    Одним з ускладнень є ризик спадання частки легені. Для попередження патологічного явища рекомендується спрямоване використання фізіотерапії на зону грудної клітини.

    Наслідки

    Одним з важких ускладнень поліомієліту є параліч. М’язові тканини, позбавлені можливості повноцінно рухатися, поступово атрофуються. Навіть при проведенні своєчасної терапії і часткове відновлення рухливості у дитини зберігається ризик патологічних видозмін, наприклад, укорочення кінцівок.

    Щоб звести до мінімуму ризик зараження поліомієлітом після вакцинації, важливо виключити контакт щепленого дитини з дітьми, які не пройшли процедуру. Згідно з даними статистики, основною причиною інфікування є недбале ставлення фахівців і безпосередньо батьків до прищепленню. Дотримання правил вакцинації дозволить виключити можливі ризики.

    Також цікаво почитати: щеплення від поліомієліту