69-річний Михайло Боярський відомий всій країні не тільки як д’артаньян зі знаменитого радянського фільму про пригоди мушкетерів, але і як співак, телеведучий, щасливий чоловік, турботливий батько і дідусь чотирьох онуків. Зі своєю дружиною, актрисою Ларисою Луппіан, він разом вже більше 40 років.
© Instagram @boyarskiy_official
Незважаючи на те, що їх сім’я переживала злети і падіння, вони вважаються однією з найміцніших пар в нашому кіно. Михайло Сергійович і Лариса Регінальдівна виховали двох чудових спадкоємців — сина Сергія (39), став політиком, і дочку Єлизавету (34), яка пішла по стопах творчих батьків і продовжила акторську династію.
© Instagram @boyarskiy_official, @lizavetabo
На цьому тижні актор дав відверте інтерв’ю тижневику «7 днів» і розкрив цікаві подробиці про навчання старшого онука і характер молодшого. Крім того, зоряний дідусь зізнався, що, незважаючи на невдоволення дочки, він не може не тішити улюблених онуків.
Читайте також:Єлизавета Боярська показала фото всіх представників своєї акторської династії
За словами Боярського, зараз Єлизавета і її чоловік, актор Максим Матвєєв, дуже зайняті роботою. Тому їх діти, 7-річний Андрій і 9-місячний Григорій, перебувають під опікою бабусі та дідуся. Їх день розписаний буквально по хвилинах. Клопоти з молодшим взяла на себе дружина Михайла Сергійовича, а от старшого водить до школи і зустрічає звідти саме він.
© Instagram @lizavetabo
Андрій ще не зрозумів, чи подобається йому в школі. Напевно, це для нього щось нове, тому що він досить сумно проводив на самоті свої роки з татом, з мамою, з дідусем, з бабусею. Правда, у нього були гуртки. Але тут же великий колектив! Це перший його похід у доросле життя, і, звичайно, для нього це щось значить. Але він чоловічок поки неусидчивый і не розуміє, що таке розклад, дисципліна. У школі їх не мучать, видали їм спортивні майки з прізвищем кожного, діти задоволені. В Андрія вже є приятель, з дівчатками він поки ще не познайомився, ставиться до них кілька свясока, але це тимчасове явище, пройде. У класі, по-моєму, десять хлопчиків і двадцять дівчаток, так що у Андрія перспективи дуже привабливі, – з посмішкою говорить про онука Михайло Сергійович. – А Гриша росте дуже спокійним та добродушним хлопцем. Посміхається, всім задоволений, не примхливий, такий П’єр Безухов.
© Instagram @boyarskiy_official
За словами кінозірки, до Нового року Єлизавета, Максим і діти планують переїхати в окрему квартиру. Зоряний дід впевнений, що це допоможе йому трохи стримати запал і відійти в сторону, надавши батькам займатися дітьми і їх вихованням.
Батьки кажуть, що я балую Андрія, що купую йому непотрібні іграшки, які він не заслужив. Незадоволені цим. Вони вважають, що доріг той подарунок, якого чекаєш, а не той, що звалюється з неба ні за що, такий тільки розбещує. Але просто я сам отримую більше задоволення, коли знаходжу іграшку, яка Андрію була потрібна, – зізнається Боярський. – Так що, для онука – я його фея. Я не слухаюся тата з мамою і поки їх немає, свою чорну справу роблю. Це, звичайно, не добре, але я з Андрієм домовляюся: «Тільки татові не кажи». Максим його тримає в строгості! Він взагалі уважний і добрий батько, і він єдиний, кого Андрій слухається. А коли тато у від’їзді, тоді дідусь набирає чинності і псує все виховання.
Читайте також:Старший син Єлизавети Боярської сфотографував маму з молодшим братом
Нагадаємо, що у Михайла Сергійовича є ще дві внучки — дочки його сина Сергія. Зі своєю дружиною Катериною він познайомився ще в школі, вони разом вже понад 20 років та виховують дочок: Катерину (20) і Олександру (11). Сергій Боярський ретельно охороняє спокій своєї сім’ї, тому про його дочок практично нічого не відомо.
© Instagram @sergeyboyarskiy
До речі, недавно Єлизавета Боярська розповіла, як вибирала для старшого сина навчальний заклад. І до радості шанувальників зізналася, що мріє про третьому синові.
Спочатку я хотіла на фізмат, тому що у Андрійка явно логіко-математичний склад розуму. Я дивилася гімназії з ухилом в математику, але потім, поспілкувавшись з батьками, зрозуміла, що це дуже складне навчання і дітям важко. Я від цього відмовилася. У підсумку ми вирішили, що це має бути звичайна державна школа з самою стандартною програмою, бажано з гуманітарним ухилом і акцентом на інтелектуально-духовний розвиток.
