Симптоми і лікування тиреотоксикозу у жінок

972

Зміст:

  • Причини
  • Клінічна картина
  • Діагностика
  • Лікування
  • Ускладнення
  • Прогноз
  • Тиреотоксикоз — це синдром, обумовлений надмірною виробленням гормонів щитовидної залози, які володіють токсичною дією на органи і тканини. Тиреотоксикоз найчастіше призводить до дифузно-токсичного зобу, що виявляється яскраво вираженою клінічною картиною. Діагностувати захворювання можна за допомогою лабораторних та інструментальних методів досліджень. Медикаментозна терапія гіпотиреозу залежить від ступеня важкості синдрому, при запущеній формі потрібне оперативне втручання.Тиреотоксикоз: симптоми у жінок проявляються найбільш яскраво.

    Причини

    Для формування тиреотоксикозу необхідна сукупність причин, які можуть спровокувати гормональні порушення в щитовидній залозі.

    • Спадкова схильність — це одна з найбільш частих причин розвитку гіпертиреозу, так як це генетично обумовлене захворювання.
    • Дефіцитні стани. При недостатньому надходженні йоду, міді, цинку в організм відбувається порушення утворення щитовидних гормонів, так як хімічні елементи беруть участь у синтезі біологічно активних речовин.
    • Надлишкове надходження кальцію призводить до порушення мінерального обміну в паращитовидних залозах.
    • Виражена інтоксикація організму може виникати при важких інфекційно-запальних захворюваннях та уражати тканини щитовидної залози.
    • Системні хвороби, які вимагають тривалої або довічної гормональної терапії.
    • Гормонпродуцирующие пухлині гіпоталамо-гіпофізарної системи, безпосередньо впливають на залозу.
    • Аутоімунні процеси, множинні кісти, злоякісні новоутворення, а також тиреоїдит щитовидної залози.
    • Психоемоційні розлади.

    Клінічна картина

    первые признакиПерші ознаки: порушення менструального циклу, депресія, відчуття серцебиття.

    Синдром гіпотиреозу найчастіше розвивається у жінок у віці від 30 до 50 років. Рідше захворювання можна зустріти у чоловіків або підлітків.

    Симптоми тиреотоксикозу у жінок:

    • підвищена збудливість, порушення сну і концентрації уваги, плаксивість, занепокоєння, емоційна лабільність – це перші ознаки гіпертиреозу, які найчастіше плутають з передменструальним синдромом;
    • непоміченим залишається зниження ваги до тих пір, поки не з’являться скарги на погіршення зовнішнього вигляду, відсутність апетиту і м’язову слабкість;
    • з’являється серцебиття у спокої, підвищується артеріальний тиск, порушується серцевий ритм;
    • незважаючи на зменшення ваги хворі гіпертиреозом скаржаться на непереносимість жари, підвищену пітливість, виражені набряки;
    • головний біль частішає, з’являється тремор, спочатку в руках, а після по всьому тілу;
    • з боку шлунково-кишкового тракту порушуються смакові уподобання, після прийому їжі починається нудота, іноді з’являється блювота і діарея;
    • починає розвиватися «тиреоїдна хвороба очей», яка включає в себе наступні симптоми: посилюється блиск очей, поступово розвивається екзофтальм, тобто випинання очей, очна щілина збільшується, моргання стає рідкісним, а верхню повіку відстає від руху очного яблука і від райдужки, з’являється пігментація навколо очей;
    • з-за порушення мінерального обміну починають випадати волосся, а нігті стають м’якими;
    • жінки помічають серйозні порушення менструального циклу аж до аменореї;
    • частішають походи до стоматолога, так як стрімко розвивається карієс і пародонтоз.

    Крім виражених симптомів тиреотоксикозу є прояви основної хвороби, тобто дифузно-токсичного зобу, які можна виявити при огляді шиї. В області щитовидної залози на шиї з’являється помітна припухлість, що супроводжується осиплым голосом, порушенням дихання і ковтання, почуттям дискомфорту.

    Діагностика

    диагностикаДіагностика тиреотоксикозу не вимагає специфічного обстеження. За допомогою визначення рівня щитовидних гормонів у крові та УЗД щитовидної залози, можна виставити діагноз.

    При плановому обстеженні не завжди можна виявити тиреотоксикоз, саме тому іноді потрібні додаткові діагностичні заходи.

