Зміст:
Баланопостит у дитини — це запальне ураження слизової оболонки статевого члена і крайньої плоті. Захворювання характеризується болем, дискомфортом в області промежини, а також місцевими змінами у вигляді почервоніння і набряку. Діагностика патології ґрунтується на зовнішньому огляді педіатром або урологом.Для лікування використовують розчини антисептиків, протизапальні і знеболюючі препарати. Залежно від виявленого збудника, застосовують антибіотики, противірусні або протигрибкові засоби.
Зміст
Причини виникнення
Баланопостит у дитини: симптоми і лікування
Основна причина розвитку баланопостіта в дитячому віці — порушення правил гігієни при догляді за статевими органами. Це призводить до поступового скупчення смегми – секрету сальних залоз, розташованих на слизовій крайньої плоті, і розмноженню в ній бактеріальних мікроорганізмів. Розвивається запалення призводить до появи больових відчуттів, набряку та інших симптомів патології.
Фахівці виділяють фактори ризику, які при поєднанні з бактеріальними причинами істотно підвищують ймовірність розвитку патології. До них відносять фімоз – звуження крайньої плоті і наявність синехій – сполучнотканинних перетяжок між слизовими оболонками. В зазначених умовах бактерії і грибки можуть активно розмножуватися, приводячи до запальної реакції.
Виявлення причини розвитку баланопостіта необхідно для підбору терапії. Без її усунення лікування має обмежену ефективність.
Сприяючими факторами є:
- алергічні реакції на пральний порошок, гігієнічні засоби та ін;
- рідка зміна підгузників або їх невідповідний розмір, що призводить до травматизації м’яких тканин;
- ендокринні захворювання (цукровий діабет, ожиріння);
- хвороби сечовидільної системи на зразок циститу, уретриту тощо;
- гіповітамінози та часті переохолодження.
Без усунення сприяючих чинників розвивається хронічний баланопостит. Він характеризується періодами загострень і ремісій, чергуються один з одним.
Класифікація патології
Баланопостит у дитини розділяється на кілька видів залежно від характеру перебігу та типу запалення. Лікарі в процесі діагностики завжди визначають, є гострим захворюванням або черговим загостренням. Це дозволяє підібрати ефективну терапію, так як хронічний варіант вимагає тривалих лікувальних заходів і профілактики в майбутньому.
Залежно від типу запалення виділяють простий, ерозивний, гнойниково-виразковий і гангренозний баланопостит. Проста і ерозивна форма захворювання має сприятливий прогноз і рідко призводять до ускладнень. Гнійний або гнойниково-виразковий баланопостит може стати причиною розвитку негативних наслідків для дитини.
Клінічні прояви
У дитячому віці часто виявляється гострий баланопостит. Патологія характеризується болем і свербінням в області промежини, а також утрудненим сечовипусканням. Діти перших років життя не можуть описати свої скарги, вони стають примхливими, неспокійними і часто плачуть.
При зовнішньому огляді статевого члена відзначається почервоніння голівки і слизової оболонки крайньої плоті. Під останньою скупчується велика кількість смегми, має неприємний запах і домішки гною. Шкіра і слизова оболонка покриваються дрібними точковими висипаннями. На них виникають попрілості або хворобливості тріщини. Це створює передумови для формування ерозій, характеризуються ушкодженням верхнього шару шкіри.
Через 1-2 дні розвиваються загальні ознаки у вигляді підвищення температури тіла до 38-38,5 градусів, слабкості, дратівливості і зниження апетиту. Дитина погано спить і часто прокидається вночі. Порушення сечовипускання призводить до енурезу у нічний або денний час.
Лікування баланопоститу призначається лікарем
Симптоми баланопоститу в відсутність терапії прогресують. Розвивається хронічна форма захворювання. Рецидиви запалення призводять утворення сполучнотканинних спайок між крайньою плоттю і головкою статевого члена. Це може стати причиною його деформації.
При прогресуючому розростанні сполучної тканини розвивається парафімоз, що характеризується неможливістю виходу головки статевого члена з крайньої плоті.
Діагностичні заходи
Діагноз баланопоститу не представляє труднощів для лікарів. Фахівці знають, як виглядає захворювання, і виявляють його характерні прояви при зовнішньому огляді дитини. До основних симптомів, що використовуються для діагностики, відносять: почервоніння і набряк слизової оболонки статевого члена і крайньої плоті у поєднанні з загальним интоксикационным синдромом.
