Особливості перебігу лакунарної ангіни у дітей

327

Зміст:

  • Особливості захворювання
  • Причини хвороби
  • Ознаки захворювання
  • Діагностика
  • Лікування патології
  • При зараженні лакунарній ангіною симптоми розвиваються протягом 1-2 днів. Захворювання практично відразу починає проявляти себе безліччю яскравих симптомів. Правильно підібрана терапевтична методика дозволяє запобігти розвитку ускладнень. Однак якщо затягувати з початком лікування, дитині буде потрібно тривала госпіталізація.

    Особливості захворювання

     

    Лакунарна ангіна зустрічається як у дітей, так і дорослих. Однак чим менший вік хворого, тим яскравішими будуть ознаки патології. При цьому, згідно з Міжнародною класифікацією хвороб (МКХ) 10-го перегляду, лакунарна ангіна у дітей вважається найбільш важким видом інфекції, що вражає ротоглотку.

    Лакунарна ангіна у дітей

     

    Патологія супроводжується гнійним запаленням мигдалин і пошкодженням слизової оболонки лімфоїдних кілець гортані. При цьому ураженими гноєм виявляються такі ділянки:

    • язичні гланди;
    • глоткові мигдалини;
    • піднебінні ділянки слизової;
    • трубні мигдалики.

    Розвиток інфекції в гнійне запалення відбувається в розгалужених пазухах мигдалин, лакунах, або криптах. В залежності від фізіологічних особливостей організму дитини і дорослого може бути 10-15 лакун. Зважаючи зручною складчастої структури крипт саме тут осідають інфекції для розмноження і подальшого поширення по ротоглотці.

    Посилюється захворювання тим, що лакуни мигдалин мають невеликі пазухи, практично недоступні для промивання. Вони нерідко виявляються повністю заповнені гноєм, який видалити звідти непросто. З-за цього інфекція тривалий час активно розмножується, гострий період хвороби в середньому триває більше 10 днів.

    Причини хвороби

     

    Лакунарна ангіна відноситься до повітряно-крапельним інфекцій, які легко передаються при тісному контакті, а також побутовим шляхом. Основні збудники хвороби, в результаті життєдіяльності яких у ротовій порожнині з’являється світло-жовтий гній, це:

    • пневмокок;
    • стафілокок;
    • стрептокок.

    У рідкісних випадках збудником інфекції стає гемофільна паличка Пфейффера, клебсієла і менінгокок. Також спровокувати лакунарну ангіну можуть захворювання гнійного характеру:

    • гайморит;
    • тонзиліт;
    • стоматит.

    Зараження при цьому відбувається через слину, що залишилася на іграшки, предмети особистої гігієни, а також при кашлі та чханні. З-за цього високі шанси підхопити інфекцію присутні у малюків, які часто відвідують дитячий садок та громадські місця з великою кількістю людей.

    Однак проникнення декількох патологічних мікроорганізмів для розвитку інфекції недостатньо. Прогрес захворювання настає за наявності таких факторів:

    • слабка імунна захист організму;
    • неправильна система живлення;
    • тривале або сильне переохолодження;
    • різка зміна кліматичних умов;
    • перебування в забрудненому навколишньому середовищі;
    • нестача вітамінів в організмі.

    Також причини зростання інфекції полягають у недотриманні правил особистої гігієни.

    Ознаки захворювання

     

    Симптоми цього інфекційного захворювання роблять його схожим на інші види ангіни. При цьому головною відмінністю лакунарної форми є дуже коротка фаза розвитку патології. З моменту проникнення інфекції в лакуни до появи яскравих симптомів хвороби може пройти всього кілька годин. Також патологія характеризується великими вогнищами гнійних запалень в ротовій порожнині.

    Основні симптоми лакунарної ангіни:

    • різкий і сильний біль в м’язах і суглобах;
    • пов’язка, головний біль;
    • різкий стрибок температури тіла до показників у 39-40 градусів Цельсія;
    • запаморочення і втрата свідомості;
    • поява в ротовій порожнині рясного білувато-жовтого нальоту. У першу чергу утворюється гній на мигдалинах, покриваючи їх практично повністю;
    • відчуття сильного ознобу, яке може переходити в судоми;
    • помітне при обмацуванні, а іноді і зовні, збільшення лімфовузлів під щелепою. Лімфатичні вузли при цьому стають болючими;
    • збільшення мигдаликів у розмірах;
    • блювання;
    • ріжуча біль в області живота;
    • поява неприємного гнійного запаху з рота;
    • різка біль в горлі при ковтанні;
    • поява на мові сірого нальоту;
    • нудота;
    • розлади сну.

