Що робити, якщо у дитини з рота запах ацетону

64

Зміст:

  • Причини запаху ацетону
  • Симптоми ацетонемічного синдрому
  • Як визначити наявність ацетону в сечі
  • Лікування
  • Запах ацетону у дитини 8-14 років: що це значить
  • Хто входить в групу ризику
  • Запах ацетону з рота у дитини – це симптом, який часто змушує батьків піднімати паніку і терміново викликати лікаря, і цьому є пояснення. Однозначно без комплексного обстеження організму визначити причину цього явища неможливо. Вона може ховатися як у звичайних фізіологічних явищах, так і в серйозних захворюваннях, які потребують негайного лікування.

    Причини запаху ацетону

    Перед походом до лікаря можна встановити попередні передумови появи запаху ацетону з рота у дитини. До них може ставитися цукровий діабет. Це патологія, причиною якої є нестача інсуліну в організмі. Запах ацетону поряд з підвищенням температури тіла, постійною спрагою і порушеннями сну може говорити про цукровому діабеті.

    Запах ацетону з рота у дитини може говорити про наявність захворювань

    Інші причини:

    • Захворювання внутрішніх органів. Запах ацетону з рота у дитини можуть викликати збої в ендокринної, травної, видільної, дихальної системи.
    • Простудні захворювання. Навіть ГРВІ може сприяти появі неприємного запаху ацетону, але в даному випадку це лише один із симптомів.
    • Надмірно жорсткий раціон харчування. Якщо дитина не отримує важливі мікроелементи і макроелементи з їжі, з рота може з’явитися запах.
    • Порушення водного баланса. Можливо, дитина п’є недостатньо рідини.
    • Захворювання вух. Зазвичай поряд з неприємним запахом підвищується температура, з’являються болі в вухах.
    • Нервове напруження або фізична втома. Якщо дитина часто перебуває у стані стресу або йому не вистачає енергії, він надмірно втомлюється, запах ацетону цілком зрозумілий.
    • Проблеми з зубами. Можливо, запах виходить не від внутрішніх органів, а від зубів, тоді потрібно відвідати стоматолога.
    • Період реабілітації. Якщо дитина недавно пережив хірургічну операцію, то під час відновлювального періоду може з’явитися запах ацетону.
    • Надмірні інтелектуальні навантаження. Малюк може втомлюватися не тільки фізично, а й інтелектуально, і це також тягне за собою такі наслідки.

    Одним з факторів є навіть спадкова схильність. У цьому випадку запах ацетону з рота у дитини виявляється з самого раннього віку, і це може і не бути тривожним симптомом.

    Найпоширеніша причина запаху – ацетонемічний синдром, який виникає в дитячому віці, зазвичай – у дівчаток.

    Складно самостійно визначити справжню причину відхилення, тому потрібно як можна швидше відвідати лікаря для з’ясування цієї причини.

    Симптоми ацетонемічного синдрому

    Ацетонемічний синдром виникає різко – перед його появою здоров’я дитини може бути в повному порядку. Крім запаху ацетону, до симптомів хвороби відносяться:

    • дискомфорт і біль в області живота;
    • підвищена втомлюваність та загальна слабкість;
    • підвищення температури тіла;
    • втрата апетиту;
    • поява нездоровий рум’янець на щоках;
    • блідість і сухість шкіри;
    • наліт на язиці;
    • легкі судоми;
    • головні болі.

    Найпоширеніша причина ацетонемічного синдрому – порушення в обміні вуглеводів. Цьому можуть сприяти емоційні перевантаження дитини, неправильне і нерегулярне харчування, вживання «нездорових» продуктів. На більш пізніх стадіях розвитку ацетонемічного синдрому можуть виникнути нудота та блювання. Щоб це попередити, необхідно вчасно звернутися до лікаря, паралельно даючи дитині достатню кількість рідини.

    Ацетонемічний синдром буває первинний і вторинний. Первинний розвивається, як правило, у активних і емоційних дітей, які швидко вчаться говорити, читати, мають великі досягнення в навчанні. Надмірна сприйнятливість може стати причиною даного синдрому. Вторинний ацетонемічний синдром – це наслідок інших захворювань, зокрема, відхилень в роботі жовчного міхура, ГРЗ, пневмонії.

    Якщо вчасно не почати лікування патології, можна спровокувати появу ацетонемических кризів – станів, небезпечних для життя.

