Зміст:
Омфаліт у новонароджених – запалення пупкової ранки. Супроводжується її нагноєнням і загальною інтоксикацією. Захворювання небезпечне розвитком перитоніту і сепсису.
Зміст
Суть патології
Після перерізання пуповини на животі новонародженого залишається ранка. У нормі вона загоюється на 10-13 день. Але іноді цю ділянку шкіри запалюється – розвивається омфаліт.
Гнійні ураження шкіри характерні для періоду новонародженості. Запалення пупка займає серед них друге місце. Виявляється воно у 7-10% новонароджених.
Омфаліт у новонароджених – запалення пупкової ранки внаслідок потрапляння в неї інфекції
Причини захворювання
Єдина причина омфаліту – потрапляння в пупкову ранку інфекції. Збудником найчастіше є бактеріальна флора:
- стафілококи;
- стрептококи;
- кишкова паличка.
Це умовно-патогенна флора, поширена на шкірі і слизових. Дитина заражається від власних випорожнень, предметів догляду, рук батьків або медичного персоналу.
Інфікування відбувається, коли пупкова ранка ще не зажила – до 12 дня після народження. Сприяють розвитку омфаліту у новонародженого поганий гігієнічний догляд, неправильна обробка пупкової ранки. Вище ризик захворювання у недоношених малюків з внутрішньоутробною інфекцією, іншими гнійничковими ураженнями шкіри.
Різновиди хвороби
Якщо омфаліт розвивається у здорового малюка, його називають первинним. Якщо у дитини вже спостерігалася патологія – нориця на животі, внутрішньоутробна інфекція – запалення є вторинним.
Залежно від вираженості патологічного процесу виділяють три форми захворювання:
- катаральний – просте запалення;
- флегмона;
- гангрена.
Останні дві форми є тяжкими, вимагають хірургічного втручання. Захворювання завжди протікає гостро, в хронічну форму не переходить.
Симптоми захворювання
Клінічна картина залежить від форми патології. Частіше діагностується самий сприятливий варіант – катаральний. До 10-го дня після народження пупкова ранка гоїться. Шкіра навколо неї червона, злегка набрякла. З ранки виділяється прозора рідина. Періодично утворюються кірочки, але швидко відпадають. Загальний стан малюка не змінюється.
При катаральному омфаліті лікування проводиться амбулаторно
Флегмонозний процес розвивається на тлі простого запалення. Уражаються шкіра і підшкірна клітковина. Навколо пупка видно яскраве почервоніння, припухлість. На шкірі з’являється везикулопустулез – дрібна бульбашкові висипання. Запалені лімфатичні судини представлені червоними смугами на животі. Флегмонозний процес супроводжується виділенням гною з пупка. На дні ранки утворюється виразка.
З’являються загальні симптоми:
- лихоманка до 38 градусів;
- млявість;
- відмова від грудей;
- часті зригування;
- повільна надбавка у вазі;
- затримка випорожнень і сечі.
У дітей з порушенням імунітету, недоношених на перший план виходить загальна симптоматика, швидко розвиваються ускладнення.
У ослаблених дітей зовнішні ознаки омфаліту можуть не проявлятися. Інфекція відразу поширюється вглиб, викликаючи важку інтоксикацію.
Некротичний омфаліт – найважчий. Він виникає рідко, у немовлят з вираженим порушенням імунітету. Гнійний процес поширюється в ширину і глибину. Шкіра і підшкірна клітковина розплавляються, а потім відторгаються. Пупкова ранка спочатку синюшна, потім чорна.
Загальний стан дитини вкрай важкий. Температура спочатку підвищується, а потім різко падає нижче 36 градусів. Виражені симптоми інтоксикації – відмова від їжі, загальмованість, відсутність реакції на звук і світло. Стілець дуже рідкісний або відсутня, зменшується число сечовипускань. Можлива блювота.
Ускладнення
При простому запаленні ускладненням є фунгус пупка. З-за довгого виділення рідини з пупкової ранки на її дні з’являються грибоподібні розростання. Вони ще більше уповільнюють процес загоєння.
Гнійний варіант хвороби супроводжується особливо важкими ускладненнями:
- перитоніт;
- тромбоз судин;
- ентероколіт;
- пневмонія.
