Дослідники з Лейпцизького університету виявили сполуку AP503, яка значно підвищує міцність кісток у мишей, пропонуючи потенційне майбутнє лікування остеопорозу та вікового зниження щільності кісток. Дослідження, опубліковане Інститутом біохімії Рудольфа Шенгеймера, було зосереджено на рецепторі GPR133, раніше недостатньо вивченому шляху, критичному для здоров’я кісток.
Як працює GPR133 і чому це важливо
GPR133 активується як механічним стресом (наприклад, фізичними вправами), так і взаємодією між клітинами кістки. Ця активація сприяє формуванню кісток, одночасно пригнічуючи руйнування кісток, що призводить до міцніших і пружніших кісток. Нещодавно ідентифікована речовина, AP503, ефективно імітує цей природний процес.
Це відкриття є важливим, оскільки остеопороз вражає мільйони людей у всьому світі, особливо літніх жінок, що призводить до підвищеного ризику переломів і зниження якості життя. Поточні методи лікування, хоча й ефективні, часто мають побічні ефекти або вимагають інвазивних процедур.
Ключові результати дослідження
Дослідницька група під керівництвом професора Інес Лібшер виявила, що миші з порушеною функцією GPR133 демонструють ранні ознаки втрати щільності кісткової тканини. Введення AP503 скасовувало цей ефект як у здорових, так і у мишей з остеопорозом.
«Використовуючи AP503… ми змогли значно збільшити міцність кісток як у здорових мишей, так і у мишей з остеопорозом», — каже професор Лібшер.
Цей подвійний ефект зміцнення існуючих кісток і відновлення ослаблених робить AP503 перспективним кандидатом для майбутніх клінічних випробувань на людях.
Більш широкі наслідки для старіння населення
Цей висновок базується на попередній роботі, яка показала, що AP503 також зміцнює скелетні м’язи. Це свідчить про те, що рецептор GPR133 може бути центральним регулятором здоров’я тканин, особливо в організмах, що старіють. Команда з Лейпцига вже вивчає подальші медичні застосування, включаючи лікування вікової втрати м’язів.
Університет Лейпцига є світовим лідером у дослідженні зв’язаних з G-білком рецепторів, присвятивши більше десяти років вивченню цих критичних сигнальних шляхів.
На завершення, ідентифікація AP503 як активатора GPR133 являє собою важливий крок до розробки нових, ефективних методів лікування втрати кісткової маси та вікової слабкості, що дає надію на майбутнє, де можна досягти міцніших і здоровіших кісток.