    Як визначити наявність ацетону в сечі

    Самий ефективний спосіб, що дозволяє визначити наявність ацетону в сечі – це здача аналізу сечі в лікарні. Але сучасна фармакологія вже винайшла спеціальні тест-смужки, за допомогою яких можна діагностувати патологію самостійно.

    Смужки можна придбати в аптеці. Інструкція по використанню:

    • дістаньте і розпакуйте смужку;
    • занурте смужку в сечу дитини;
    • подивіться, чи не змінила смужка колір.

    Якщо ацетон в організмі малюка присутній, смужка стане рожевою або фіолетового. Чим темніше отриманий відтінок, тим більша концентрація ацетону присутня в сечі.

    Для попередження розвитку патологічних станів рекомендується тримати в будинку, де проживає дитина, тест-смужки завжди, щоб у будь-який момент провести експрес-діагностику і прийняти відповідні заходи.

    Лікування

    Лікування захворювання, що призвело до появи запаху ацетону, призначає тільки лікар. Однак якщо раніше був діагностований ацетонемічний синдром, батьки повинні знати, що робити у разі виникнення ацетонемічного кризу. Його головний симптом – блювання, причому спочатку виходить неперетравлена їжа, а потім – жовч. Паралельно підвищується температура тіла. У цьому стані розвивається сильна інтоксикація та зневоднення організму, що може привести до вкрай негативних наслідків.

    причиныПричини запаху ацетону з рота можуть бути різними

    Попередити ацетонемічний криз можна – потрібно вчасно помітити його появу. Підвищена стомлюваність і нездоровий рум’янець – це достатній привід для активних дій:

    • Дитина повинна багато пити, поповнюючи запас втраченої води. Звичайна вода не підходить, заздалегідь запасіться мінеральною водою, наприклад, «Боржомі», «Лужанська», «Поляна Купіль». Також для цих цілей хороший чай з лимоном. Бажано, щоб при перших ознаках наявності ацетону в організмі лікар призначив препарати, які можна приймати в разі ацетонемічного кризу.
    • Якщо заповнення рідини не дало потрібних результатів, дайте дитині препарат, зупиняє блювоту, який заздалегідь повинен призначити лікар.
    • Викличте швидку допомогу, і поки лікарі їдуть, зробіть дитині содову клізму концентрацією 1-2%.

    Відновлення після ацетонемічного кризу також вимагає обмежень. У цей період можна їсти тільки сухарі і каші на воді. Протягом перших діб після виходу ацетону з організму можна поступово вводити в меню нові страви.

    Оскільки в надходженні глюкози малюк все одно потребує, запропонуйте йому напої з цукром – чай, сік або компот. Швидше за все, лікар випише медикаментозні препарати, які слід давати відповідно до його рекомендацій.

    Запах ацетону у дитини 8-14 років: що це значить

    Нічого незвичайного у виникненні ацетонемічного синдрому у підлітків немає – такі стани можуть починатися в ранньому дитинстві і закінчується до 14-15 років. Проте в підлітковому віці гормональний фон нестабільний, а шкідливі фактори: неправильне харчування, недостатня фізична активність, регулярні стреси,– можуть спровокувати розвиток серйозних захворювань, наприклад:

    • цукровий діабет;
    • камені в нирках і в жовчному міхурі;
    • проблеми травної системи.

    Важливо регулярно, хоча б раз на рік, проходити лікарське обстеження, щоб виключити розвиток будь-яких патологій.

    Хто входить в групу ризику

    Є категорія дітей, у яких висока ймовірність воникновения ацетонемічного синдрому. Ознаки таких дітей:

    • стать – жіноча;
    • вік 2-7 років;
    • худорляву статуру і легкий дефіцит маси тіла;
    • підвищена допитливість і хороша здатність до навчання;
    • відмінна пам’ять;
    • впертий характер;
    • поганий апетит;
    • дратівливість і порушення сну, підвищена плаксивість.

    Такі діти рано починають розмовляти. Приблизно 12-13 років схильність до виникнення кризів поступово зникає. До цього моменту батьки повинні постійно тримати в будинку відповідні медикаменти, мінеральну воду і тест-смужки.

    Щоб звести до мінімуму можливість скупчення ацетону в організмі, потрібно створити сприятливу для розвитку дитини обстановку. Він повинен правильно харчуватися, розвиватися розумово і фізично, але не перевтомлюватися і не переживати постійні стреси. Також важливо регулярно проходити огляди у лікаря, щоб уникнути раптового погіршення стану здоров’я.

    Також рекомендуємо почитати: псоріаз у дітей