    Основні методи діагностики:

    • Загальний аналіз крові: можуть визначатися ознаки анемії – зниження гемоглобіну, еритроцитів, кольорового показника, рідко спостерігається лейкоцитоз.
    • Загальний аналіз сечі: показники без особливостей.
    • Біохімічні аналіз крові: збільшення кальцію, зменшення цинку і міді, зниження глюкози.
    • Ультразвукове дослідження щитоподібної залози: визначається ущільнення ехоструктури і збільшення розмірів залози, а також вузлові утворення або кісти.
    • Дослідження гормонів: зменшення в крові тиреотропного гормону і збільшення Т3 і Т4.
    • Визначення імунологічних маркерів, тобто антитіл до тиреоїдної пероксидази для виявлення аутоімунного процесу.

    До додаткових методів належать:

    • Тонкоголкова аспіраційна біопсія: за допомогою тонкої голки береться біологічний матеріал щитовидної залози і відправляється на цитологічне дослідження. Це необхідно для визначення клітинного складу біоптату і для виключення злоякісного новоутворення.
    • Електрокардіограма потрібно для виявів порушення ритму.
    • Сцинтиграфія щитоподібної залози необхідна для визначення функціональної активності та характеру ураження залози. Найчастіше дане дослідження показано при вузловому або багатовузловому зобі.
    • Рентгенологічні дослідження: комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія проводяться з контрастуванням, це допомагає уточнити, як розташовується зоб по відношенню до інших тканин.

    Лікування

    лечениеЛікування тиреотоксикозу найчастіше консервативне.

    Так як форми захворювання тиреотоксикозом мають три ступені тяжкості, і подальша тактика буде підібрана у відповідності з цим.

    До немедикаментозного лікування:

    • із-за вираженої загальної слабості і швидкої стомлюваності потрібно виключити фізичні навантаження й переглянути режим відпочинку та праці;
    • до встановлення діагнозу потрібно виключити з харчового раціону продукти харчування і лікарські препарати, які містять йод у великій кількості;
    • обмежити споживання напоїв, до складу яких входить кофеїн, так як це може підсилювати симптоми гіпертиреозу і викликати серйозні порушення з боку серцево-судинної системи.

    Медикаментозна терапія:

    • До консервативної терапії відноситься призначення препаратів тиреостатической групи, які знижують продукцію гормонів щитовидної залози. Дозування підбирається індивідуально з урахуванням рівня тиреотропних гормонів в крові. Застосування тиреостатиків контролюється лабораторно, кожні 3-4 тижні необхідно визначати рівень активних речовин щитовидки.
    • У зв’язку з появою порушень з боку серцево-судинної системи при тиреотоксикозі призначають бета-блокатори. З допомогою препаратів даної групи можна відновити частоту серцевих скорочень, привести в норму артеріальний тиск і зменшити ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
    • Кортикостероїдна терапія потрібна при аутоімунних процесах і при наявності ендокринної офтальмопатії і надниркової недостатності.
    • З метою зниження рівня Т3 і Т4 у світі застосовується терапія радіоактивним йодом.

    Хірургічне втручання:

    До показань для проведення тиреоїдектомії або субтотальної резекції щитовидної залози відносяться:

    • великі розміри зоба;
    • наявність вузлів у паренхімі щитовидної залози;
    • непереносимість або неефективність тиреостатиків;
    • загострення після консервативної терапії через 1 рік.

    Для проведення операції необхідно довести рівень гормонів щитовидки до еутиреоїдного стану, після чого можна проводити оперативне втручання.

    Ускладнення

    При несвоєчасному зверненні до фахівців, тиреотоксикоз може проявлятися серйозними необоротними ускладненнями.

    • Злоякісне переродження тиреоцитов, яке призводить до розвитку раку щитовидної залози.
    • Виражений астеновегетативний синдром – різке зниження маси тіла до критичних цифр, яке супроводжується дистрофією і сильною слабкістю.
    • Тиреотоксичний криз — це найбільш небезпечне ускладнення, яке може привести до летального результату. Різке підвищення Т3 гормону щитовидної залози веде до ураження серцево-судинної системи у вигляді порушення ритму, інфаркту міокарда, зупинки серця.
    • При неправильно підібраній дозі у пацієнта може розвинутися гіпотиреоз.

    Прогноз

    При своєчасно розпочатої терапії прогноз гіпертиреозу найчастіше сприятливий. Після оперативного втручання слід уникати прийому сонячних ванн і неприпустимо зловживання харчовими продуктами, які багаті йодом. Зміна способу життя також впливає на перебіг захворювання в стадії ремісії.

    Дивіться далі: як відрізнити місячні від кровотечі