Міомектомія – метод лікування міоми матки

122

Зміст:

  • Міомектомія – що це таке
  • Показання для проведення операції
  • Міомектомія – техніка виконання
  • Переваги і недоліки міомектомії
  • Підготовка до операції
  • Реабілітаційний період
  • Ускладнення міомектомії
  • Міомектомія являє собою хірургічне втручання, метою якого стає лікування доброякісної пухлини м’язового шару матки.Різновиди технік дозволяють вибрати відповідну методику для кожної пацієнтки. Спосіб виконання міомектомії залежить від типу, локалізації, розміру та зростання активності вузла.

    Міомектомія – що це таке

    Доброякісна пухлина м’язового шару є найпоширенішою патологією серед усіх новоутворень органів малого таза у жінок. Після 30 років новоутворення виявляється у 60% пацієнток, що звертаються до лікаря зі скаргою на тазові болі.

    До настання клімаксу до 90% жінок мають міому, яка найчастіше не вимагає радикальних методів лікування. Одним з варіантів корекції даного захворювання є міомектомія.

    Міомектомія виконується хірургічним шляхом

    Під час хірургічного лікування виконується висічення пухлини в межах здорової тканини. Перед операцією пацієнтці призначається підготовка. Процедура вимагає госпіталізації і застосування анестезії.

    В післяопераційному періоді жінці потрібно спостереження медичного персоналу. Через кілька діб при відсутності ускладнень пацієнтку виписують. Тривалість реабілітаційного періоду залежить від того, в якій техніці була виконана лікувальна процедура.

    Показання для проведення операції

    Операція з приводу видалення вузлів доброякісного характеру в м’язовому шарі матки не призначається спонтанно. Жінка, звертаючись до гінеколога з приводу болів в животі і рясних періодичних кровотеч, відправляється на обстеження. Під час УЗ-сканування в порожнині малого тазу може бути виявлена міома. Якщо пухлина має невеликі розміри і не представляє небезпеки для пацієнтки, проводиться консервативна терапія. Лікування передбачає використання гормональних і протизапальних засобів. При відсутності позитивного результату розглядається питання про необхідність хірургічного втручання.

    Робити миомэктомию показано в наступних випадках:

    • у пацієнтки присутня виражена клінічна картина кровотечі, відчуття тиску в малому тазі, дискомфорт при інтимній близькості;
    • новоутворення порушує роботу сусідніх органів – викликає мимовільне сечовипускання, здавлює кишечник, зміщує із природного анатомічного розташування яєчники;
    • пухлина супроводжується безпліддям або має ймовірність ускладнень під час вагітності;
    • за півроку розмір новоутворення помітно збільшився;
    • не можна виключити можливість, що міома насправді є карциономой або інший пухлиною злоякісного характеру.

    Необхідність проведення оперативного втручання визначається індивідуально. Лікар опитує пацієнтку, дізнається про її репродуктивних плани на майбутнє, оцінює результати діагностики і ефективність попереднього консервативного лікування. Якщо є підстави для призначення корекції, то жінці видається перелік діагностичних заходів для підготовки до операції, після чого призначається день лікування.

    Міомектомія – техніка виконання

    У гінекології використовується три техніки хірургічного лікування доброякісної пухлини міометрія. Кожна має переваги і недоліки. Не можна сказати однозначно, який спосіб краще. Для кожного виду міоми вибирається окремий підхід.

    маткиМіомектомія вимагає розрізу стінок матки

    Техніки лікування:

    • Лапароскопічна. Ця техніка вважається переважною при пухлини субсерозного типу на ніжці. Припустимо виконувати операцію при интрамуральном сайті. Під час процедури в черевній стінці роблять від 2 до 4 проколів. Через отвори вводяться троакари, які виступають провідником для інструментів і ендоскопічного обладнання. Всі маніпуляції виконуються мініатюрними інструментами, а процес операції хірург контролює через монітор. Тривалість маніпуляції зазвичай не перевищує однієї години.
    • Гістерорезектоскопія. Даний метод дозволяє виконати видалення пухлини без масштабних пошкоджень. Процедура показана при підслизовому розташуванні вузлів, які ростуть в порожнину дітородного органу. Під час маніпуляції хірург розширює шийку і вводить інструментарій. Під контролем УЗ-приладу виконується руйнування або висічення сайту. При необхідності накладаються шви, а порожнина обробляється антисептиком. Тривалість процедури становить 30-60 хвилин.
    • Відкрита. Маніпуляція може виконуватися при будь-якій формі, розмірі і розташуванні вузла. Відмінністю від лапароскопічної техніки є те, що доступ у черевну порожнину здійснюється за рахунок смугового розрізу. Пошаровим розтином тканин хірург досягає пухлини і виконує її видалення вручну. Тривалість процедури становить від одного до трьох годин – в залежності від складності.

