Гіпертермічний синдром у дітей: прояви та підходи до терапії

74

Зміст:

  • Причини розвитку
  • Клінічні прояви
  • Діагностичні заходи
  • Лікування патології
  • Гіпертермічний синдром у дітей — розлади терморегуляції, що супроводжується порушеннями роботи нервової системи і внутрішніх органів. Характеризується підвищенням температури тіла вище 39,5 градусів. Це і призводить до всіх симптомів. Специфічна діагностика відсутня. Терапія спрямована на зниження температури, боротьбу із зневодненням і усунення основної патології.

    Причини розвитку

    Гіпертермічний синдром у дітей часто виникає на тлі інфекцій

    Гіпертермічний синдром у дитячому віці зазвичай розвивається на тлі інфекційної патології. В якості збудника можуть бути бактерії, віруси, грибки та ін Надмірне підвищення температури тіла пов’язана з тим, що організм неадекватно реагує на інфекцію. У дітей раннього віку подібна ситуація зустрічається при вітряної віспи, краснухи, ГРВІ тощо Важливу роль у розвитку гіпертермії з порушенням роботи внутрішніх органів віддають генетичної схильності і наявності неврологічних порушень, гипервитаминозу D, респіраторному дистрес-синдрому.

    Важкі розлади нервової системи, серця та інших органів виникають в результаті розвитку ацидозу. Знижена кислотність крові і втрата рідини з-за підвищеного потовиділення і почастішання дихання призводять до порушення роботи гіпофіза. Це структура головного мозку, що регулює терморегуляцію. Зміни в її функціонуванні стимулюють зростання теплопродукції.

    Гіпертермічний синдром розвивається на тлі спазму периферичних судин, що знижує тепловіддачу. У результаті всіх факторів підвищена температура призводить до підвищення проникності артерій і вен, пошкоджує внутрішні органи і може стати причиною розвитку важких ускладнень.

    Клінічні прояви

    Основний симптом — підвищення температури тіла до 39,5 градусів і вище. На тлі гіпертермії розвиваються загальна слабкість, тимчасове збудження і гіперактивність. У дитини пропадає апетит, можлива поява нудоти і блювоти. Шкіра набуває «мармуровий» відтінок, пов’язаний зі спазмом артерій. На дотик вона прохолодна і може бути покрита липким потом, незважаючи на гіпертермію.

    Зміни температури та кислотності крові призводять до почастішання серцевого ритму, частому і поверхневому диханню, а також зниження артеріального тиску. З-за негативного впливу на структури головного мозку, можливий розвиток судомного синдрому, марення і галюцинацій. При прогресуванні порушень відбуваються мимовільна дефекація і сечовипускання. В відсутність терапії виникає набряк головного мозку чи легенів.

    Діагностичні заходи

    Дети раннего возраста госпитализируютсяОбстеження дітей раннього віку в лікарні

    Гіпертермія у дітей виявляється за допомогою звичайної термометрії. Вимірювання може проводиться в пахвовій западині або між пальцями нижніх або верхніх кінцівок. У зв’язку з тим, що гіпертермічний синдром характеризується розладом терморегуляції, лікарі проводять вимірювання температури в прямій кишці. Якщо різниця між нею і показником, отриманим у пахвовій западині, становить більше 1 градуса, то діагноз підтверджується.

    Специфічний ознака гіпертермічного синдрому — наявність неврологічних порушень. Більш низька лихоманка не характеризується порушеннями роботи нервової системи. Також про розлад терморегуляції свідчать бліді й холодні шкірні покриви.

    Діагностикою хвороби займається лікар-педіатр. Обстеження включає в себе такі методи:

    • фізикальний огляд, що включає оцінку роботи внутрішніх органів;
    • загальний і біохімічний аналізи крові. Виявляються збільшення кількості лейкоцитів і прискорення осідання еритроцитів, зміни в кількості білка;
    • рентгенографія органів грудної клітки;
    • УЗД нирок та інші методи, спрямовані на виявлення інфекційного вогнища.

    З метою виявлення конкретного збудника і підбору терапії проводять імуноферментний аналіз, полімеразну ланцюгову реакцію або посіви крові і сечі. Зазначені методи дозволяють поставити точний діагноз на будь-якій стадії захворювання.

    Інтерпретувати результати обстеження повинен тільки фахівець. Неправильний діагноз може стати причиною прогресування хвороби та розвитку ускладнень.

    Лікування патології

    Гіпертермічний синдром лікується в умовах стаціонару, так як стан загрожує життю дитини. Основні завдання лікування — зниження і стабілізація температури тіла, а також усунення симптомів ураження нервової системи і внутрішніх органів.

    Перша допомога при патології включає в себе методи фізичного охолодження шкірного покриву — з допомогою прохолодних рушників, серветок в області магістральних судин. Батькам при високій температурі слід відразу викликати бригаду швидкої медичної допомоги, яка доставить дитини в лікувальний заклад.

    Для усунення гіпертермії призначають нестероїдні протизапальні препарати. Вони мають обмежену ефективність, але здатні знизити температуру на 1-2 градуси. Вираженим антипиретическим ефектом володіють кортикостероїди. Для нормалізації кровотоку в мікроциркуляторному руслі застосовують спазмолітики, нікотинову кислоту. Всім дітям проводиться регідратаційна терапія. Якщо відсутнє блювання — показано рясне пиття. При її наявності проводиться внутрішньовенне введення кристалоїдних розчинів.

    Клінічні рекомендації з усунення гіпертермії включають терапію основного захворювання. З цією метою призначаються антибактеріальні або противірусні засоби. При госпіталізації дитини терапію починають з препаратів широкого спектру дії. Після виявлення возбудителян та визначення його чутливості до медикаментів вони можуть бути замінені на більш специфічні аналоги.

    Прогноз при гіпертермічному синдромі сприятливий у тих випадках, коли стан своєчасно виявлено і розпочата комплексна терапія. При прогресуванні хвороби у відсутність лікування можливо необоротне ушкодження головного мозку чи внутрішніх органів. Основними ускладненнями захворювання є неврологічний дефіцит, судомні напади, міокардит, хронічна ниркова недостатність та ендокринні розлади. Самолікування при гіпертермічному синдромі неприпустимо.

    Читайте також: тромбоцитопенія у дітей