Зміст:
Пухирчатка новонароджених, або пемфігус, – це гостре бактеріальне захворювання, яке відрізняється утворенням на шкірі гнійних бульбашок і ерозій. Причини виникнення та особливості перебігу роблять її небезпечною інфекцією з несприятливим прогнозом.
Етіологія пухирчатки новонароджених
Пухирчатка новонароджених викликає золотистий стафілокок. Рідко, у 1,6% випадків, разом з цим збудником виявляють інші бактерії: стрептококи і диплококки. Стафілокок – це умовно-патогенний мікроорганізм, він широко розповсюджений у навколишньому середовищі і викликає захворювання за певних умов. У 40% населення він постійно присутній на шкірі і слизових оболонках без проявів хвороб.
Пухирчатка новонароджених проявляється гнійними висипаннями на шкірі і важкою інтоксикацією
Новонароджені особливо сприйнятливі до цієї інфекції в силу наступних анатомічних та фізіологічних особливостей.
Всі ці особливості призводять до того, що захисна функція шкіри новонародженого розвинена дуже слабо. При наявності мікротравм, поганому догляді і незрілості імунітету збудник проникає в шкіру, викликаючи її блискавичне запалення. Особливо сприйнятливі до захворювання недоношені діти.
Ускладнює ситуацію той факт, що, за статистикою, до 35% медичного персоналу пологових установ інфіковані золотистим стафілококом. Зараження пузырчаткой новонароджених відбувається в перші дні життя малюка, коли він ще перебуває в пологовому будинку. Захворювання настільки заразно, що викликає спалахи та епідемії у пологових відділеннях з ураженням відразу декількох немовлят. Тому друга назва хвороби – епідемічна пухирчатка.
Симптоми епідемічної пухирчатки
Захворювання починається на 3-5 день життя дитини, рідше – на 8-10. Для нього характерна поява на шкірі поліморфної висипи у вигляді пухирців і пустул, які мимовільно розкриваються з утворенням ерозій. Висип локалізується на тулубі, кінцівках і в області великих складок. У запущених випадках вона може уражати слизову оболонку носа, рота, очей та зовнішніх статевих органів.
Епідемічна пухирчатка высокозаразна і здатна викликати епідемію в пологових будинках
Протягом хвороби висипання проходять 3 стадії розвитку.
Стафілокок виділяє токсичні речовини, які не тільки пошкоджують шкіру, але і впливають на загальний стан новонародженого: він стає млявою, відмовляється від годування, не набирає вагу.
Фахівці виділяють дві форми перебігу пухирчатки новонароджених.
- Доброякісна. Висип з’являється на окремих ділянках тіла. Бульбашки поодинокі, розміром до 1 див. Температура тіла не перевищує 38°С. Хвороба добре лікується, і через 2-3 тижні дитина одужує.
- Злоякісна. Висипання покривають обширні ділянки тіла. Елементи висипу досягають 2-3 см в діаметрі, можуть зливатися між собою. У дитини спостерігаються лихоманка, блювота і пронос. Захворювання погано піддається лікуванню, схильне до рецидивів, часто ускладнюється сепсисом. Прогноз несприятливий, можливий летальний результат.
Доброякісна форма пухирчатки схожа на інше бактеріальне захворювання – везикулопустулез. Воно розвивається у новонароджених при перегріванні й пов’язане із запаленням потових залоз з утворенням дрібних пустул, розміром з просяне зерно. Вони покривають все тіло малюка, в тому числі волосисту частину голови. При правильному догляді захворювання не поширюється і одужання настає через 5-7 днів.
Діагностика пухирчатки новонароджених
Діагноз встановлюють на основі огляду і даних анамнезу. На користь пухирчатки свідчать характерні висипання і вік дитини. Важливий діагностичний критерій – позитивний симптом Нікольського: поява лущення і відшарування епітелію при потирании здоровою на вигляд шкіри.
В загальному аналізі крові дитини спостерігаються характерні ознаки бактеріальної інфекції: лейкоцитоз і підвищена ШОЕ. Виявлення золотистого стафілокока при бактеріологічному дослідженні крові та вмісту пустул дозволяє остаточно підтвердити діагноз.
Пухирчатка може бути наслідком вродженого сифілісу.
Сифілітична пухирчатка має свої відмітні особливості. При ній висип з’являється вже в перші дні життя малюка, переважно на долонях і підошвах. Під бульбашками визначається щільний інфільтрат, а в їх вмісті виявляються збудники захворювання – бліді трепонеми. У новонародженого можуть бути присутніми інші симптоми сифілісу: позитивна реакція Вассермана, риніт, ураження кісток.
Лікування пухирчатки новонароджених
Незалежно від форми і тяжкості симптомів, терапія здійснюється в умовах стаціонару. Клінічні рекомендації ведення пацієнтів з пузырчаткой наступні.
- Сувора ізоляція. Хвороба дуже заразна, тому слід захистити здорових дітей від інфікованих. Важливо дотримуватися міри асептики і антисептики: використовувати стерильні інструменти, частіше міняти білизну.
- Антибактеріальна терапія. Призначають препарати пеніцилінового ряду внутрішньом’язово.
- Стимуляція імунітету. Для підтримки захисної функції організму використовують імуноглобулін, антистафілококовий гамма-глобулін.
- Дезінтоксикація. Для виведення з організму токсинів призначають внутрішньовенні вливання глюкози та водно-сольових розчинів.
- Пробіотики для нормалізації мікрофлори кишечника.
- Обробка висипань антисептиками йодом, діамантовою зеленню. Хороший ефект дають ванни з відварами чистотілу, ромашки, кори дуба.
Своєчасно розпочата терапія сприяє сприятливому результату хвороби, але краще не допускати її розвитку. Профілактика захворювання включає в себе дотримання правил особистої гігієни матір’ю і медичним персоналом. Першорядне значення має правильний догляд за новонародженим, особливо це стосується недоношених дітей.
Золотистий стафілокок є однією і чотирьох головних причин внутрішньолікарняної інфекції. Пухирчатка яскраво демонструє, наскільки він небезпечний для здоров’я і життя новонароджених дітей. Регулярна санація медичних працівників та дотримання санітарно-гігієнічних норм у пологових відділеннях допоможе знизити частоту цього захворювання.
Читайте далі: що таке флегмона новонароджених
