Цікаве та Корисне

Двічі мама: Світлана Хоркіна народила довгоочікуваного малюка

22.07.2020

1212

Титулована спортсменка Світлана Хоркіна та її чоловік Олег Кочнєв щасливі — на світ з’явився їхній малюк. Знаменитість вважала за краще не афішувати свою вагітність, тому і народження дитини стало лише сімейним святом.

Про прийдешнє поповнення стало відомо на початку вересня, коли 40-річна Світлана Хоркіна в компанії чоловіка, 63-річного Олега Кочнєва, і сина від попередніх стосунків Святослава відвідала прем’єрний показ фільму «Одеса» Валерія Тодоровського.

Олімпійська чемпіонка вийшла на червону доріжку у вільному вбранні, який вже не зміг приховати її цікаве положення.

View this post on Instagram

A post shared by Spletnik (@spletnik_ru) on Sep 4, 2019 at 2:13am PDT

Нагадаємо, спортсменка вийшла заміж у 2011 році. За даними засобів масової інформації, її обранець — генерал спецслужб у відставці, екс-керівник представництва Амурській області при президенті та уряді Російської Федерації.

Уважні користувачі Мережі помітили, що знаменитість і в особистому блозі публікувала «вагітні» фото, проте вміло ховала змінилися форми під просторими футболками та сукні із завищеною талією.

© Instagram @khorkinasvetlana

Під час вагітності Світлана Хоркіна активно працювала. Даючи інтерв’ю, вона частіше розповідала про спортивні проекти. Про вагітність — дуже скупо. Наприклад:

На даний момент я зосереджена на тому, щоб подарувати планеті нового жителя.

І все!.. Про те, щоб знову відчути радість від народження дитини, Світлана Хоркіна розповідала в попередніх інтерв’ю. Наприклад:

Один дитина, я вважаю, — мало. Це бідна сім’я. А злиденній бути не хочеться. Сподіваюся, Бог подарує можливість ще раз відчути радість материнства. А може, і не раз.

Не приховує і поглядів про дитяче виховання.

Я вважаю, що дитині потрібно дати можливість спробувати займатися тим, що йому подобається, — роздумувала в одному з попередніх інтерв’ю Світлана Хоркіна. — Я дізналася у сина його бажання. У підсумку спочатку ми ходили в плавальну школу, але йому раптом через рік стало нецікаво. Вирішив грати у великий теніс, але почалася школа, заняття по часу не стикувалися з навчанням. У школі граємо в шахи — дитина захопився. Та так, що я йому вже програю. Зараз і це справа закінчили: тепер у нас шахи — хобі. У дитини з’явилася мета: отримати чорний пояс з тхеквондо. Займається із задоволенням. Якось, коли дитина захворіла, сказала йому: «Синуля, сьогодні в школу і на тхеквондо не підеш». Так він благав відпустити на тренування! В цей момент я згадала себе в дитинстві: коли хворіла, в школу не ходила, але заняття гімнастикою не пропускала. У секції у сина з’явилися нові друзі і цілі. Іноді ділиться зі мною успіхами або невдачами. Розповідає: «Мама, я пропустив удар. Наступного разу поборюсь і відповідь забезпечу». «Правильно, — відповідаю, — але тільки у відповідності зі спортивними принципами». Якщо у Святослава вийде добитися хороших результатів у тхеквондо, буду рада. А не вийде — і не страшно. Син хоче стати винахідником. А ще він захоплюється вивченням іноземних мов. У школі — англійська і іспанська. Він сам захотів вивчати китайську мову. І здав черговий тест на 100%. Вже непогано говорить по-китайськи, почав мене вчити.