Зміст:
Артрит – це збірна назва запальних захворювань суглобів різного походження. Провідними ознаками патології виступає біль і припухлість в місці ураження. Артрит колінного суглоба у дітей призводить до незворотних змін у структурі кісткової тканини, які погіршують якість життя і стають причиною інвалідності.
Зміст
Механізми розвитку артриту у дітей
Артрит може бути основним або вторинним захворюванням, що розвиваються на тлі інших патологій. У першому випадку провокуючими факторами виступають:
- інфекції, проникаючі в порожнину суглоба;
- травматичні ураження коліна;
- вроджені аномалії хрящової тканини.
Більшість вторинних порушень мають аутоімунне походження. Точні причини їх розвитку науці невідомі. До найбільш вірогідним відносять:
- неадекватну реакцію імунітету на чужорідні об’єкти та речовини: алергени, віруси, бактерії, компоненти щеплень і вакцин;
- переохолодження організму;
- тривале перебування під сонцем або іншими джерелами ультрафіолету;
- зміна клімату.
Здорова імунна система розпізнає і знищує патогенні організми. При артриті вона більш гостро реагує на їх вторгнення і виробляє велику кількість протизапальних антитіл, які пошкоджують хрящ, синовіальну оболонку і сполучні тканини суглобового зчленування.
Причиною запалення може стати:
- грип або ГРВІ;
- краснуха;
- герпес;
- гепатит В, С.
Іноді хвороба розвивається через стреси і гормональних порушень.
На частку артриту колінного суглоба у дітей припадає 30% з усіх виявлених випадків артриту. Така вибірковість пояснюється:
- складною структурою зчленування;
- великою кількістю нервових закінчень і дрібних кровоносних судин;
- високими навантаженнями на область коліна.
Вторинні запалення часто поєднуються з іншими аутоімунними порушеннями, наприклад, ревматизм, системним червоним вовчаком, склеродермією, хворобою Бехтерева (анкілозивний спондилоартрит).
Тривале запалення колінного зчленування провокує артроз, запалення серозних оболонок серця і легенів, судинної оболонки очей, серцевого м’яза. У багатьох пацієнтів відзначається збільшення розмірів селезінки.
На частку артриту колінного суглоба у дітей припадає 30% з усіх виявлених випадків захворювання
Класифікація хвороби
Гострий процес починається раптово і триває не менш 3 місяців. Якщо за цей час одужання не настало, дитині ставлять діагноз хронічний артрит колінного суглоба.
В залежності від локалізації виділяють наступні форми патології:
При симетричному ураженні хрящів можна запідозрити аутоіммунну природу запалення.
За етіологічним фактором порушення підрозділяють на наступні типи:
Батькам рекомендується прислухатися до скарг дитини на біль у коліні, оскільки своєчасне лікування гострого запалення в більшості випадків приводить до одужання. Якщо артрит переходить в хронічну стадію, вилікувати його важко. Запущена форма характеризується чергуванням загострень і ремісій.
Симптоми хвороби
Виявити захворювання у пацієнтів раннього віку досить складно, оскільки малята не здатні точно озвучити скарги. Нерідко батьки плутають артрит з ГРВІ, не знаючи, в чому різниця між проявами. У результаті дитини лікують жарознижувальними препаратами, які маскують реальну клінічну картину хвороби та ускладнюють діагностику.
До типовим ознаками гострого інфекційного запалення належить:
- припухлість і почервоніння в області коліна;
- сильний біль;
- скутість рухів;
- неможливість зафіксувати ногу в зігнутому положенні;
- висока температура тіла до 39 °С;
- неврастенія (невроз)
- слабкість;
- лихоманка;
- головний біль;
- нудота і блювання.
Загострення реактивної форми виявляється схожою клінікою, але найбільший дискомфорт відзначається в області ураженого суглоба. Загальні симптоми менш виражені. Маленькі діти ведуть себе неспокійно і відмовляються від прийому їжі.
Ранні стадії в ремісії хронічного захворювання протікають без виражених скарг. При згинанні коліна у багатьох хворих відзначається хрускіт і скутість, особливо вранці. При загостренні клініка більш виражена.
Зазвичай артрит починається з незначних болів. Хвора дитина:
- не квапиться вставати з ліжка;
- скаржиться на біль в колінах;
- менше грає в рухливі ігри.
