Зміст:
Вальгусна деформація стопи у дітей є серйозним відхиленням від норми, що вимагає корекції. Проблема провокує не тільки клишоногість. Сколіоз, остеохондроз – це можливі наслідки вальгуса.Вальгусна деформація стопи у дітей призводить до порушення ходи
Зміст
Що таке вальгусна деформація?
Плоско-вальгусна деформація склепіння стоп, або вальгус – це ортопедична патологія. Проявляється опорою на медіальну частину ступні, викривленням нижніх кінцівок в положенні стоячи і при ходьбі. При цьому пальці і п’ятки завжди вивернуті назовні. У дорослих людей теж виникає вальгус, але він виявляється інакше. Деформація кісток проявляється зміною положення великого пальця. Такий стан називають кісточкою або шишкою на пальці.
Патологія виникає через відхилення і випинання суглобової головки плеснової кістки.
Перші зміни зводу виявляються ближче до 1,5 років. По досягненні чотирьох років деформація стає явною, так як спостерігається неправильна постановка кінцівок при ходьбі. Кривизна ніг стає схожа на букву «Х». Якщо не виправити патологію до шкільного віку, дитині загрожує плоскостопість та інші проблеми опорно-рухового апарату.
По своїй етіології вальгус ділиться на вроджений і набутий. Вроджене захворювання виникає внутрішньоутробно, в період впливу негативних факторів. Воно діагностується в перші 3-4 місяці після народження. В залежності від прогресу хвороби, розділяють кілька ступенів вальгуса:
- I ст. — найбільш легка. Кут відхилення менше 15º. Для корекції потрібно носіння ортопедичного взуття та фізіотерапія;
- II ст. – середня. Кут відхилення менше 20º. Корекція включає масаж, фізіотерапію, носіння спеціального взуття;
- III ст. – середньої тяжкості. Кут відхилення менше 30º. Патологія цієї мірою погано піддається консервативної терапії. Потрібне тривале лікування і безперервна реабілітація для відновлення нормального склепіння стоп;
- IV ст. – важка. Кут відхилення більше 30º. Для цього ступеня консервативна терапія малоефективна. Як правило, потрібне хірургічне лікування і тривала реабілітація.
Велика кількість випадків вродженого вальгуса мають важку форму. Тому важливо якомога раніше виявити захворювання і вчасно почати лікування.
В залежності від етіології вальгуса, виділяють такі види патології:
- Статична — порушена постава;
- Структурна — вроджені причини. При патології таранная кістка часто відхиляється в бік;
- Корекційна — з-за неправильної терапії або відсутності лікування клишоногості;
- Компенсаторна — скошені гомілки, вкорочене ахіллесове сухожилля;
- Спастична — нервові спазми кінцівок, як наслідок дисфункції кори головного мозку;
- Паралітична — в результаті парезів, викликаних енцефалітом або поліомієлітом;
- Травматична — переломи кісток стопи, травми кульшового суглоба, гомілкостопа, розриви зв’язок;
- Рахітична — наслідок рахіту у дітей до року.
Фахівці рекомендують коректувати положення стоп до 12-13 років. Щоб зрозуміти, як виправити ортопедичну патологію у дитини, необхідно провести діагностику та виявити причину розвитку вальгуса.
Вальгус тяжкого ступеня
Причини деформації склепіння стопи
Причина захворювання вродженого типу криється в порушенні внутрішньоутробного росту і розвитку дитини. Під впливом патогенних факторів відбувається аномальний розвиток стоп. Один з видів вроджених плоско-вальгусних деформацій — вертикальний таран. Ця часта патологія, що вимагає хірургічного лікування. В іншому випадку дитина приречена на кульгавість у дорослому віці.
Набута патологія з’являється з-за інших станів:
- Травм нижніх кінцівок в пологах;
- Рахіту;
- Змін ступні, кульшового, колінних суглобів або після травми голеностопа;
- Надмірної маси тіла – кісткові структури дітей не витримують навантаження;
- Після перенесених інфекцій;
- Дисплазії фіброзних тканин;
- Миодистрофий;
- Захворювань нервової системи;
- Ендокринної патології, наприклад, цукрового діабету;
- ДЦП.
Деякі фактори здатні спровокувати розвиток вальгусной деформації стопи:
- Незбалансований раціон, дефіцит вітамінів і протеїнів;
- Незручна, м’яка взуття;
- Малюк рано встав на ноги (до 10 місяців);
- Батьки насильно провокують стояння і ходіння на ногах у дітей до 12 місяців;
- Нижні кінцівки занадто довго знаходяться в гіпсовій пов’язці;
- Малюк часто хворіє простудними захворюваннями або грип.
Батькам варто знати, що у формуванні плоско-вальгусної стопи замішана і генетика. Тому важливо у малюків з схильністю проводити профілактику патології. Необхідно щорічно консультуватися з ортопедом при поєднанні спадковості та інших факторів.