Внаслідок розплавлювання підшкірної клітковини на животі утворюється нориця. Це канал з черевної порожнини на поверхню живота. З нього періодично виходить прозоре або гнильне вміст.
Найбільш грізне ускладнення – сепсис. Це поширення інфекції з потоком крові по всім органам. Летальність при його розвитку досягає 80%. Виникає у ослаблених дітей при відсутності своєчасного лікування.
При гнійному омфаліті розвивається сепсис – зараження крові
Методи діагностики
Визначити омфаліт може лікар при звичайному огляді. Рідина з пупкової ранки відправляють на бактеріологічне дослідження. Так визначають збудника захворювання, його чутливість до антибіотиків.
Щоб вчасно помітити розвиток ускладнень, дитину повинен оглянути хірург. Проводяться рентгенографія та ультразвукове обстеження черевної порожнини.
Лікування запалення пупка
Лікувальна тактика залежить від форми захворювання. При простому запаленні дозволяється амбулаторне спостереження педіатром. Пупкову ранку обробляють розчинами антисептиків – перекисом водню, фурациліном, діоксидином. Обробку роблять ватним тампоном, щоразу беруть новий. Процедура повторюється після кожного купання дитини. Миють малюка слабо-рожевим розчином марганцівки. На область пупка призначають УВЧ або УФО. Лікування займає 5-7 днів.
Спеціальної дієти не потрібно. Малюка годують грудним молоком або штучною сумішшю. Щоденне купання, для ванни використовують тільки кип’ячену воду. Застосування народних засобів не рекомендоване. Самолікування сприяє поширенню інфекції і розвитку більш важких форм хвороби. Допустимо використання відвару ромашки, шавлії для купання малюка.
Амбулаторне лікування повинен контролювати педіатр – проводити огляд кожні два дні.
При флегмоні і некрозі пупка показана госпіталізація. У стаціонарі проводять антисептичну обробку. Потім на суху ранку накладають пов’язку з антибактеріальною маззю – левоміцетин, тетрациклін. В підшкірну клітковину вводять розчини антибіотиків.
Харчування звичайне – грудне молоко або штучна суміш. Якщо малюк відмовляється брати груди матері, його годують через пляшечку або зонд.
Системне лікування полягає в прийомі антибактеріальних препаратів, внутрішньовенному введенні розчинів для дезінтоксикації. За показаннями вводять людський імуноглобулін. Призначають вітаміни, ферменти, пробіотики. При тяжкому перебігу показано переливання плазми крові.
Хірургічне втручання показане при некрозі тканин, розвитку ускладнень. Загиблі ділянки шкіри і підшкірної клітковини січуть, рану обробляють антисептиками. Потім накладають мазеві пов’язки, проводять активну медикаментозну терапію, призначають фізіопроцедури. Після виписки із стаціонару дитина перебуває під амбулаторним спостереженням педіатра.
Прогноз
У більшості випадків омфаліт закінчується сприятливо, без ускладнень. Погані результати спостерігаються в ослаблених, недоношених немовлят. Приєднання перитоніту або септичного стану означає високий ризик летальності.
Профілактика
Заходи щодо запобігання омфаліту полягають у ретельному гігієнічному догляді за малюком. Правила прості:
- щоденне купання в кип’яченій воді з додаванням марганцівки;
- обробка пупкової ранки розчином діамантового зеленого, фукорцином;
- використання чистих, проглаженных пелюшок і повзунків;
- дотримання матір’ю особистої гігієни;
- виключення контакту пупкової ранки з випорожненнями, брудними предметами;
- уникання спілкування з інфекційними хворими.
Ослабленим дітям додатково призначають вітаміни, пробіотики, фізіопроцедури.
Щоб уникнути симптомів омфаліту, потрібно ретельно доглядати за пупковою ранкою
Омфаліт – поширене захворювання пупка у немовлят. Виникає внаслідок інфікування при неправильному гігієнічному догляді. У більшості випадків протікає сприятливо, у дітей зі зниженим імунітетом розвиваються небезпечні ускладнення.
Читайте в наступній статті: догляд за пупком у новонародженого
