Діагноз ППЦНС: що це значить, симптоми, лікування

147

Зміст:

  • Причини захворювання
  • Різновиди хвороби
  • Клінічні прояви
  • Як поставити діагноз ППЦНС?
  • Підходи до лікування
  • Негативні наслідки
  • Перинатальні ураження центральної нервової системи (ППЦНС) — сукупність патологічних станів, які характеризуються порушенням роботи головного та спинного мозку, що виникають внутрішньоутробно, в процесі пологів або в перший тиждень після народження.У дитини можуть виникнути рухові порушення, гіперзбудливість, судомний синдром, гідроцефалія та інші клінічні прояви.Для постановки діагнозу ППЦНС проводять неврологічний огляд, комп’ютерну або магнітно-резонансну томографію, электроэнцефалографию і нейросонографію. Лікування ґрунтується на комплексному підході з використанням лікарських засобів, лікувальної фізкультури, масажу і занять з логопедом.

    Причини захворювання

    Як проявляється ППЦНС у дитини

    Основна причина поразки центральної нервової системи — гіпоксія, що призводить до функціональних та органічних змін в спинному або головному мозку. ППЦНС розвивається на тлі таких факторів ризику:

    • декомпенсовані захворювання у вагітної жінки: цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, хвороби нирок та ін;
    • патології вагітності у вигляді внутрішньоутробних інфекцій, гемолітичної хвороби плода, гестозів, плацентарної недостатності;
    • патологічний перебіг пологів;
    • шкідливі звички у вагітної, а також прийом медикаментів, небезпечних для плода.

    У дітей з захворюванням часто виявляють кілька причин. Кожен окремий фактор підсилює силу ураження структур ЦНС і призводить до появи характерних симптомів.

    Різновиди хвороби

    Діагноз ППЦНС поділяється на кілька типів, в залежності від характеру пошкоджуючих факторів. Прийнято виділяти три варіанти перинатального ураження нервової системи:

    • поразка гіпоксичного генезу, тобто пов’язане з нестачею кисню під час розвитку плода, пологів або відразу після народження;
    • травматичний варіант, що характеризується родовою травмою;
    • змішана форма з поєднанням двох типів ураження.

    Крім уточнення причин розвитку захворювання, лікар визначає ступінь порушення. Всього їх три — від стабільного стану новонародженого без серйозних неврологічних розладів до порушення життєво важливих функцій і коми.

    Клінічні прояви

    Симптоми перинатального ураження залежать від ступеня вираженості і локалізації пошкоджень центральної нервової системи. Діагноз встановлює лікар-невролог або неонатолог під час обстеження новонароджених. До основних проявів ППЦНС відносять наступні відхилення:

    • порушення м’язового тонусу у вигляді підвищення або пониження. У дітей відзначають надмірно зігнуті кінцівки або в’ялість окремих м’язових груп;
    • тремор пальців кистей або підборіддя;
    • пригнічення нервової системи — дитина млявий, неактивний, спить більше вікової норми годин;
    • гіпертензивний синдром з вибухне джерельця на черепі, підвищеною збудливістю, блювотою після пробудження;
    • судомні прояви різного ступеня вираженості;
    • порушення роботи внутрішніх органів.

    Диагноз ППЦНС: симптомы и подходы к терапииДіагноз ППЦНС: симптоми і лікування

    Певні синдроми залежать від стадії розвитку захворювання і наявності супутніх уражень. Патологія має 4 періоду, які послідовно змінюють один одного. Гостра стадія характеризується вираженими клінічними проявами: слабкістю, гіпотензією, порушеннями м’язового тонусу, порушеннями сну, тремор та ін

    Наступний період — ранній відновний. Вираженість клінічних проявів зменшується, але з’являються вогнищеві неврологічні порушення у вигляді парезів, паралічів, порушення функції внутрішніх органів і гіпертензивного синдрому.

    Пізня відновлювальна фаза пов’язана з поступовим відновленням м’язового тонусу. Його нормалізація відбувається незалежно від вираженості ураження структур головного та спинного мозку. Остання стадія захворювання характеризується залишковими наслідками у вигляді неврологічних або психічних розладів.

    Як поставити діагноз ППЦНС?

