Симптоми і лікування вірусного конюнктивіту у дітей

61

Зміст:

  • Що таке вірусний кон’юнктивіт очей
  • Форми вірусного кон’юнктивіту
  • Причини вірусного кон’юнктивіту у дітей
  • Симптоми вірусного та інших видів кон’юнктивіту
  • Діагностика вірусного кон’юнктивіту
  • Лікування
  • Профілактика вірусного кон’юнктивіту
  • Вірусний кон’юнктивіт у дітей розвивається на тлі інфекційного ураження, зазвичай викликаного аденовірусами, рідше – ентеро — або вірусами сімейства герпесу. Патологія передається шляхом контакту із зараженим матеріалом або повітряно-крапельним шляхом. Запущене захворювання в результаті може спровокувати часткову втрату зору.

    Що таке вірусний кон’юнктивіт очей

    Захворювання характеризується запальними реакціями на слизовій оболонці ока – кон’юнктиві. Ураження інфекцією відбувається при безпосередньому потраплянні збудника або через дихальну систему. Захворювання викликається різними вірусами, в тому числі з роду герпесів.

    Вірусний кон’юнктивіт у дітей проявляється почервонінням очей

    У багатьох випадках реакція виникає на тлі раніше перенесених респіраторних захворювань, збудники яких також є віруси. При цьому кон’юнктивіт поєднується з нежиттю, фарингітом, підвищенням температури тіла.

    Форми вірусного кон’юнктивіту

    Згідно з медичною класифікацією, кон’юнктивіт очей вірусної природи підрозділяється на кілька видів з урахуванням походження. Виділяють наступні види:

    • аденовірусний;
    • герпетичний;
    • ентеровірусний;
    • при грипі, кору, краснусі, вітряній віспі;
    • спровокований контагіозний молюском.

    На тлі ентеровірусної інфекції може розвиватися гострий епідемічний геморагічний кон’юнктивіт, кератокон’юнктивіт.

    Причини вірусного кон’юнктивіту у дітей

    Основним збудником герпетичного кон’юнктивіту є вірус герпесу або Herpes simplex.

    Аденовірусна форма передається повітряно-крапельним шляхом або через контакт з носієм. Провокаторами хвороби є мікроорганізми, що відносяться до декількох сероварам (3, 5, 7).

    Епідемічну форму кон’юнктивіту провокує пикорнавирус (ентеровірус), передається фекально-оральним шляхом.

    Контагіозний молюск викликається дерматотропным з вірусом також віспяною групи. Кон’юнктива їм уражається досить рідко.

    Симптоми вірусного та інших видів кон’юнктивіту

    Захворювання має різну симптоматику, що залежить від клінічної форми та виду збудника. Етапи і швидкість розвитку процесу багато в чому визначаються особливостями імунної системи дитини.

    СимптомыУ кожного виду є свої симптоми кон’юнктивіту

    Загальні симптоми вірусного ураження кон’юнктиви:

    • підвищена температура;
    • загальне нездужання;
    • головні болі.

    Вони спостерігаються не завжди, тільки при наявності загальної інфекції з синдромом інтоксикації. Клінічна картина погіршується по мірі розвитку вірусної флори. Локальні запальні процеси супроводжуються появою червоності і інших симптомів:

    • розширення капілярної мережі в очах;
    • набряклість верхнього і нижнього століття;
    • відчуття піску в очах, печіння, свербежу;
    • посилена сльозотеча;
    • патологічні виділення;
    • швидка стомлюваність очей;
    • нечіткість зору;
    • підвищена чутливість до світла – світлобоязнь;
    • утворення фолікулів.

    Іноді вірусний кон’юнктивіт може супроводжуватися ураженням носоглотки у вигляді нежиті, першіння та біль у горлі, збільшення і нальоти на мигдалинах, збільшенням лімфовузлів. Така картина зазвичай спостерігається при аденовірусної інфекції.

    При епідемічному кон’юнктивіті утворюються слизові виділення, що сприяють злипання повік. На слизовій оболонці помітні дрібні крововиливи, набрякають повіки. Стан супроводжується загальною слабкістю, головним болем і підвищенням температури тіла. Збільшуються лімфовузли в підщелепної області. Подібна симптоматика виникає як у дорослих, так і в дитячому віці. Захворювання характеризуються контагіозністю, тобто небезпекою подальшого поширення вірусу.

