Причини стоматиту у дітей та методи його лікування

259

Зміст:

  • Види стоматиту
  • Причини розвитку патології
  • Симптоми стоматиту
  • Поширеність стоматиту у дітей
  • Діагностика захворювання
  • Лікування
  • Профілактика стоматиту
  • Стоматит у дітей – це широко поширене захворювання слизової оболонки порожнини рота. Патологія проявляється у вигляді виразок різної форми і діаметра, які розташовуються на внутрішній стороні щік і губ, яснах, язиці або небі. Такі ранки завжди викликають у дитини занепокоєння. Вони заважають дитині нормально їсти і пити, а іноді навіть спати.

    Види стоматиту

    Патологія умовно поділяється на види з обов’язковим урахуванням місця виникнення виразок і основної причини, що викликали їх появу. При цьому існує велика кількість різновидів цього захворювання, однак найбільш поширеними формами стоматиту у дітей є:

    • ангулярный;
    • герпетичний;
    • афтозний.

    Стоматит у дітей

    Ангулярный стоматит у народі іменується заїдами. Таку назву патологія отримала з-за появи тріщин в куточках рота, висипання та почервоніння. Тріщинки дуже болючі. При частому виникненні ангулярного стоматиту, дитині потрібне комплексне лабораторно-діагностичне обстеження. Найчастіше такий вид патології виникає у дітей з нестачею заліза або труднощі в його засвоєнні.

    Герпетичний стоматит виникає в результаті контакту слизової дитини з одним з видів герпес-вірусів. Зараження може відбутися при контакті з іграшками, посудом або іншими предметами, якими до цього користувався переносник захворювання.

    Афтозний стоматит характеризується появою виразок різного розміру, що утворюються в порожнині рота дитини. Ранки мають округлу форму і жовтувато-сірий колір. У виразок спостерігається яскраво-червоний ободок. Зазвичай розміри таких ранок не перевищують 7-8 мм. Цей вид стоматиту не є заразним.

    За ступенем тяжкості патологія поділяється:

    • на легку. Яскраві симптоми захворювання, а також алергічні реакції відсутні. У дитини з’являється до 3-5 ранок на слизовій рота;
    • середньотяжкі. Спостерігаються численні виразки на слизовій. Можливе погіршення загального самопочуття хворого у вигляді температури тіла, що досягає позначки в 38°С і більше, або слабкості;
    • важку. На слизовій присутні численні болючі ранки. Також можуть спостерігатися слабкість, запаморочення, нудота, відсутність апетиту, сонливість і свербіж.

    Захворювання може протікати в гострій, хронічній та рецидивуючій формі. Правильно підібрана терапія значно знижує ризики переходу стоматиту у хронічну форму або його рецидиву.

    Причини розвитку патології

    Стоматит може виникати з таких причин:

    • травматичні;
    • інфекційні;
    • алергічні.

    Механічними причинами стоматиту є:

    • прокусування внутрішньої поверхні щік;
    • опіки слизової рота, отримані при контакті з гарячою їжею або питвом, також опіки можуть бути викликані впливом деяких хімічних речовин.

    Інфекційні типи стоматиту з’являються в результаті проникнення герпесной інфекції або спор грибків роду Кандіда на пересушену слизову рота.

    Точні причини виникнення невірусних форм стоматиту невідомі. Однак їх розвитку сприяють такі фактори:

    • ослаблена імунна захист організму;
    • генетична схильність до захворювання;
    • часте перебування в стані стресу;
    • проблеми з засвоюваність заліза, вітаміну В12, а також інших вітамінів і мінералів.

    В окремих випадках стоматит розвивається внаслідок харчових алергій, або контакту слизової рота з алергеном.

    Симптоми стоматиту

    Незалежно від причин розвитку патології, захворювання має такі загальні симптоми:

    • підвищена дратівливість дитини;
    • відсутність апетиту;
    • плаксивість;
    • поява у роті ран;
    • під нижньою щелепою збільшуються і стають болючими при обмацуванні лімфатичні вузли;
    • погіршення сну.

    До ознаками ангулярного стоматиту відносяться тріщинки в куточках рота. Тканини навколо них завжди запалені. Самі тріщинки швидко покриваються скоринкою, яка рветься під час прийняття їжі або розмови, утворюючи нові ранки.

    До симптомів герпетичного стоматиту відносяться такі чинники:

    • одночасна поява відразу декількох виразок на слизовій порожнини рота. Ранки можуть перебувати як поруч один з одним, так і на різних ділянках тканин. Для патології характерна велика кількість ранок, зазвичай їх не менше 5-6;
    • поява неприємного запаху з рота;
    • набряклість ясен;
    • хвилеподібний характер перебігу захворювання. Після зараження, зазвичай через 1-2 дні, у хворої дитини з’являються хворобливі виразки в ротовій порожнині, і підвищується температура тіла. Через 1-3 дні температура тіла приходить в норму, і поліпшується загальне самопочуття. Ще Через 1-3 дні спостерігається повторний стрибок температури і поява нових виразок.