    Всі види маніпуляцій виконуються під загальною анестезією. Під час попередньої бесіди жінці необхідно розповісти про алергічних реакціях на лікарські засоби, якщо такі є.

    Переваги і недоліки міомектомії

    Під час процедури екстирпація не проводиться. Це означає, що пацієнтка має шанси в майбутньому реалізувати дітородну функцію. На відміну малоінвазивних методів лікування міоми, хірургічне втручання забезпечує повне видалення вузла. Після процедури в порожнині дітородного органу не залишається вогнищ новоутворення, а робота репродуктивної системи при цьому не порушується кардинально.

    До недоліків міомектомії можна віднести:

    • процедура не виключає ризик рецидиву, за деякими даними, він досягає 60%;
    • маніпуляція вимагає моральних і матеріальних витрат, міомектомія в приватних клініках обходиться в 20-100 тис. рублів;
    • після хірургічного лікування жінці потрібно приймати гормональні препарати;
    • реабілітаційний період вимагає дотримання певних рекомендацій, що змушує обмежувати себе;
    • високий ризик ускладнень.

    Призначаючи оперативне втручання, гінеколог оцінює можливі ризики і плюси процедури.

    Підготовка до операції

    На етапі підготовки пацієнтці потрібно здати аналізи і отримати консультації вузьких фахівців. У перелік обов’язкової діагностики входить:

    • загальний аналіз крові, біохімічне дослідження, коагулограма та визначення резусу з групою;
    • аналіз сечі загальний;
    • мазок з піхви на ступінь чистоти, приховані інфекції, онкоцитологію;
    • гістероскопія з біопсією ендометрія;
    • кольпоскопія розширеного типу;
    • електрокардіограма з укладенням кардіолога;
    • флюорографія;
    • огляд терапевта.

    Деякі медичні установи доповнюють список діагностичних маніпуляцій. Індивідуально гінеколог може призначити жінці інші обстеження.

    операцияОперація міомектомія вимагає госпіталізації та подальшої реабілітації

    При підготовці до оперативного втручання рекомендується дотримуватися легкої дієти. За 2-3 доби до процедури з раціону необхідно виключити алкоголь і будь-які продукти, які спричиняють газоутворення в кишечнику.

    В день операції не можна приймати їжу і пити воду. Вранці необхідно очистити кишечник за допомогою клізми. Важливо, щоб в призначений час не йшли місячні. Зазвичай хірургічне втручання виконується на 5-7 день циклу, після завершення менструальних виділень.

    Реабілітаційний період

    Протягом 3-14 діб після видалення міоми жінка залишається в медичному закладі під наглядом медиків. При гістерорезектоскопії відновлювальний період займає менше часу, оскільки на черевній порожнині відсутні рубці. Максимально тривалий термін госпіталізації потрібно при відкритій операції – лапаротомії.

    В період реабілітації рекомендується:

    • строго виконувати призначення лікаря і приймати виписані лікарські засоби – антибіотики, гормони, протизапальні препарати;
    • уникати теплових процедур – відвідування солярію, лазні, сауни, купання у ванні;
    • не купатися в громадських водоймах – басейні, озері та інших;
    • виключити інтимну близькість на місяць;
    • стежити за роботою видільної системи – сечовипусканням і дефекацією;
    • не піднімати тяжкості і виключити фізичні навантаження, щоб не напружувати матку;
    • не користуватися вагінальними засобами, якщо це не було рекомендовано лікарем.

    Якщо в результаті видалення міоми на черевну порожнину були накладені шви, необхідно регулярно обробляти їх антисептиком.

    Ускладнення міомектомії

    Операція, проведена кваліфікованими фахівцями в сертифікованому медичному закладі, зазвичай не призводить до ускладнень. Найбільш частим несприятливим наслідком є рецидив миоматозного сайту.

    Іншими наслідками вважаються:

    • збої в циклі – несвоєчасний початок місячних, затримки;
    • хронічні болісні відчуття в животі;
    • спайкова хвороба;
    • запальний процес;
    • формування неспроможного рубця на стінці дітородного органу;
    • безпліддя.

    Жінкам, які в майбутньому планують народжувати дітей, необхідно пам’ятати про рубці. Рекомендується почекати після міомектомії не менше 2-3 років, щоб планувати зачаття. Попередньо необхідно буде оцінити стан рубця, щоб уникнути проблем у майбутньому.

    Міомектомія є одним з ефективних варіантів лікування доброякісної пухлини міометрія. Процедура призначається у виняткових випадках, коли альтернативні методи лікування не приносять позитивного результату.

    Гінекологи не поспішають вдаватися до хірургічного видалення міоми у жінок, які в майбутньому планують вагітність. Винятком стають випадки, в яких пухлина являє серйозну загрозу для виношування.

    Читайте також: чи можна завагітніти при міомі матки