Спочатку у вас був один малюк. Коханий, чудовий, найкращий… Але потім з’явився молодший дитина і старший одразу став дорослим. Багато матусі визнають, що і відношення до нього змінилося.
З появою молодшої дуже часто ховаюся по порожньому на старшу!! Шалено соромно за це!!!Намагаюся взяти себе в руки. Перепрошую, але потім знову. Зараз намагаюся змінити ситуацію, намагаюся більше часу бути з старшою, вона багато в чому допомагає мені.
Я теж часто лаю старшу. Двоє маленьких мене виснажують, а на старшу сил не залишається. Здається вона вже велика, 10 років їй. Думаєш, вже могла б розуміти, забуваючи, що вона теж маленька і хоче тепла і любові мами.
Прочитала гарну думку на цю думку. Говорити собі – він (вона) не винен, що народився першим! Він просто дитина і хоче, щоб його любили.
Дратуюся на старшу, коли молодший вимотав. Довго до визнання цього йшла. Не соромлюся про це говорити. Головою розумію, що вона може і нічого не критичне зробила, але це як пусковий гачок стає.. потім пояснюю, як і чому так сталося (5років їй) і вона молодчинка, дуже допомагає і не ображається. Але це треба проговорювати обов’язково!
Читайте також:Психолог пояснила, чому батьки по-різному ставляться до старшим і молодшим дітям
Тему, коли мами відчувають негативні емоції по відношенню до старшого дитині, в особистому блозі обговорює і психолог Наталія Городуліна.
Спочатку роздратування – потім вина, обіцянку собі не зриватися, а потім знову роздратування – вина – злість на себе і дитину – і так по колу без кінця, – коментує стан змучених почуттям провини батьків фахівець.
І не до кого з цим прийти. Соромно, страшно. Ніде розмістити всі ці переживання. Те саме контейнирование, якому психологи навчають мам щодо дітей –самим мамам потрібно не менше, – пояснює Наталія Городуліна. – Виплеснути все, що накопичилося без страху осуду, не боячись, що інший буде звинувачувати, жахатися, соромити, провалюватися в свої переживання або повчати. Іноді саме усвідомленням, що не тільки в тебе так – приносить полегшення.
Підводячи цього цією актуальною для багатьох матусь теми, відзначимо: не збираєте в собі біль і переживання, розкажіть про них людині, яка зрозуміє. А потім ви, немов з боку, побачите себе, подивіться на ситуацію і зумієте впоратися з нею!