    З’являється гнійний наліт при санації легко видаляється. При його знятті на слизовій зазвичай не залишається пошкоджень і кровоточать ранок.

    При сильно вираженому запаленні мигдалин вони можуть практично повністю перекривати вхід в глотку, що призводить до нестачі кисню і ризику задухи. Стан супроводжується блідістю шкіри обличчя, яке може приймати синюшний відтінок, а також рясним слиновиділенням. Недолік повітря часто призводить до появи серцевих болів і порушення серцевого ритму.

    Оскільки дитині дуже боляче ковтати, слина накопичується в ротовій порожнині і може витікати з рота.

    Різко піднялася температуру тіла вкрай важко знизити. З допомогою звичайних жарознижуючих засобів, основною діючою речовиною в яких виступає ібупрофен або парацетамол, вдається збити температуру всього на 1-1,5 градуса. Такий ефект від ліків тримається не більше 2,5 год, по закінченні яких температура знову піднімається.

    Діагностика

     

    Основна мета діагностичних заходів – виявлення основного збудника інфекції. При його визначенні лікування патології буде швидким і дозволить уникнути розвитку ускладнень хвороби.

    Первинна діагностика патології проводиться під час відвідування лікаря і включає в себе:

    • візуальний огляд ротової порожнини і горла хворого — фарингоскопию;
    • обмацування лімфатичних вузлів;
    • опитування і фіксацію скарг пацієнта.

    Найбільшою інформативністю при первинній діагностиці патології має фарингоскопия. Процедура дозволяє виявити характерні симптоми лакунарної ангіни, а також визначити тяжкість захворювання.

    Після постановки попереднього діагнозу хворому призначаються такі аналізи:

    • загальний аналіз сечі і крові. За результатами лікар може визначити ступінь тяжкості захворювання, а також присутність інших запальних процесів в організмі;
    • аналіз крові на визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ). Цей аналіз дозволяє визначити, наскільки активно прогресує хвороба. Часто показники ШОЕ визначаються лабораторією при проведенні спільного розгорнутого аналізу крові;
    • бакпосів мазка, взятого із зіву і носа. Для проведення аналізу за допомогою невеликої ватної палички або шпателя з поверхні мигдалин збирають слиз і гній. Отриманий біоматеріал розподіляється в ємності з доброчинної для зростання інфекцій середовищем. За результатами цього аналізу можна точно визначити збудника інфекції.

    При тривалому перебігу захворювання дитині призначається електрокардіограма (ЕКГ). Це обстеження дозволяє виявити ускладнення лакунарної ангіни у вигляді патології роботи серця.

    лечение

    Перевірка горла при діагностиці лакунарної ангіни у дітей

    Лікування патології

     

    Скільки триває терапія лакунарної ангіни – залежить як від віку пацієнта, так і від ступеня тяжкості патології. При такої хвороби пацієнта потрібно комплексне лікування, яке включає в себе:

    • терапію, спрямовану на симптоми хвороби;
    • терапію антибіотиками, в тому числі місцевими.

    Основна методика позбавлення від лакунарної ангіни полягає в прийомі антибіотиків пеніцилінової групи. Найчастіше при лікуванні дітей використовуються препарати, основною діючою речовиною яких є амоксицилін.

    При непереносимості препаратів пеніцилінової групи дитині призначаються лікарські засоби з макролидового ряду, основною діючою речовиною яких є азитроміцин.

    Загальна тривалість лікування хворого антибіотиками не повинна перевищувати 7-10 днів. При цьому через 3 дні після початку використання основного лікарського препарату обов’язково оцінюється ефективність призначеної терапії. У тому випадку, коли пацієнт не відчуває помітного полегшення, йому потрібна заміна основного лікарського препарату.

    Симптоматичне лікування полягає у таких заходах:

    • вживання препаратів з жарознижувальну та протизапальну діями;
    • для зняття набряклості в горлі і полегшення дихання призначаються антигістамінні препарати;
    • застосування пробіотиків для відновлення здорової мікрофлори кишечника і шлунка після прийому антибіотиків;
    • відвідування сеансів фізіотерапії, під час яких здійснюється мікрохвильова терапія, а також може проводитися відсмоктування гною спеціальним препаратом – Тонзилором;
    • з метою знезараження порожнини рота і горла виконується їх обробка антимікробними і протизапальними засобами.

    Основне лікування лакунарної ангіни проводиться в домашніх умовах. При необхідності санації лакун хворому слід звернутися в спеціальний процедурний кабінет ЛОРа.

    Госпіталізація пацієнта проводиться в особливо важких випадках. Діти у віці до 1 року у більшості випадків проходять терапевтичний курс в умовах стаціонару.

    Читайте також: фолікулярна ангіна у дітей