Маленькі діти часто плачуть без видимої причини, просяться на руки, стають млявими та пасивними.
По мірі руйнування хряща негативні симптоми посилюються. У дитини з’являється кульгавість і неправильна опора на стопу. Це пояснюється волочінням ноги з-за неможливості або небажання пацієнта зігнути її в коліні, оскільки це посилює хворобливі відчуття.
Ізольоване запалення суглобової сумки — бурсит, характеризується збереженням рухливості суглоба або її незначним зниженням. Артрит призводить до поступового витончення внутрішньосуглобового хряща, тому по мірі прогресування можливість згинати коліно втрачається.
Батькам варто уважно спостерігати за поведінкою малюків, особливо якщо незвичайного поведінки передували перенесені інфекційні хвороби або травми, оскільки своєчасне виявлення і лікування патології відіграє вирішальну роль в одужанні.
Симптоми артриту колінного суглоба у дітей бувають як специфічні, так і неспецифічні
Методи діагностики
Для постановки точного діагнозу потрібно ретельний збір анамнезу. Лікарю важливо визначити зв’язок артриту з інфекціями, генетичною схильністю та іншими факторами, які спричинили розвиток хвороби.
У список діагностичних заходів входить:
- УЗД, рентген або МРТ ураженого коліна, які допоможуть побачити структурні зміни;
- імунологічні дослідження;
- ревматологічний скринінг;
- клінічний і біохімічний аналіз крові;
- електрокардіограма (ЕКГ);
- пункція синовіальної рідини.
Ревматоїдний артрит лікують ревматологи. Якщо зв’язок з аутоімунними порушеннями не підтверджена, тоді ортопеди і травматології. Додатково буде потрібно консультація інших фахівців – окуліста, кардіолога і нефролога, оскільки хронічний або гострий ЮИА часто дає ускладнення на органи зору, серце і нирки.
Консервативне лікування
Будь-яка форма патології потребує комплексного лікування. Для зняття запалення застосовують наступні групи медикаментів:
- нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ): диклофенак, напроксен, мелоксикам;
- глюкокортикоїди: гідрокортизон, бетаметазон, преднізолон.
Для придушення імунної агресії використовують імуносупресори – сульфасалазин, метотрексат, лефлуномід. Це основна група препаратів, що застосовуються при всіх типах ЮИА.
Реактивний артрит лікують:
- антибіотиками: гентаміцином, кларитроміцином, цефтріаксоном;
- імуномодуляторами;
- НПЗЗ.
Якщо причиною хвороби стали гельмінтози, призначають протипаразитарні препарати. При виявленні трихомонад та інших найпростіших показаний метронідазол.
Після зняття гострого запалення підключають наступні фізіопроцедури:
- УВЧ;
- фонофорез з глюкокортикоїдами;
- парафінотерапію;
- магнітотерапію.
Ці методи допомагають прискорити відновлення функціональності суглоба і продовжують ремісію. Для підвищення ефективності лікування їх комбінують з комплексом спеціальних вправ. Дітям з хронічною формою захворювання їх рекомендується виконувати кожен день.
Масаж колінного суглоба допомагає поліпшити кровообіг і відновити рухливість ураженої ділянки.
Будь-яка форма артриту вимагає комплексного лікування
Показання до операції
Рішення про необхідність хірургічного втручання приймається на підставі результатів обстеження. До основним показниками відноситься неефективність консервативних методів, швидке прогресування патології, остеоартроз та інші серйозні ускладнення.
Хірургічні техніки відновлення:
Своєчасно проведена операція дозволяє усунути негативні симптоми, поліпшити якість життя дитини та запобігти ураження інших суглобів і органів.
Висновок
Артрити довгий час ставилися до групи невиліковних патологій з високим ризиком інвалідизації. Сучасні методи діагностики і нові препарати, що пригнічують вироблення аутоімунних антитіл, зменшують ризик розвитку необоротних наслідків і збільшують тривалість ремісії. Виявлення хвороби на ранніх стадіях значно покращує прогноз, тому дитину з підозрою на ревматоїдний або інший артрит слід показати ревматолога як можна раніше.
Також цікаво почитати: артрит у дитини
