Зміст:
Імунограма крові – це вид лабораторного дослідження, при якому в забранном у пацієнта біоматериалі визначаються рівень його імунітету в даний момент. Однак результати таких досліджень в більшості своїй є малоінформативними і повинні розглядатися в комплексі з іншими аналізами. Тому, перед тим як записуватися на дану діагностичну процедуру, потрібно з’ясувати, що це таке і навіщо насправді вона потрібна.
Зміст
Що визначається з допомогою імунограми
В процесі проведення імунограми визначаються такі ключові дані:
- кількісний показник лейкоцитів і наявні у них функціональні особливості;
- сумарна кількість Т-лімфоцитів, що характеризує рівень клітинного імунітету;
- кількість В-лімфоцитів, які відповідають за гуморальний імунітет і вироблення антитіл до чужорідних мікроорганізмів;
- рівень антитіл класів А, М, G і Е;
- показники роботи системи комплементу або мережі білкових структур, що сприяють захисту організму від сторонніх мікроорганізмів.
За основними даними, що показує імунограма у дітей і дорослих, можна виявити небезпечні стани та хвороби, безпосередньо пов’язані з імунодефіцитом.
Для чого потрібна імунограма крові
З допомогою імунограми можна виявити наявність або схильність до таких захворювань:
- алергія;
- червоний вовчак;
- бронхіальна астма;
- туберкульоз;
- ВІЛ-інфекція;
- онкологія.
Також аналіз побічно може підтвердити присутність в організмі різних запальних процесів і антитіл до небезпечним, але перенесеним раніше бактеріальних і вірусних інфекцій. Завдяки цій особливості імунограма може призначатися дітям перед щепленнями, що допоможе визначити необхідність в їх проведенні. Однак отримані дані дають загальну картину, а саме дослідження досить недешево.
Коли імунограму потрібно робити
Показаннями до проведення імунограми є такі стани:
- часті безпричинні нездужання, супроводжуються загальною слабкістю, нудотою або запамороченням;
- сезонні або ситуаційні нездужання з підозрою на алергію і бронхіальну астму;
- рецидивуюча пневмонія;
- регулярні загострення хронічних захворювань;
- застуди і затяжний перебіг вірусних інфекцій, які повторюються частіше 2 раз на 3 місяці;
- постійно рецидивуюча герпесная інфекція;
- васкуліт, вовчак, міастенія, ангіоневротичний набряк та інші види аутоімунних захворювань;
- тривале лікування антибіотиками не дає позитивних результатів;
- довго незагойні рани на тілі;
- підозра на ВІЛ-інфекцію.
Призначення на аналіз проводиться лікарем алергологом-імунологом суворо за показаннями. Перед вакцинацією має сенс робити дитині імунограму лише в тому випадку, коли у нього спостерігається вроджений або набутий імунодефіцит. У такій ситуації аналіз покаже, чи зможе організм малюка правильно відреагувати на вводиться вакцину.
Особливості здачі аналізу
Точність отриманих даних безпосередньо залежить від того, як роблять у лабораторії забір крові, і правильності попередньої підготовки пацієнта. Існує кілька правил, яких повинен дотримуватися хворий перед парканом біоматеріалу. Так протягом 1 доби до моменту здачі аналізу пацієнту заборонено:
- піддаватися сильним фізичним навантаженням;
- різко змінювати раціон і частоту живлення;
- вживати алкоголь;
- приймати лікарські препарати. При необхідності обов’язкового вживання препаратів потрібно заздалегідь попередити лікаря і медперсонал, який буде проводити збір біоматеріалу;
- вживати жирну або копчену їжу.
Для проведення дослідження у пацієнта береться венозна кров. Її здача обов’язково повинна проводитися натще.
Імунограма не здається при будь-яких захворюваннях, під час гострого перебігу інфекційних захворювань, в період менструального кровотечі, а також після прийому їжі. Вранці перед аналізом неприпустимо вживання будь-яких напоїв, крім простої негазованої води.
Розшифровка результатів
При проведенні імунограми може визначатися від 5 до 20 різних показників. В цілому оцінка роботи імунної системи пацієнта проводиться на 4 різних рівнях:
- стан клітинного імунітету. Визначається кількістю лімфоцитів;
- особливості білкових структур. Особлива увага приділяється гамма-глобуліну;
- оцінка роботи клітинного і гуморального імунітету, при яких розглядається кількість Т — і В-лімфоцитів;
- кількісне визначення фагоцитарного числа, норма якого становить 1-2,5 од. Підрахунок фагоцитарного індексу, його номінальне число 40-90. Визначення титру комплементу, при здоровому показнику в 20-30 од. Виявлення кількості циркулюючих імунних комплексів, яких повинно бути не більше 5 умовних од.
У нормі дані імунограми мають такі значення:
- Т-лімфоцити, маркер CD8+, 40-80% від загального числа лімфоцитів;
- В-лімфоцити, маркер CD19+, 5-30% від загального числа лімфоцитів;
- гранулярні лімфоцити, або NK-кілери, маркер CD56+CD16+, 5-15% від загального числа лімфоцитів;
- співвідношення субпопуляцій CD4/CD8, 1,5–2;
- фагоцитирующие гранулоцити, 20-70% від загального числа гранулоцитів;
- імуноглобулін IgA, 0-4. Відхилення від номінального значення може вказувати на респіраторні інфекції, бронхіальну астму, патології сполучних тканин, печінки або лімфоїдної системи;
- імуноглобулін Ig E, в нормі не повинен виявлятися. Його значення, що перевищує 0, вказує на присутність в організмі у хворого глистів або алергію;
- імуноглобулін Ig M, 0-2,4. Перевищення значення вказує на присутність в організмі інфекційного захворювання в гострій стадії;
- імуноглобулін Ig G, 2,4–16. Відхилення можуть вказувати на присутність в організмі респіраторних вірусних інфекцій, хвороби печінки, вірус імунодефіциту, алергій або антитіл до перенесених раніше інфекційних захворювань у вигляді кору.
Відхиленням від встановленої норми вважається різниця у фактичних і номінальних значеннях, складова більш 20-40%. Але точною інтерпретацією отриманих результатів повинен займатися тільки лікар, спираючись також на результати додаткових діагностичних процедур.
Також рекомендуємо почитати: як підняти імунітет дитини
