Зміст:
Атипові мононуклеари або, як їх ще називають, вироциты — особливі клітини крові, які за своєю структурою сильно нагадують моноцити. Вони призначені для боротьби з вірусними агентами, що потрапляють в організм. Є діагностичним критерієм інфекційного мононуклеозу.
Зміст
Чому з’являються атипові мононуклеари в крові дитини?
Коли дитина повністю здорова, вироциты в його аналізах присутні не будуть, за винятком рідкісних випадків. Таким чином, норма даного показника — поодинокі в полі зору.
Причинами, за якими вироциты виявляються в аналізі, можуть стати наступні віруси:
- 
вірус краснухи; 
- 
цитомегаловірус; 
- 
токсоплазма; 
- 
парамиксовирус; 
- 
Епштейна-Барр; 
- 
вірус простого герпесу. 
Якщо концентрація атипових мононуклеарів у крові дитини не досягає 10%, це свідчить тільки про те, що в організмі починає розвиватися вірусна інфекція. Коли рівень вироцитов перевищує цей показник, можна з упевненістю говорити про те, що дитина хвора.
Інфекційний мононуклеоз у дітей
Захворювання є полиэтиологичным. Воно може викликатися поруч вірусів, але найчастіше причиною його розвитку є вірус Епштейна-Барр. Основною мішенню вірусу стають В-лімфоцити.
Джерелом інфекції є тільки хвора людина, але і носій, у якого наявність в організмі збудника не призвело до розвитку захворювання. Як і інші вірусні інфекції, мононуклеоз передається повітряно-крапельним шляхом. Інкубаційний період може тривати кілька від кількох тижнів до кількох місяців.
Симптоми
Захворювання не завжди починається гостро. Також може протікати в підгострій та хронічній формі. Для стадії загострення характерні наступні прояви:
- 
підвищення температури; 
- 
симптом «бичачої шиї» – симетричне збільшення задньошийних лімфовузлів; 
- 
спленомегалія; 
- 
гепатомегалія; 
- 
збільшення мигдалин; 
- 
незначні висипання; 
- 
статевий герпес; 
- 
ангіна. 
Прояви з боку нервової системи спостерігаються при важких формах мононуклеозу, які не піддаються класичному лікуванню.
Діагностика
Для виявлення захворювання необхідно проведення наступних обстежень:
- 
загальний аналіз крові; 
- 
біохімія; 
- 
ПЛР; 
- 
ІФА. 
ІФА та ПЛР використовуються для пошуку слідів збудника в крові пацієнта. Вони є найбільш інформативними. У біохімічному аналізі зазначається білірубінемія, а в загальному аналізі крові може бути збільшено кількість вироцитов. Вони будуть підвищені в діапазоні від 10 до 55%.
Для виявлення ускладнень захворювання можна скористатися УЗД, рентгенографією пазух і грудної клітини. Диференціальний діагноз мононуклеозу проводиться з усіма інфекційні захворювання, що супроводжуються синдромом висипки.
Лікування
Терапія мононуклеозу повинна бути комплексною і включати в себе ряд препаратів. Основну роль відіграють противірусні засоби, зокрема інтерферони та ацикловір. Обидва засоби мають хорошу доказову базу. При ускладненні захворювання необхідно підключення антибактеріальних засобів. Препаратами вибору в цьому випадку будуть антибіотики з групи фторхінолонів і цефалоспоринів.
При інфекційному мононуклеозі забороняється застосовувати такі засоби:
- 
макроліди; 
- 
ампіцилін; 
- 
сульфаніламіди. 
Важливо пам’ятати, що перед початком лікувальних заходів необхідно в обов’язковому порядку отримати консультацію фахівця.
Ускладнення
При даному захворюванні ускладнення розвиваються вкрай рідко. До них можна віднести наступні:
- 
обструкція верхніх дихальних шляхів; 
- 
порушення роботи системи кровотворення; 
- 
парези; 
- 
менінгіт; 
- 
неврити; 
- 
приєднання інфекцій бактеріальної природи. 
Ще одним серйозним ускладненням є те, що вірус Епштейна-Барр є онкогенних. Це означає, що він може стає причиною появи новоутворень. Зокрема, підвищується ризик розвитку лімфом.

Атипові мононуклеари крові у дитини — показник, який свідчить про наявність в організмі інфекційного мононуклеозу або іншої вірусної патології. При даному захворюванні може бути досить різноманітна клінічна картина, схожа з багатьма патологіями. Саме тому аналіз крові на мононуклеари є такою важливою процедурою.
Також цікаво почитати: нефробластома у дітей
 
			















