Монолог мами: «Чоловік заявив, що не буде мене утримувати і мені треба самій працювати»

174

Скажу відразу, я не скаржуся, я просто хотіла у всьому розібратися. Адже не дарма психологи пропонують такий варіант: якщо є яка-небудь проблема або непроста ситуація, про неї треба розповісти на папері. І тоді все стане очевидно.

Під час вагітності я стала безробітною

Мені 29 років. Чоловікові 34 роки. Нашій дитині виповнилося три роки. Це дівчинка. З чоловіком у шлюбі майже п’ять років. Коли я була вагітна, працювала на невеликій фірмі. Так сталося, що вона закрилася. Чоловік сказав, що це не біда, і він нас буде забезпечувати. Він займає високу посаду, добре заробляє. Ми ні в чому не потребуємо.

Але зараз, коли дочка пішла в дитсадок, чоловіка немов підмінили. Він поставив умову, що я повинна працювати. Дійшло до того, що урізав мої витрати. Раніше він мені давав гроші на мої забаганки, а тут тільки на продукти та комуналку. Прикро!..

Не треба руйнувати мій з дитиною мікросвіт!

А я не уявляю, як знову вийду на роботу. У нас з донькою такий чудовий мікросвіт склався. Коли вона була зовсім крихіткою, ми довго з нею гуляли. Коли підросла, мені було в радість з нею займатися. Ми разом робили аплікації, вчили літери, цифри. Вона у нас розумна дівчинка. І мені подобається проводити час з нею. Тому я навіть уявити собі не можу, що з дитячого садка її буде забирати няня, вона буде з нею перебувати вдома, поки я їду з роботи. Ні, це блюзнірство якесь! Та й зарплата няні складе те, що я зможу заробити…

Читайте також:Сповідь мами: «Добре бути з сином цілий день, не особливо хочеться чоловікові час приділяти»

Загалом, була впевнена в тому, що мій чоловік перетворився в жадібного людини і це перший дзвіночок. Накрутила себе, стала представляти, що буде далі. І злякалася…

Хтось повинен сказати правду в очі…

А потім розповіла свою історію подрузі. Вона у мене єдина, якій можу розповісти, що лежить на душі вантажем. Дружимо ще з інституту. Зустрілися в кафе, поговорили. Подруга у мене така, що говорить все, що думає. Вона не з тих, хто боїться образити.

Поки я їй скаржилася, що чоловік у мене жаднюга, він уважно слухала. Потім раптом запитала, коли я робила манікюр, коли тішила себе новими прикрасами, коли влаштовувала чоловікові романтичний вечір (нехай навіть будинки), в чому ходжу вдома, про що зазвичай розмовляю з чоловіком. Це був справжній допит…

І я подумала, що чоловік адже давав гроші на мої забаганки, просто певну суму. А я її відкладала на відпустку. Нічого не купувала.

Подруга видала мені всю правду. Аааааа, я навіть не уявляла собі, що так змінилася. Але завдяки такій жорсткій струсу побачила себе очима чоловіка. Я раніше любила змінювати зачіски, завжди були доглянуті нігті, читала книги. А після народження дитини читаю тільки авторів з дитячого розвитку. Це добре, але я зациклилася тільки на дитину… Напевно…

Коли приїхала після зустрічі додому, поговорила з чоловіком. Він теж підтвердив, що вирішив вивести мене з моєї зони комфорту, де я стала «окукліваться». Я заявила, що міг би і делікатніше бути, а не ставити мені умову і урізати гроші.

І ось тут він мене вразив. Чоловік став нагадувати, що раніше пропонував мені різні варіанти роботи, в тому числі на чотири години, щоб я могла забирати дитину сама з дитсадка. А я ігнорувала. Але ось він і зважився на шокову терапію. Каже, що хвилювався, що перегнув палицю…

Читайте також:Монолог мами: «Хропіння чоловіка змусив мене прийняти рішення, про яке тепер шкодую»

Хто шукає, той знайде

З тієї розмови минуло два місяці. Тепер я працюю адміністратором в салоні краси. З плюсів: поруч з будинком, графік роботи — 5/2 по шість годин. Мені подобається! Схудла, поринула у світ краси, знову одягла туфлі на підборах. Таке відчуття, що мені знову 25 років!

Зарплата у мене невелика, але вона радує. Я купую подарунки чоловікові, доньці. І мені це подобається.

Може бути, хтось вважатиме мою історію занадто ванільною. Можливо… Але подивіться на це з іншого боку! Адже скільки таких мам, як я, які розчинилися у своїй дитині. Дівчата, цей наш мікросвіт чудовий, в ньому добре і прекрасно, але тільки нам з дитиною. А чоловік, батько дитини, починає відчувати себе самотньо. А адже він нам дорогий!..

Дівчата, кому ще знайома ситуація, коли вихід з декрету сприймаєш як порушення своїх з дитиною кордонів?

Всі фото: Depositphotos