Порада дня: дотримуйтеся єдиної тактики виховання дитини в сімї

27

Не завжди в мами й тата, а вже тим більше бабусі, дідуся та інших родичів виходить виробити єдину систему виховання. І тоді кожен дорослий починає «тягнути ковдру на себе». Ось як описує ситуацію, в яку потрапляє дитина в цьому випадку, психолог:

Включіть свою уяву і уявіть ситуацію — малюк не прибирає іграшки, при цьому голосно ридаючи😭мама намагається пояснити, як важливо прибирати за собою за допомогою слів, тато намагається покарати, а бабуся тягне цукерку, бажаючи заспокоїти плаче дитя😪Які почуття відчуває дитина?

Він розгублений, не розуміючи, як йому бути, прибирати іграшки чи ні, а може продовжувати плакати? Мимоволі виникає питання: «Як знайти розумний компроміс і не нашкодити улюбленому чаду суперечливим вихованням?»

Читайте також:Порада дня: знайдіть компроміс між дорослим «треба» і дитячим «не хочу»

Психолог Катерина Єсакова розповідає, що у такого «зіткнення поглядів» може бути кілька причин:

🔵Різний досвід батьків. У мами і тата своє уявлення про виховання: один батько має твердий намір повністю перейняти досвід своєї батьківської сім’ї, вважаючи його досконалим «у нас вдома було прийнято так». Інший батько, навпаки, заперечує досвід своєї сім’ї, роблячи акцент на його недосконалість, згадуючи негативні моменти свого дитинства і їх вплив на нього, як на дорослу людину, бажаючи захистити свою дитину від подібних наслідків.

🔵Відмінності в характерах батьків. Приміром, мама суворіша до дитини, її не влаштовують певні реакції дитини, і вона відкрито про це заявляє, а тато навпаки, готовий все пробачити дитині, не звертаючи уваги на істерики і крики малюка. Часто подібні крайності в розумінні поведінки дитини і його оцінки виникають із-за різного часу, проведеного з малюком. Дружина до кінця для вже наситилася «радощами материнства», її стан нагадує оголені дроти – крапля води, і замикання неминуче, будь-який вчинок дитини здатний стати тією краплею води! Чоловік, навпаки, скучивши за день по дитині, сприймає його дії, як безневинні дитячі пустощі.

🔵«Боротьба за владу» – мама і тато, з’ясовуючи стосунки, хто ж головний у вихованні дитини, ставлять свій авторитет у главу кута, не бажаючи слухати партнера. Малюк лавірує між батьками, приймаючи позицію, вигідну для себе. Природно, подібна боротьба не сприяє гармонії в сім’ї та розвитку дитини.

Чи потрібно дивуватися, що дитина, на виховання якого у кожного з батьків свій погляд, в результаті опиняється в дуже складній ситуації? Психолог називає кілька сценаріїв, за якими розвиваються події у таких складних випадках.

🔵Малюк стає «заручником» батьківських розбіжностей. Дитині доводиться вибирати між мамою і татом, яких він любить однаково. Подібного роду ситуації можуть говорити про дисгармонії у відносини подружжя, їх незрілість, як батьків, їх бажання зміцнити власний авторитет за рахунок придушення партнера безпосередньо відбивається на дитині, не здатного до сприйняття батьків як єдиного цілого.

🔵Дитина стає маніпулятором. Поки батьки, бабусі і дідусі «практикують» на дитині свої виховні принципи, малюк, бажаючи бути коханим, отримати схвалення кожного з членів сім’ї, починає балансувати у своїх прояви. Тому так часто діти різко змінюють свою поведінку при появі тато, бабусі або дідуся. Все, чого хоче дитина – це любов, але в даному випадку для отримання бажаного, треба стати «хамелеоном». Виховання у суперечності породжує відсутність моральних принципів і переконань, формуючи установку «сьогодні за білих, а завтра за червоних».

🔵У малюка на тлі дисгармонії в родині, постійних розбіжностей батьків, можуть виникати невротичні стани: спалахи безпричинної агресії, страхи, часті хвороби, не мають логічного обґрунтування. Страх малюка викликають сварки батьків, щиро вважають, що дитина ще нічого не розуміє, а дитина, навпаки, вбирає немов губка кожне сказане слово. При з’ясуванні відносин батьки не скупляться на фрази типу «це твоя дитина, він такий же як ти!» Дитина відчуває свою провину за конфлікт батьків, намагаючись «переключити» увагу, вдаючись до агресії і істерик.

Якщо Ви не визначилися зі стилем виховання, саме час зробити цей крок, не забуваючи обговорити на сімейній раді, як будуть вирішуватися виникають розбіжності, уникнути яких не вдасться. Якщо на даний момент в родині є певні проблеми, перестаньте звинувачувати один одного і шукати «крайнього» у проблемах виховання. Ви роздратовані, значить це не час для розмов, вони не будуть продуктивними, найімовірніше, призведуть до нової сварки, не сприяє вирішенню проблеми.

Визнайте унікальний погляд кожного з Вас, членів сім’ї, на даній основі створивши систему виховання, що сприяє гармонійному розвитку малюка, – рекомендує Катерина Єсакова.

А ви з чоловіком дотримуєтеся єдиного стилю виховання?

Всі фото: Depositphotos