Алергічний риніт у дитини: симптоми, як лікувати

305

Зміст:

  • Причини алергічного риніту у дитини
  • Симптоматика
  • Діагностичні заходи
  • Фармакотерапія
  • Народні засоби
  • Клінічні рекомендації
  • Діти, які страждають від алергічного риніту, потребують своєчасної і кваліфікованої медичної допомоги. На відміну від дорослих, маленьким пацієнтам підходять не всі ліки і народні засоби, тому слід уважно підійти до вибору терапевтичних заходів.

    Причини алергічного риніту у дитини

    В основі етіології захворювання лежить гостра алергічна реакція, негайно розвивається у відповідь на контакт з подразником. У ролі таких тригерів виступають найчастіше дрібні летючі частинки – пилок квітучих рослин, звичайна домашня пил, грибкові спори. Серед інших ймовірних причин у дітей відзначають харчові продукти, зокрема овочі і фрукти, а також тварин і одяг з натуральної сировини.

    Алергічний риніт у дитини має властивість загострюватися при втручанні додаткових провокаційних чинників. Це може бути холодне повітря, виражені запахи, найчастіше відносяться до парфуму або побутової хімії. Медики сьогодні розрізняють два базових типи цього захворювання: сезонний та цілорічний риніт, хоча симптоми і лікування в обох випадках будуть аналогічними.

    Сезонний алергічний риніт у дитини виникає під час цвітіння трав і дерев

    Для сезонного типу характерні напади, які розвиваються протягом декількох годин після контакту з подразником. Ці напади мають чітку сезонну вираженість: виникають в період цвітіння більшості трав, чагарників і дерев. Цілорічний риніт може виникнути в будь-який час року, є хронічним по своїй суті і його напади іноді тривають до декількох діб.

    Тяжкість і тривалість чергового нападу риніту у дитини залежать, в першу чергу, від тривалості контакту з алергеном. Якщо малюк протягом кількох годин перебував у провокаційною для його імунітету обстановці, в кров потрапить надмірне число частинок подразника. Впоратися з алергією в подібних випадках важко, незважаючи на використання ліків або народних засобів.

    Симптоматика

    Щоб визначитися з тим, як лікувати захворювання, потрібно не тільки вміти аналізувати характерні симптоми, але і знати його причини у дітей. Не всі ознаки можуть проявлятися одночасно, але загальна концепція така: чим важче напад, тим різноманітніше клінічна картина. Базовий набір симптомів, що виявляються в дитячому віці при гострому риніті, включає в себе:

    • закладеність носа;
    • часті напади чхання;
    • рясні виділення з носа;
    • кашель;
    • свербіж у носі;
    • сльозотеча і подразнення очей.

    Відчуття свербіння і подразнення може також з’явитися в носоглотці, а в ряді випадків із-за тривалого нападу трохи набрякає обличчя і очі. Якщо розглядається цілорічна алергія, то до описаних ознак додається ризик виникнення гаймориту або отиту. Через хронічно закладеного носа виникає нічний хропіння, голос може стати трохи гугнявим, як і при вазомоторной формі.

    Постійне відчуття подразнення в носі провокує дітей часто евакуювати його вміст вручну або активно сякатися. Це може стати причиною невеликих носових кровотеч через пошкодження дрібних кровоносних судин.

    аллергический ринит у ребенкаСимптоми алергічного риніту у дитини: нежить, почервоніння очей і сльозотеча, чхання, закладеність носа

    Під час алергічних нападів дитина іноді вередує і відмовляється від їжі, що пов’язано з тимчасовим притупленням у нього смаку і нюху. Крім того, сякання призводить до закладеності вух, тому дитину треба заспокоїти і пояснити йому природу того, що відбувається.

    Діагностичні заходи

    Між виявленням симптомів і лікуванням дитини від захворювання обов’язковою є постановка точного діагнозу. Першочергова мета діагностики — диференціація алергічного риніту від схожих патологій. Так, лікаря потрібно підтвердити або спростувати у дитини:

    • кон’юнктивіт – вражає, в першу чергу, очі, а при вірусної етіології супроводжується підвищенням температури і збільшенням предушных лімфовузлів;
    • поліноз – більш важка форма риніту, з-за якої дитина страждає від почервоніння очей, втоми, нападів задухи і лихоманки;
    • кропив’янка – для неї характерні шкірні висипання і викликається ними свербіж, тоді як набряклість обличчя і інші симптоми дерматиту є другорядними.

    Щоб визначитися з тим, як лікувати алергічний риніт у дитячому віці, однієї диференціальної діагностики не достатньо. Обов’язковим є опитування батьків дитини, дозволяє звузити область пошуку ключового алергену. Можливе проведення двох рівних по ефективності тестів, що дозволяють визначити шуканий тригер.

    По-перше, це класичні шкірні проби, при яких в області передпліччя дитини лікар наносить подряпини і капає на них спеціальні тестові розчини. Ці речовини містять частинки поширених алергенів, тому метою є оцінка негайної реакції імунітету на один з них.

