додому Цікаве та Корисне Причини і лікування бактеріального сепсису у новонароджених

Причини і лікування бактеріального сепсису у новонароджених

22

Зміст:

  • Причини
  • Симптоми
  • Класифікація
  • Діагностика сепсису у дітей
  • Лікування
  • Наслідки
  • Профілактика
  • Сепсис новонароджених – вкрай небезпечний стан, що загрожує життю немовляти. Це інфекційне захворювання, для якого характерне поширення бактеріальної флори з місцевого осередку по крові і лімфі до всіх органів і систем. З-за високої летальності необхідно знати, як попередити хворобу.

    Причини

    Сепсис виникає під впливом мікробної, рідше – грибкової флори. Збудниками можуть стати кишкова або синьогнійна паличка, стрепто — і стафілокок, протей, клебсиелла.

    Новонароджені хлопчики хворіють сепсисом частіше дівчаток

    Саме новонароджені потрапляють в групу ризику зараження крові, так як їх імунітет недостатньо сильний, щоб боротися з патогенною флорою. Найбільшу небезпеку сепсис несе для новонароджених:

    • недоношених;
    • народжених з масою тіла менше 2 кг;
    • з вадами розвитку;
    • з вродженим імунодефіцитом або ВІЛ-статусом.

    Інфікування може статися внутрішньоутробно, під час пологів або після появи на світло. Слід зазначити, що лікарняна патогенна флора досить агресивна і важко піддається лікуванню.

    Фактори ризику зараження сепсисом:

    • інфекційні хвороби вагітної, наприклад, кольпіт, ендометрит;
    • акушерські маніпуляції, проведені з недостатньою стерильністю рук медперсоналу або інструменту;
    • раннє вилиття навколоплідних вод;
    • внутрішньоутробна гіпоксія, асфіксія;
    • черепно-мозкова травма, отримана в процесі пологів;
    • пошкодження шкірного покриву, слизових немовляти;
    • гнійний мастит у матері-годувальниці;
    • інфекційні захворювання новонароджених – піодермія, кон’юнктивіт, отит, фарингіт, бронхіт, пневмонія, цистит, дисбактеріоз;
    • місцеві осередки інфекцій, наприклад, псевдофурункулез, який проявляється абсцесами.

    Інфекційний збудник може потрапити в кров через пошкоджену шкіру або слизові, пупкову рану, вуха, легені, шлунково-кишковий тракт або сечові шляхи.

    Іноді сепсис розвивається внаслідок перенесеного оперативного втручання. Це може бути операція або малоінвазивна маніпуляція, наприклад, катетеризація пупкової або центральної вени, інтубація трахеї. У групі ризику також діти, які перебувають на парентеральному харчуванні або отримують інфузійну терапію.

    Симптоми

    Симптоматика сепсису важка. На початковому етапі дитина стає млявим або, навпаки, неспокійним, у нього поганий апетит, після їжі він відригує їжу, погано додає у вазі.

    По мірі поширення інфекції помітні такі симптоми:

    • блідий, блідо-сірий або жовтий відтінок шкірного покриву;
    • висип на тілі, не схожа на атопічний дерматит;
    • зневоднення;
    • набряклість шкірного покриву;
    • гіпотрофія;
    • висока або патологічно низька температура тіла;
    • біль у тілі;
    • синюшність носогубного трикутника, кінчиків пальців;
    • порушення серцевого ритму – тахікардія, брадикардія;
    • почастішання дихання;
    • біль у животі, порушення травлення, блювання, діарея;
    • сечовий синдром – олігурія, анурія;
    • надниркова недостатність.

    На тлі рясного зригування після годування і судом можна помилково припустити, що у малюка спазмофілія. Це захворювання, що виявляється спазмами, м’язовими посмикуваннями і судомною активністю. Провокатором його виникнення є рахіт.

    Бактериальный сепсис

    Грибкові інфекції можуть ускладнювати перебіг бактеріального сепсису

    Якщо у новонародженого жовтяниця або блідість шкіри, залізодефіцитна анемія, зниження рефлексів і м’язового тонусу, збільшені печінка і селезінка, то це може бути гемолітична хвороба. Її виникнення пов’язане з резус-конфліктом між матір’ю і дитиною.

    Сепсис завжди супроводжується ознаками загальної інтоксикації. У важких випадках з’являються локальні гнійно-запальні вогнища. Це абсцеси, флегмони. Гнійні вогнища виникають не тільки на шкірному покриві, але і у внутрішніх органах – мозкові оболонки, легені, печінку. Іноді уражаються кістки.

    По тяжкості сепсис новонароджених поділяють:

    • на легкий. Характерно підвищення температури тіла, частішають пульс і дихання;
    • середній. Проявляється симптоматика ускладнень – пневмонії, менінгіту, перитоніту;
    • важкий. Виражені гіпотензія, дисфункція уражених внутрішніх органів;
    • септичний шок. Найтяжчий стан немовляти. В 50% випадків настає летальний результат.

    Лікувальні заходи залежать від ступеня тяжкості зараження крові.

    Класифікація

    З часу появи перших симптомів сепсис буває:

    • внутрішньолікарняними – ознаки з’являються в пологовому будинку;
    • рано – клінічні прояви виникають на 2-5-ту добу життя;
    • пізній – симптоми визначаються через 1-3 тижні після народження малюка.