    Герпетична форма володіє підвищеною небезпекою для органу зору. Хвороба вражає не тільки кон’юнктиву, але і рогівку, що супроводжується розвитком більш важкого стану – кератиту. Його прояви такі:

    • поява пухирчастих висипів;
    • почервоніння слизової оболонки;
    • серозно-гнійні виділення;
    • набряклість повік;
    • утворення ерозій, виразок.

    Вірусне ураження герпесом підрозділяється на 3 варіанти: катаральний, фолікулярний і везикулярно-виразковий.

    Ентеровірусний кон’юнктивіт передається через тісний контакт з хворим і спільне використання засобів особистої гігієни. Інкубаційний період становить близько 48 год.

    Локальні симптоми практично не відрізняються від описаних:

    • серозні виділення, що призводять до злипання повік;
    • крововиливи;
    • одутлість особи;
    • набряклість повік;
    • почервоніння очей.

    Скільки триває кон’юнктивіт, залежить від його походження. Зазвичай гострі явища зберігаються протягом 1-2 тижнів, але без адекватної терапії процес затягується.

    Діагностика вірусного кон’юнктивіту

    Визначити форму патології можна з допомогою спеціальних діагностичних процедур, які проводить окуліст в умовах медичного закладу.

    Конъюнктивит глазДля діагностики кон’юнктивіту очей у дітей та дорослих потрібен огляд окуліста

    Дослідження включають в себе візуальний огляд, біомікроскопію очі, забір крові та сечі для визначення загальних показників. З кон’юнктиви беруть мазок для визначення етіології хвороби. Далі проводять цитологічне та вірусологічне дослідження, молекулярно-генетичний аналіз (ПЛР), за результатами яких виявляють збудника. Антитіла в крові можна визначити при серологічної діагностики.

    Лікування

    Терапія підбирається окулістом на основі результатів обстеження та форми патологічного процесу. Перед безпосереднім відвідуванням спеціаліста допускається закапываниев очі сульфацила натрію.

    При алергічній формі кон’юнктивіту очей призначаються препарати, що блокують вироблення гістаміну – антигістамінні.

    Під час терапії забороняється використовувати компресорні пов’язки. Кошти місцевого призначення застосовуються відповідно до інструкції без накладання компресу.

    Лікування симптоматичне. В якості місцевих засобів використовуються очні краплі, мазі, у складі яких присутні:

    • антисептики;
    • противірусні (інтерферон);
    • ферментні (дезоксирибонуклеаза);
    • глюкокортикоїди (після виключення герпесной природи);
    • антибактеріальні (для профілактики вторинного інфікування).

    Додатково призначаються антигістамінні засоби, вітаміни, імуномодулятори. Приблизний час, скільки триває терапія, залежить від характеру та етіології хвороби.

    Забороняється самостійно призначати лікування та застосовувати медикаменти без попередньої діагностики та консультації з лікарем.

    Профілактика вірусного кон’юнктивіту

    Для попередження хвороби необхідно дотримуватися ряду правил.

    Профілактика включає наступні заходи:

    • Дотримання правил особистої гігієни, що включає в себе обов’язкове миття рук після відвідування громадських місць, туалету або вулиці.
    • Використання індивідуальних засобів: окреме мило, рушник і зубна щітка.
    • Прогулянки на свіжому повітрі, вправи, що підвищують імунні сили дитини, загартовування.
    • Провітрювання та щоденне вологе прибирання.

    При виявленні захворювання рекомендується обмежити будь-які контакти з іншими дітьми для попередження зараження.

    Систематичне відвідування спеціаліста та застосування вітамінних комплексів також відносять до профілактичних заходів, здатним запобігти розвитку захворювання.

    При вірусному кон’юнктивіті у дітей розповсюдження захворювання в основному здійснюється контактно-побутовим або повітряно-крапельним шляхом. При важких і запущених станах патологія може призвести до порушення зорових функцій. Щоб уникнути розвитку хвороби рекомендується дотримуватися правил особистої гігієни і призначену окулістом схему лікування.

    Читайте в наступній статті: детрит в калі у дитини