Чому дитина розмовляє сам з собою

84

Зміст:

  • Причини
  • Яким може бути розмова
  • Правильна реакція
  • Мова дитини, звернена до самого собі, не є рідкісним явищем. Це одна із стадій розвитку, яку проходять усі без винятку малюки. У міру дорослішання малюка особиста мова сходить нанівець, і приблизно до 7-8 років її повністю замінює внутрішній діалог. Якщо цього не сталося, варто звернутися до грамотного психолога.Дитина розмовляє сам з собою

    Причини

    Фахівці виділяють основні фактори, що сприяють розмов дитини самим з собою:

    • недолік спілкування з однолітками;
    • дефіцит батьківської уваги;
    • стресові ситуації (сімейні конфлікти, сварки в дитячому колективі);
    • надто розвинена уява;
    • творчий потенціал;
    • психічні розлади.

    Залежно від цього дитина може компенсувати брак діалогів з реальними людьми, виражати свої думки в ігровій формі.

    Яким може бути розмова

    В залежності від віку прояв особистої мови малюка (саме так називається ситуація, коли дитина розмовляє сам з собою) може змінюватись. Основні стадії відрізняються за наступними ознаками:

  • Коментування закінченої дії (я поїв, я пограв). Характерно для 2-4 років.
  • Обговорення майбутнього дії (я піду їсти, я почну грати). Зустрічається у дітей 4-6 років.
  • Планування дій з уточненням деталей (я намалював листівку, а тепер хочу подарувати її мамі на свято). Спостерігається в дітей 6-7 років.
  • Якщо дитина говорить пошепки або розмовляє з іграшками, батькам не про що турбуватися. Ці ситуації абсолютно нормальні і свідчать про багатому уяві дитини. Сюжетно-рольові ігри допомагають малюкові знайомитися з правилами поведінки в соціумі.

    Правильна реакція

    Не слід забороняти дитині говорити вголос самим з собою. Фахівці рекомендують прислухатися до цих монологів, щоб краще зрозуміти внутрішні переживання малюка.

    У ряді випадків необхідна консультація психолога. Наприклад, якщо дитина:

    • агресивний при живому контакті;
    • чує голоси, бачить галюцинації, постійно розмовляє з ними (важливо відрізнити галюцинації від уявних друзів, останні часто бувають у самотніх дітей);
    • не йде на контакт, вважаючи за краще усамітнення;
    • істеричний, погано спить, постійно засмучений;
    • не відрізняє вигаданий світ від реального.

    Щоб пом’якшити ситуацію, батькам слід приділяти дитині більше часу, ініціювати спільні ігри, обговорювати з дитиною минулий день. Примітно, що при наявності у дитини брата або сестри проблеми з особистим промовою не стоять так гостро. Якщо у дитини з’явилися уявні друзі, хвилюватися не варто, однак, бажано проконсультуватися з психологом.

    Читайте також: чому дитина погано їсть