Зміст:
Сальпінгіт характеризується розвитком запальних змін в маткових трубах. У пацієнтів виникають больовий синдром в нижній частині живота, лихоманка та інтоксикаційні явища. Для виявлення захворювання використовують мікробіологічні методи дослідження, УЗ-дослідження органів малого тазу і збір анамнезу. Після постановки діагнозу лікар підбирає комплексну терапію, спрямовану на усунення причини запалення і зняття основних симптомів.
Зміст
Причини виникнення
Сальпінгіт супроводжується розвитком запалення в маткових трубах
Причини виникнення патології у жінок поділяють на дві групи — специфічні і неспецифічні. До специфічних відносять інфекційні агенти, що викликають характерні зміни в організмі: трихомонади, гонококи і хламідії. Дані збудники передаються від людини до людини статевим шляхом. Аналогічна картина спостерігається при туберкульозі. У цьому випадку, його збудник потрапляє в маткові труби разом з потоком крові.
Неспецифічний сальпінгіт виникає у разі попадання в організм умовно-патогенних мікроорганізмів. Інфекційним агентом може бути золотистий стрептокок, кишкова паличка або грибки. Мікроорганізми можуть потрапляти в маткові труби з кров’ю з первинного вогнища або ж поширюватися при інфекційних ураженнях жіночих статевих органів.
Розвитку сальпінгіту сприяють наступні фактори:
- захворювання жіночих статевих органів: ендометрит, ураження шийки матки тощо;
- травми малого тазу, в тому числі родові;
- внутрішньоматкові медичні втручання діагностичного та лікувального характеру.
У цих випадках пошкоджені слизові оболонки стають «вхідними воротами» для інфекції. При попаданні мікроорганізмів на слизову вони починають розмножуватися, приводячи до гострого запального процесу. На тлі його прогресування розвиваються сальпінгоофорит та інші ускладнення, які характеризуються переходом запалення на інші органи жіночої статевої системи і черевну порожнину.
Ознаки хвороби
Симптоми захворювання з’являються раптово. Патологія починається з появи больового синдрому, локалізованого в нижній частині живота. Біль у жінок може віддавати в область попереку і в промежину. Також підвищується температура тіла може досягати 39 градусів і більше. На фоні інтоксикаційного синдрому розвиваються диспептичні розлади (нудота, здуття живота, порушення стільця), а також з’являються болі в м’язах і суглобах.
Поява серозно-гнійних белей у виділеннях з піхви і сечівника — специфічний ознака захворювання. У жінки з’являються дизуричні порушення у вигляді частих позивів на сечовипускання, які супроводжуються різзю і виділенням сечі порціями невеликого обсягу. Якщо пацієнтка продовжує статеве життя, то сексуальний контакт буде болючим.
Підгостра форма сальпінгіту характеризується слабко вираженими болями в області малого тазу і незначним підвищенням температури, максимум до 38 градусів. Хронічний варіант хвороби не призводить до появи у хворої інтоксикаційного синдрому і лихоманки. Основний симптом — стійка біль. При загостреннях патології можливий різкий підйом температури і посилення болю. Гострий період відзначається на тлі провокуючих факторів: загального переохолодження, супутніх інфекційних захворювань, стресу та ін. Подібний стан загрожує здоров’ю пацієнтки розривом маткових труб та іншими ускладненнями.
Специфічні варіанти хвороби у жінок характеризуються відмінностями в клінічній картині. Гонококи призводять до обширного ураження жіночої статевої системи: уретриту, цервициту, проктиту та ін. При хламидийном інфікуванні симптоми стерті, проте в матці можуть розвиватися деструктивні процеси, аж до виникнення перитоніту. Утворюються в результаті інфекції спайки призводять до безпліддя або позаматкової вагітності.
Виявлення патології
Симптоми сальпінгіту – біль у животі, лихоманка і білі
Постановка діагнозу ґрунтується на проведенні комплексного обстеження, яке включає в себе наступні етапи.
Диференціальний діагноз проводиться з апендицитом, розривом фаллопієвих труб, апоплексією яєчника та іншими гострими патологіями органів малого тазу. У важких випадках можливе виконання діагностичної лапароскопії.
Підходи до терапії
Лікування захворювання ґрунтується на комплексному підході. Якщо виявляється гнійний процес з вираженою інтоксикацією організму, то пацієнтку госпіталізують у стаціонар. Хронічна форма поза загострення лікується амбулаторно.
У терапії велике значення мають немедикаментозні методи: постільний режим, холодні компреси на нижню ділянку живота і дієта з виключенням жирних і солоних продуктів. Лікування завжди включає в себе антибактеріальні препарати, які підбирають на підставі даних мікробіологічних досліджень. Призначають захищені пеніциліни, цефалоспорини, а також аміноглікозиди. При виявленні в мазках з піхви грибків роду Кандіда використовують протигрибкові препарати – метронідазол та його аналоги. Крім цього, використовується симптоматична терапія:
- нестероїдні протизапальні засоби на основі ібупрофену. Зменшують больові відчуття і вираженість запального процесу, полегшують загальний стан жінки;
- жарознижуючі на основі парацетамолу при температурі понад 38,5 градусів;
- імуномодулятори для поліпшення роботи імунної системи і попередження прогресування хвороби.
У відновний період і при хронічній формі патології використовують фізіотерапевтичні методи: лікарський електрофорез, впливу магнітним полем і лазером, водні процедури та ін. Фізіотерапія дозволяє знизити ризик розвитку рецидиву та негативних наслідків патології. Фізіолікування не проводиться при гострому запаленні, так як фізичний вплив може стати причиною його посилення і поширення збудника по всьому організму з септичними ускладненнями.
Прогноз для пацієнтів
Неправильне лікування призводить до ендометритів та інших ускладнень
Сальпінгіт – патологія, при неправильній терапії переходить у хронічний варіант перебігу. При цьому на фоні патологічних змін у фаллопієвих трубах у пацієнток часто виникають супутні ураження яєчників, матки та ін У зв’язку з цим сприятливий прогноз можливий лише при ранньому виявленні захворювання та призначення комплексного лікування. При пізньої терапії або спроби самолікування патологія може стати причиною позаматкової вагітності і жіночого безпліддя. У цих випадках може знадобитися проведення хірургічних втручань.
Гострі больові відчуття в нижній частині живота, лихоманка і поява серозних белей з домішкою гною – тріада клінічних ознак сальпінгіту. Раннє звернення до лікаря-гінеколога і проведення комплексного обстеження дозволяє поставити точний діагноз і підібрати ефективну терапію. Лікувальні заходи повинні проводитися тільки після консультації з фахівцем, так як підбір антибактеріальних та інших засобів вимагає виявлення наявних показань і протипоказань. Спроби самолікування двостороннього або розлитого інфекційного процесу можуть стати причиною прогресування захворювання з розвитком ускладнень або виникнення побічних ефектів від прийому медикаментів.
Також цікаво почитати: хронічний сальпінгіт
