Чим загрожує підвищений внутрішньочерепний тиск у новонароджених?

155

Зміст:

  • Що означає ВЧТ?
  • Характерні ознаки
  • Природні провокуючі фактори підвищення
  • Відхилення, як симптом патології
  • Діагностика
  • Лікування
  • Коли лікарі діагностують підвищений внутрішньочерепний тиск у новонароджених, це часто призводить в паніку батьків. Це не захворювання, а симптом, який свідчить, що в організмі малюка не все в порядку. Тому варто розібратися, якими ознаками характеризується відхилення від норми, і з чим пов’язано його появу.Внутрішньочерепний тиск у новонароджених — небезпечний симптом

    Що означає ВЧТ?

    Щоб зрозуміти, наскільки це небезпечно, треба спочатку вивчити анатомію голови малюка і розібратися, які процеси в ній відбуваються.

    Головний мозок знаходиться всередині кількох оболонок — павутинної, м’якої і твердої, оточених зверху кістками черепа. Простір між ними всередині заповнює спинномозкова рідина, медичне назва — ліквор. Мозок малюка плаває в ній, що оберігає його від пошкоджень. Всередині самого органу знаходяться шлуночки -порожнини, які також наповнені ліквором. Така внутрішня циркуляція біологічної рідини забезпечує повноцінне живлення клітин головного мозку, а також служить захистом від впливу несприятливих факторів.

    Постійний рух ліквору всередині голови відбувається під дією внутрішньочерепного тиску, тому його рівень не є постійною величиною і може змінюватися залежно від різних обставин.

    При підвищенні відбувається посилене вироблення ліквору, а накопичення надлишків надає ушкоджувальну дію на постійно здавлені клітини головного мозку. Тому даний симптом не повинен залишатися без уваги, тому що тільки своєчасна терапія може мінімізувати ризики для здоров’я малюка.

    Характерні ознаки

    признакиТиповий ознака ВЧД — безпричинне занепокоєння

    Розпізнати відхилення від норми можна за характерними симптомами, але вони можуть доповнюватися й іншими ознаками, залежно від основного захворювання, яке спровокувало підвищення внутрішньочерепного тиску (ВЧТ). Основним фактором при встановленні діагнозу є вік дитини, т. к. важливу роль відіграє наявність або відсутність джерельця на черепі. Остаточне зрощення кісток голови відбувається до 1 року. Тому розходження швів черепа безпосередньо впливає на ВЧТ.

    Основні симптоми у немовляти:

    • Невиправдане занепокоєння, підвищена плаксивість. Дитина веде себе спокійно вдень, але починає безпричинно вередувати ввечері. Це відбувається на тлі того, що вени голови переповнюються в положенні лежачи, а струм ліквору сповільнюється, що провокує його накопичення. Як наслідок порушується сон, а також стає важко заколисати дитину на ніч.
    • Нудота, блювотні позиви, часті зригування. Подібна симптоматика проявляється при подразненні структури довгастого мозку на тлі відхилення тиску від норми.
    • Збільшений об’єм черепа. При накопиченні великої кількості ліквору в головному мозку відбувається розходження швів черепа, голова стає непропорційного розміру.
    • Явно виражені кровоносні судини під шкірою. Вени на голові розширюються на тлі застою крові в них. Ця особливість робить їх видимими під шаром епідермісу.
    • Симптом Грефе. Його прояв виражається в неконтрольованих рухах очних яблук униз. На тлі цього з’являється смужка склери під верхнім століттям.
    • Відсутність апетиту. Смоктальні рухи під час годування сприяють погіршенню самопочуття в результаті підвищеного ВЧТ. Тому прийом їжі у малюка асоціюється з неприємними відчуттями. На тлі цього він відмовляється від їжі, що провокує різке зниження ваги.

    Пригнічений самопочуття дитини призводить до уповільнення психоемоційного та фізичного розвитку. У малюка значно погіршується зір, порушується дихання, з’являється розлад свідомості.

    Природні провокуючі фактори підвищення

    Коливання внутрішньочерепного тиску у новонароджених відбуваються постійно в результаті активності малюка. Але при цьому вони не виходять за межі норми.

    Природні причини, що сприяють підвищенню:

    • крик, плач;
    • потуги при дефекації;
    • смоктання молока;
    • кашель;
    • стрес.