    Основне завдання лікарів — своєчасно виявити ураження центральної нервової системи й попередити його подальший прогрес. Діагностикою хвороби займаються педіатр, неонатолог і невролог. Крім вивчення наявних симптомів і анамнезу вагітності і пологів, фахівці використовують такі діагностичні процедури:

    • ультразвукове дослідження головного мозку, яке проводиться через джерельця на голові. Дозволяє вивчити стан структур ЦНС без проведення тривалих і дорогих досліджень;
    • комп’ютерна томографія, використовувана при підозрах на травматичне походження ППЦНС;
    • магнітно-резонансна томографія (МРТ) — найбільш інформативна процедура, що дозволяє оцінити стан структур головного мозку і виявити осередки ішемічного, запального чи пухлинного характеру. Недоліком методу є необхідність тривалого перебування дитини в нерухомому стані і недоступність МРТ в невеликих лікувальних установах;
    • УЗД з допплерографією застосовують для оцінки кровотоку у мозкових судинах, що живлять нервову тканину;
    • електроенцефалографія використовується для виявлення патологічних вогнищ нервового збудження в головному мозку. Призначається всім дітям з ППЦНС і судомними проявами.

    На вибір конкретних методів діагностики впливають періоди захворювання та їх доступність у лікарні. Інтерпретує результати обстеження тільки лікуючий лікар.

    Підходи до лікування

    Лечение ППЦНС у новорожденных: методы и лекарстваЛікування ППЦНС у новонароджених

    Терапія перинатального ураження ЦНС проводиться в лікувальному закладі. Діти з захворюванням обов’язково госпіталізуються для проведення обстеження. Лікування носить комплексний характер — застосовують лікарські препарати, лікувальну фізкультуру, масаж і фізіотерапевтичні методи. Підходи до терапії залежать від стадії хвороби та тяжкості наявних симптомів.

    В гостру фазу ППЦНС лікувальні заходи спрямовані на усунення конкретного синдрому: гіпертензивного, рухових розладів, гипервозбудимости та ін.

    Для зниження рівня внутрішньочерепного тиску та попередження набряку головного мозку призначають діуретичні засоби, що зменшують утворення ліквору в центральній нервовій системі. Якщо препарати не ефективні або гідроцефалія прогресують, проводять хірургічні втручання.

    Лікарські засоби призначає тільки лікар. Медикаменти мають строгі показання та протипоказання, самолікування небезпечно!

    При зниженні м’язового тонусу у новонародженого призначають препарати, що стимулюють ЦНС і забезпечують її нормалізацію. При їх застосуванні важливо не допустити передозування лікарськими засобами, що приводить до спастичним змін. Якщо у дитини спостерігається гіпертонус м’язів, то застосовують лікарські засоби для його зниження.

    Крім ліків, високою ефективністю для нормалізації тонусу володіють лікувальна фізкультура, масаж і фізіотерапія. В лікуванні підвищеної збудливості перевагу віддають фітотерапії і заспокійливим препаратів різних фармакологічних груп. Якщо ураження головного мозку виникло на тлі гіпоксії, призначають ноотропи та медикаменти, поліпшують кровопостачання ЦНС.

    В період відновлення функцій активно проводять лікувальну фізкультуру і масаж. Це дозволяє прискорити нормалізацію м’язового тонусу і відновити основні неврологічні рухові функції. Додатково проводять фізіотерапію з застосуванням доступних методів.

    Негативні наслідки

    До основних наслідків ППЦНС відносять затримку психомоторного і мовного розвитку. В відсутність терапії відхилення від вікових норм прогресують, що може призвести до незворотних змін.

    У дітей з перинатальним ураженням головного мозку часто виявляється синдром дефіциту уваги і рухових порушень, перші ознаки якого виявляються у віці 4-5 років. Діти відрізняються нездатністю до концентрації уваги, зниженням пам’яті і труднощами в навчанні. Крім зазначених розладів, можливо розвиток епілепсії, стійкого паралічу, зниження гостроти зору і т. д.

    Перинатальне ураження спинного та головного мозку вимагає своєчасного звернення за медичною допомогою і початку лікування. Прогноз при ранній терапії сприятливий, так як функції ЦНС поступово відновлюються. При важкому ураженні нервової системи або спроби самолікування симптоми захворювання прогресують, приводячи до стійкого неврологічному дефіциту у вигляді епілептичних припадків, паралічів та ін.

    Також цікаво почитати: які є групи ризику новонароджених