Крім оцінки зовнішніх статевих органів та збору анамнезу, проводять додаткові дослідження:
- Клінічний і біохімічний аналіз крові. Обидва методи дозволяють виявити запальні зміни. У клінічному аналізі визначаються лейкоцитоз (збільшення числа лейкоцитів) і прискорення швидкості осідання еритроцитів. При біохімічному дослідженні лікар виявляє підвищення концентрації фібриногену та С-реактивного білка.
- В загальному аналізі сечі визначаються бактерії і лейкоцити, які свідчать про запальної реакції та інфікуванні організму.
- Мікробіологічне дослідження сечі. Метод дозволяє виявити конкретного збудника хвороби і провести визначення його чутливості до антибактеріальних засобів.
- При підозрах на вірусну природу патології проводять імуноферментний аналіз або полімеразну ланцюгову реакцію.
Інтерпретує результати досліджень тільки лікар. Самостійна розшифровка отриманих даних може призвести до неправильної постановки діагнозу та неефективного лікування.
При наявності супутніх захворювань проводять консультацію з фахівцями суміжних спеціальностей: ендокринологом, урологом і ін. Комплексний підхід до діагностики дозволяє провести диференціальну діагностику.
Підходи до лікування
Самостійно видалення гною і запального ексудату зі слизових оболонок може призвести до одужання дитини в домашніх умовах. Однак батьки не повинні сподіватися на самовилікування. При будь-якій формі патології для підбору терапії слід звернутися до лікаря.
Катаральна та гнійна форма баланопоститу вимагає проведення місцевого лікувального впливу. Для цього використовують розчини антисептиків у вигляді ванночок і відвари з лікарських трав. Процедури дозволяють видалити скупчення гною і запальну рідину, попередивши прогресування патології.
Якщо оголити головку статевого члена не вдається, то до терапії підключають дитячого хірурга або уролога.
Симптоми баланопоститу вимагають комплексної терапії
Для усунення больового синдрому та зменшення вираженості запалення використовують протизапальні засоби з групи нестероїдних медикаментів. Вони призначаються у вигляді 3-4 денного курсу. Якщо у дитини підвищена температура тіла вище 38,5 градусів, застосовують жарознижуючі засоби, крім ацетилсаліцилової кислоти. Вона може привести до розвитку тяжких побічних ефектів у дітей раннього віку.
При виявленої бактеріальної інфекції, лікар призначає антибіотики широкого спектру дії. Після того як чутливість мікроорганізмів встановлено, антибактеріальні препарати можуть бути замінені. Грибкова та вірусна інфекція є показаннями для підбору антимікотичним та противірусних засобів відповідно.
Всі медикаменти мають показання та протипоказання до застосування. Їх недотримання може стати причиною прогресування патології або розвитку побічних ефектів.
Хронічний варіант баланопоститу часто вимагає хірургічного лікування у вигляді висічення крайньої плоті. Обрізання проводять при її звуженні, тобто фімозі. Хірургічне втручання вимагає місцевого знеболювання і може бути виконано в амбулаторних умовах без госпіталізації дитини.
Крім зазначених засобів і операцій, дитина потребує щоденної гігієни статевих органів. Підмивання з обробкою крайньої плоті антисептичними розчинами дозволяють попередити подальше прогресування хвороби і розповсюдження інфекції.
Негативні наслідки
Баланопостит в дитячому віці може стати причиною розвитку ускладнень. Найбільш часто відзначають такі негативні наслідки:
- уретрит, характеризується поширенням запалення на сечовипускальний канал. Для нього характерні дизуричні розлади у вигляді частих позивів до сечовипускання, що супроводжується болем;
- лімфаденіт і лімфангіт — запалення лімфатичних вузлів і судин відповідно;
- парафімоз, що виявляється розростанням сполучної тканини в крайній плоті і її деформацією.
Прогресування запалення і бактеріальної інфекції може призвести до уросепсису. Це важке жизнеугрожающее стан, що потребує госпіталізації у відділення інтенсивної терапії.
Профілактика баланопоститу має неспецифічний характер. Вона ґрунтується на дотриманні правил особистої гігієни та загальнозміцнювальні заходи.
Баланопостит у дітей при ранньому зверненні за медичною допомогою та комплексної терапії має сприятливий прогноз. Запальні явища на голівці статевого члена і крайньої плоті на тлі використання лікарських препаратів проходять протягом 3-6 днів без наслідків для здоров’я.
Якщо батьки займаються самолікуванням або використовують народні методи терапії, гнійне ураження прогресує, аж до деформації статевого члена і переходу патологічних змін на м’які тканини промежини.
Також рекомендуємо почитати: фімоз у хлопчиків