    Всі ці чинники надають тимчасовий вплив на тиск і не представляють ніякої загрози для роботи головного мозку. Але при тривалому підвищенні потрібно шукати більш глобальну причину, оскільки відхилення від норми є просто симптомом, що вказує на розлад в організмі малюка.

    Відхилення, як симптом патології

    врожденноеОдна з причин ВЧД -вроджене відхилення в структурі мозку

    У деяких випадках відхилення від норми є небезпечним для здоров’я малюка. Тому потрібно виявити причину цього підвищення, щоб встановити діагноз і призначити лікування.

    Можливі захворювання.

    • Злоякісна пухлина. Зростаюче новоутворення займає певний простір в голові, але так як кістки черепа обмежують його зростання, підвищується тиск на прилеглі тканини. На тлі цього відбувається їх деформація, з’являється великий лоб.
    • Менінгіт. Зміна структури ліквору призводить до появи в’язкості. В результаті порушується відтік рідини і формується набряк.
    • Енцефаліт. Запалення кори головного мозку характеризується набряком прилеглих тканин.
    • Гідроцефалія. При даній патології відбувається збій відтоку ліквору. На тлі цього утворюються його надлишки в голові, що і є причиною підвищення ВЧТ.
    • Травма голови. Гематома, що утворюється при ударі, провокує збільшення обсягу тканин мозку.
    • Внутрішньочерепний крововилив. Постійно збільшує об’єм рідини усередині голови чинить тиск на прилеглі тканини.
    • Прискорене закриття джерельця. Швидке зрощення кісток черепа при зростаючому головному мозку провокує підвищення тиску.

    Вроджене порушення будови черепа — найбільш частий провокуючий фактор розвитку внутрішньочерепної гіпертензії.

    Діагностика

    вены на головеПри ВЧТ вени на голові явно проглядаються

    Спочатку малюка потрібно показати невролога. Лікар при цьому також проведе вимір окружності голови малюка, виявить наявність або відсутність «джерельця», а також симптому Грефе. Для постановки діагнозу потрібно, щоб батьки змогли розповісти про особливості сну і неспання малюка, а також про можливі зміни в поведінці і апетиті.

    Обстеження у офтальмолога також допомагає виявити внутрічерепну гіпертензію. Характерними ознаками відхилення є:

    • артеріальний спазм;
    • набряк зорового нерва;
    • зміни в очному дні.

    Для підтвердження діагнозу проводиться нейросонографія, яка повністю безпечна для малюка.

    Якщо є внутрішньочерепний тиск у новонароджених, будуть і характерні відхилення на знімку:

    • деформація тканин мозку;
    • збільшені шлуночки;
    • новоутворення в голові;
    • збільшена щілину між півкулями мозку.

    УЗД головного мозку є обов’язковою процедурою, яка проводиться на першому, третьому, шостому місяці. Це дозволяє відстежити динаміку розвитку дитини та вжити своєчасних заходів при можливому відхиленні. Будь-який сумнів — привід провести нейросонографію четвертий раз, поки не заріс «джерельце».

    В іншому випадку призначається МРТ або КТ.

    Лікування

    Вибір терапії залежить від захворювання, провокує підвищення тиску. Курс і дозування ліків призначає лікуючий лікар на підставі індивідуальних особливостей малюка.

    Для поліпшення самопочуття малюка застосовуються такі методи лікування.

    • Чітке дотримання режиму сну, неспання годування.
    • Введення допустимих фізичних навантажень, таких як плавання.
    • Тривалі прогулянки на свіжому повітрі.
    • Прийом діуретиків за призначенням лікаря.
    • Застосування ноотропних ліків, стимулюють кровообіг в головному мозку.
    • Проведення фізіотерапії.

    На розсуд лікаря можливе призначення нейропротекторов, седативних засобів. А при виявленні новоутворень і вроджених аномалій структур мозку проводиться нейрохірургічна операція.

    Внутрішньочерепний тиск у малюка підлягає обов’язковій терапії. Тому батьки повинні своєчасно звертатися до лікаря при зміні поведінки дитини. Тільки правильне і своєчасне лікування допоможе усунути патологію без ускладнень для малюка. Інакше наслідки можуть бути незворотними.

    Також цікаво почитати: халязіон століття у дитини