    Перший ознака афтозного стоматиту з’являється за 1-3 дні до виникнення виразок. У дитини на мові утворюються білясті плями різної форми і розмірів. Така особливість носить назву «географічний язик». Через 1—2 дні на поверхні слизової ротової порожнини з’являються виразки. Крім цього, у дитини спостерігаються такі ознаки хвороби:

    • свербіж і печіння у роті, в місці появи ранки;
    • дитині неприємно, а іноді навіть боляче їсти і пити, тому малюк може відмовлятися від їжі;
    • підвищується температура тіла.

    При афтозний формі захворювання кількість виразок зазвичай не перевищує 3-4.

    Поширеність стоматиту у дітей

    В залежності від віку хворої дитини окремі види стоматиту можуть з’являтися з більшою ймовірністю. Так, у 1-2 роки малюки більш схильні до зараження інфекційними формами стоматиту. При цьому кандидозні або герпетичні виразки можуть з’являтися у дитини щомісяця.

    У малюків 2-6 років найбільш поширеним є афтозний вид захворювання. Нерідко при механічних пошкодженнях слизової істотно підвищується ризик приєднання бактеріальної інфекції. Бактерії проникають у рану при недотриманні правил особистої гігієни і в разі вживання в їжу брудних овочів і фруктів.

    Діагностика захворювання

    Первинна діагностика проводиться лікарем педіатром під час прийому. Для постановки діагнозу лікар ретельно оглядає порожнину рота. Часто візуального огляду буває достатньо. Однак при хронічному перебігу патології дитині призначаються такі аналізи і обстеження:

    • бактеріологічний посів;
    • вірусологічний аналіз;
    • цитологічне дослідження;
    • імунологічні проби.

    причины

    Діагностика стоматиту

    Основним методом діагностики стоматитів є огляд пацієнта, в більшості випадків цього цілком достатньо для встановлення діагнозу. Іноді можуть знадобитися додаткові дослідження: для діагностики захворювання в лабораторних умовах використовується кров пацієнта, а також мазки і зіскрібки пошкоджених тканин.

    Якщо в процесі обстежень причина появи хронічної форми стоматиту не була виявлена, можуть призначатися додаткові аналізи:

    • здача калу і зіскрібка з анального отвору на глистів;
    • УЗД органів черевної порожнини.

    Для призначення правильного лікування дитині може бути рекомендована консультація алерголога, імунолога і гастроентеролога.

    Лікування

    В основі терапії стоматиту лежить усунення першопричини появи патології. Так, при інфекційному характер хвороби дитині показаний прийом противірусних лікарських засобів з такими основними діючими речовинами:

    • ацикловір;
    • інтерферон альфа-2b людський рекомбінантний.

    При герпетичній формі хвороби основний її збудник, а саме вірус герпесу, видалити з організму неможливо. Тому терапія полягає тільки в придушенні активності інфекції з допомогою прийому лікарських засобів з групи імуностимуляторів. Вони покращують опірність імунітету дитини і не дозволяють стоматиту прогресувати. До імуностимуляторів відносяться препарати, в складі яких присутні антитіла до гамма-інтерферону людини.

    Обов’язковим компонентом лікування є регулярна санація слизової ротової порожнини. Зробити це можна з допомогою хлоргексидину, розчину фурациліну або харчової соди.

    Для усунення симптомів стоматиту використовуються жарознижуючі, протизапальні і купирующие біль препарати, в основі яких містяться такі речовини:

    • ібупрофен;
    • парацетамол;
    • анальгін.

    Жарознижуючий рекомендується використовувати при підвищенні температури тіла у дитини до рівня 38,5°С і більше.

    Оскільки стоматит є заразним захворюванням, за винятком афтозного типу, дитині обов’язково має бути виділено окреме рушник і столові приналежності. Щодня дитина повинна чистити не тільки зуби, але й мова. Для цього використовується зубна щітка з м’якою щетиною. Мову можна очищати спеціальною насадкою на зубній щітці або складеною в кілька шарів марлею, змоченою у розчині соди. Також на час лікування патології, яке триває близько 2 тижнів, бажано обмежити контакт малюка з іншими дітьми та членами родини.

    Оскільки дитині при стоматиті боляче жувати, тверді продукти повинні бути тимчасово виключені з раціону. Також хворому не слід давати гарячі, кислі та гострі страви. На період лікування дитині не можна їсти цитрусові, солодощі та соки.

    Неприпустимо обробляти поверхню виразки йодним розчином, оскільки йод здатний викликати глибокі опіки слизової ротової порожнини, що може погіршити перебіг хвороби.

    При ангулярном стоматиті малюкові нерідко призначаються препарати заліза. Однак підбором будь-яких лікарських засобів і складанням схеми терапії повинен займатися тільки лікар.

    Профілактика стоматиту

    Профілактика стоматиту полягає в таких простих заходах:

    • дотримання правил особистої гігієни;
    • правильне використання засобів для догляду за порожниною рота і регулярне відвідування стоматолога;
    • уникнення контактів із зараженими хворими;
    • вживання в їжу продуктів, що пройшли необхідну очистку і термічну обробку.

    При носінні дитиною брекетів для гігієни порожнини рота повинні використовуватися спеціальні засоби, іригатори.

    Читайте в наступній статті: вітрянка в роті у дитини