    Цей тест не рекомендується проводити у дітей віком до одного року. За 5 днів до дослідження потрібно припинити давати малюкові будь-які лікарські засоби, здатні спотворити загальну картину.

    Ще один тест – ІФА крові на специфічні антитіла, які виробляються імунною системою у відповідь на подразник. Це більш безпечний метод, так як аналіз можна проводити в будь-якому віці і стані дитини. Серед клінічних рекомендацій числиться також рентген носових пазух, аналіз виділень з носа і риноскопія – огляд носової порожнини за допомогою дзеркал. Всі ці заходи дозволяють уточнити діагноз і визначити вираженість алергічного риніту.

    Фармакотерапія

    симптомы и лечениеВиявлення симптомів та лікування проводить лікар-алерголог

    Терапію призначають лікар-отоларинголог або імунолог. Лікарська терапія — основа лікування, а народні методи і засоби відіграють допоміжну роль. Тим більше, що сьогодні на ринку представлено чимало препаратів, придатних за медичними показаннями навіть маленьким дітям. Базові групи медикаментів, які допомагають впоратися з алергічним ринітом, включають в себе:

    • антигістаміни;
    • інтраназальні глюкокортикоїди;
    • судинозвужувальні засоби.

    Крім того, ефективною мірою служить застосування кромогликата натрію або ипратропиум броміду у формі назального спрею – вони допомагають зменшити закладеність носа і попереджають нові напади.

    Що стосується антигістамінних препаратів, найбільш дієвих при боротьбі з алергічним ринітом, вибір слід робити на користь ліків другого і третього покоління. Йдеться про медикаменти на основі цетиризину, астемізолу, лоратадину, дезлоратадину та інших.

    Потрібно пам’ятати про вразливість дитячого імунітету і ефект звикання: частий прийом антигістамінних засобів у дитячому віці швидко викликає толерантність до них, що в майбутньому тільки посилить проблему.

    Народні засоби

    Ухвалою симптомів і лікуванням риніту з допомогою фармакології не вичерпуються всі заходи, доступні батькам дитини. Завжди можна вдатися до домашніх і народних засобів, які допоможуть полегшити симптоми і прискорити завершення чергового нападу:

  • Полоскання носоглотки: половина чайної ложки харчової або морської солі змішується зі склянкою теплої води. Для введення розчину використовується шприц без голки або спеціальний чайничок, ретельно обмитий перед використанням. Промивання пазух зменшує кількість слизу в носі і полегшує дихання.
  • Інгаляція: в глибоку ємність наливається окріп, після чого дитині потрібно схилитися над нею, накривши голову рушником. Дихати гарячою парою треба обережно, щоб не обпекти обличчя, близько 5-10 хвилин. При позитивному ефекті у воду можна додати трохи ефірного масла або трав’яного настою, які володіють розслаблюючим і антибактеріальним ефектом.
  • Трав’яні збори: їх можна використовувати як у вигляді настоїв і відварів, так і додавати в ванночки для інгаляції. Основними інгредієнтами, що допомагають при алергічному риніті, вважаються ромашка, белокопитнік і евкаліпт. Однак тут треба бути обережним — якщо алергія виникла на компонент збору, то такий засіб не підходить.
  • Існують і альтернативні народні засоби – наприклад, вживання зеленого чаю або продуктів бджільництва.

    Клінічні рекомендації

    Щоб полегшити симптоми і лікування, потрібно більше уваги приділити питанням профілактики та раннього реагування дитини на алерген. На практиці це означає, що слід мінімізувати контакт малюка з провокаційним подразником після того, як він буде виявлений за допомогою діагностики.

    Для цього в списку клінічних рекомендацій щодо запобігання нападів радять рідше провітрювати житлове приміщення в теплу пору року, щоб знизити обсяг проникаючої пилку. Не слід сушити одяг або постільна білизна дитини на вулиці в цей період з тієї ж причини.

    У дитячій кімнаті краще всього встановити повітряний фільтр і регулярно міняти в ньому чистячий елемент. Це попередить поширення переміщаються по повітрю частинок пилу і пилку.

    Дуже важливо не рідше рази на день проводити в кімнаті дитини вологе прибирання. Якщо причиною алергічного риніту виявилося домашня тварина, доведеться розглянути питання про обмеження його контакту з малюком. По можливості, в період активного цвітіння рослин дитини слід відвезти в регіон з іншим кліматом або в місто з щільною забудовою, де мало зелені. Окрему увагу потрібно приділити предметів інтер’єру: м’які іграшки, килими, штори – всі вони можуть накопичувати алергени, з-за чого провітрювання не будуть давати відчутної користі.

    Всі перераховані клінічні рекомендації потрібно дотримуватися у всіх місцях тривалого перебування дитини, включаючи дошкільні навчальні заклади або школи. Тільки завдяки комплексному підходу до терапії можна максимально знизити дискомфорт, заподіяна малюкові алергічним ринітом. З роками чутливість до алергенів часто знижується, тому дуже важливо в ранньому віці підтримувати дитячий організм, не захоплюючись використанням сильнодіючих препаратів.

    Читайте далі: артрит колінного суглоба у дітей