Ознаки і симптоми
Суб’єктивна симптоматика при вальгусе: втома від довгої ходьби, іноді болі в стопі. Але такі ознаки неспецифічні. Вони зустрічаються при варусної деформації або травмах кінцівок. Необхідно звернути увагу на об’єктивні ознаки:
- Ноги при ходьбі ставляться неправильно, більший упор йде на внутрішню частину;
- Нижні кінцівки набрякають у вечірній час;
- Перевалювання на сторони при ходьбі;
- Нестійкість ходи;
- Човгання ногами;
- Розведені пальці;
- Труднощі при спробах звести п’яти разом;
- Поява натоптишів, мозолів на випуклих частинах підошовної поверхні.
Один з цих ознак або їх сукупність повинні насторожити батьків. Необхідно показати дитину травматолога або ортопеда для діагностики і лікування.
Діагностика
При підозрі на вальгусную деформацію малюка потрібно показати педіатра. Лікар огляне нижні кінцівки, збере анамнез і при необхідності направить до профільного фахівця.
Травматолог або ортопед визначать ступінь зміни стоп. Для діагностики застосовують такі інструментальні методи обстеження:
- Рентгенограма, знімки в трьох проекціях;
- УЗД гомілковостопного суглоба або інших структур;
- Комп’ютерна плантографія – дозволяє визначити детальне будова стопи;
- Електроміографія – дозволяє оцінити м’язові скорочення;
- Подография – аналізує ходу та її особливості.
Плантографию можна провести і найбільш простим методом самостійно. Для цього необхідно взяти аркуш паперу, нанести на неї спеціальний барвник. Після цього ногу потрібно щільно поставити на лист. По сліду визначається ступінь деформації склепіння стопи.
Ортопед виявляє причини і тяжкість перебігу патології
Лікування
Найбільший ефект від консервативної терапії спостерігається при незначній деформації. Як доводиться виправляти легку патологію:
- Носіння ортопедичного взуття або устілок — вони підбираються лікарем після ретельного вивчення стоп;
- Прийом полівітамінних комплексів;
- Домашні заняття на орто-килимках або рельєфних м’ячах;
- Загальний зміцнюючий масаж тіла з упором на нижні кінцівки;
- Ванни хвойно-сольові 1 раз в тиждень.
Деформація середнього ступеня коригується точно також. В терапію включають медикаментозні засоби: препарати магнію, вітаміни групи В, D. Батькам рекомендують проводити з дитиною вдома комплекс вправ і щоденні масажні комплекси.
III і IV ст. вальгуса потребують тривалої корекції. Терапія включає:
- Носіння ортезів, фіксаторів, бандажів;
- Медикаментозну терапію: анальгетики, антигістамінні, протизапальні, протимікробні препарати, венотоніки та флебопротекторы, гормональні мазі, засоби, що покращують провідність нервових імпульсів, міорелаксанти та інші. Вибір медикаментів залежить від стану пацієнта і походження деформації;
- Масаж. Проводиться дипломованим фахівцем щодня. Сприяє нормалізації роботи м’язів, зняття болю і спастики;
- Фізіотерапевтичні процедури — досягнення позитивного лікувального ефекту без зайвого навантаження на організм. Застосовують електрофорез з препаратами кальцію, парафінотерапія, дарсонвалізацію, голковколювання, лікувальні ванни, кріотерапію, аплікації грязями;
- Лікувальна фізкультура. Вибір вправ залежить від етіології деформації. Комплекси можна робити як в залі з інструктором, так і вдома. Поєднання домашніх занять і ЛФК з фахівцем дозволяє досягти максимального відновлювального ефекту.
При відсутності результатів від консервативного лікування лікар приймає рішення про проведення операції. Хірургічні втручання спрямовані на відновлення функції нижніх кінцівок або полегшення стану. Найчастіше застосовують такі методики:
- Висічення сухожиль;
- Установка зовнішнього фіксатора;
- Артіфіціальним анкілоз суглобів.
В особливо важких і запущених випадках вдаються до видалення пошкодженого суглоба з його подальшою заміною на штучний.
У комплексі лікування потрібно носити спеціальні устілки
Профілактика
Головна причина розвитку дефекту стопи в дитини – це відсутність належної уваги до рухової функції. Батькам необхідно з перших днів життя малюка задуматися про здоров’я нижніх кінцівок. Профілактичні заходи включають:
- Збалансований щоденний раціон, велика кількість фруктів, овочів і білків;
- Щоденні прогулянки на свіжому повітрі;
- Здоровий сон;
- Зручна повсякденне взуття, що відповідає міжнародним стандартам;
- Гімнастичні вправи, заняття на фітболі або орто-килимку;
- Вживання водного розчину вітаміну D;
- Щоденні зміцнюють масажі;
- Ходьба босоніж по рельєфних поверхнях;
- Загартовування сонцем і водою.
Поширена причина вальгуса – раннє навантаження на ноги. Не можна намагатися ставити дитину на ноги або вчити ходити без його ініціативи. А щорічні консультації у невролога і травматолога дозволять виявити і скоригувати вальгусную деформацію стопи у дітей.
Також цікаво почитати: дизентерія у дітей