    У разі виявлення внутрішньолікарняного сепсису весь пологовий будинок закривається на карантин для встановлення причинно-наслідкового зв’язку та попередження зараження інших немовлят.

    Прогноз залежить від перебігу сепсису у новонароджених. Існують такі форми:

    • блискавичний – розвивається в першу добу;
    • гострий – триває до 3-6 тижнів;
    • підгострий – протікає протягом 1,5–3 місяців;
    • затяжний – триває більше 3 місяців.

    Саме перша форма найбільш небезпечна для дітей.

    В залежності від первинного септичного вогнища класифікують:

    • хірургічний сепсис – джерелом інфекції є місцеві гнійні вогнища;
    • акушерсько-гінекологічний – провокатором виступають післяпологові ускладнення або захворювання статевих органів матері;
    • уросепсис – викликаний інфекціями сечостатевої системи немовляти;
    • ротової – вогнище знаходиться в порожнині рота;
    • кишковий – провокатором виступає кишкова паличка.

    Існують також інші різновиди.

    Діагностика сепсису у дітей

    Діагноз ставиться неонатологом пологового відділення або педіатром, якщо малюк вже перебуває вдома. При підозрі на сепсис дитини негайно госпіталізують. Якщо стан тяжкий, то малюка відразу поміщають в реанімацію.

    Основу обстеження складає посів крові на мікрофлору. Він дозволяє виявити бактеріальних збудників, визначити чутливість до антибіотиків. Забір крові робиться з відня. У нормі вона повинна бути стерильною.

    Сепсис у детей

    До 30-40% дітей з сепсисом помирають

    Також проводиться клінічний аналіз крові. За результатами видно такі відхилення:

    • зниження концентрації нейтрофілів і лейкоцитів або підвищення до критичних позначок;
    • збільшення рівня С-реактивного білка.

    Всі ці відхилення свідчать про запальний процес. Також проводять зіскрібок шкіри, бакпосів сечі, мазки із зіву та кон’юнктиви, аналіз калу на дисбактеріоз.

    Диференціальна діагностика проводиться з лейкозом, внутрішньоутробною інфекцією, мікозами.

    Лікування

    При блискавичному розвитку кожна хвилина важлива. При несвоєчасній терапії може наступити летальний результат.

    Бактеріальний сепсис лікується антибіотиками. Причому їх потрібно ввести в протягом 1 год після появи перших ознак. Якщо цього не зробити, то інфекція миттєво розноситься по всьому організму, розвиваються ускладнення.

    У ранньому періоді антибактеріальна терапія передбачає застосування препаратів широкого спектру дії, після отримання даних бакпосіву – вузьконаправлених антибіотиків. Медикаменти вводяться внутрішньовенно, в максимальних дозах. Через 10-15 діб робиться заміна на препарат з іншим речовиною.

    Для лікування новонароджених застосовуються антибіотики таких груп:

    • цефалоспорини;
    • аміноглікозиди;
    • карбапенемы;
    • амінопеніциліни;
    • макроліди.

    Фторхінолони не використовуються, так як вони дуже токсичні.

    Одночасно з придушенням збудника в крові проводиться санація місцевих вогнищ інфекції. Вона передбачає розтин гнійників і абсцесів, промивання антибактеріальними розчинами, накладення стерильної пов’язки.

    Додатково застосовуються фізіотерапевтичні процедури:

    • УВЧ;
    • СВЧ;
    • електрофорез;
    • плазмаферез;
    • гемосорбція.

    Для усунення ознак інтоксикації організму проводиться дезінтоксикаційна терапія. З метою профілактики зневоднення малюкові вливають розчини для поповнення втраченої рідини натрію хлорид, глюкоза.

    Якщо немовля відмовляється від грудей, то зціджене молоко вводиться через зонд. Але відмовлятися від грудного вигодовування не можна.

    При сепсисі ефективна иммунозаместительная терапія. Застосовуються імуноглобуліни, інтерферони. Вони допомагають імунній системі боротися з патогенною флорою.

    Під час лікування постійно проводиться контроль основних показників життєдіяльності – артеріальний тиск, частота серцевих скорочень. Досліджується кислотно-основний та газовий стан крові. Обов’язкові електрокардіограма, біохімічне дослідження плазми, щоб оцінити рівень цукру, креатиніну та електролітів.

    Наслідки

    Смертність від сепсису серед немовлят висока. Найбільш несприятливі прогнози при зараженні, викликані стрептококами групи В. Вони часто провокують блискавичний розвиток сепсису, вмить викликають пневмонію або менінгіт. Серед інших ускладнень можливі пурпури, абсцеси, флегмони, гнійно-некротичні вогнища. Одним з найбільш важких є перитоніт.

    Наслідком антибактеріальної терапії є пригнічення нормальної мікрофлори, з-за чого розвивається дисбактеріоз, кандидоз.

    Профилактика

    Грудне молоко – відмінна профілактика сепсису

    Після перенесеного сепсису організм дитини дуже ослаблений. Велика ймовірність частих респіраторних захворювань, пієлонефриту, циститу, енцефалопатії.

    Профілактика

    Профілактичні заходи важливі ще під час вагітності. Жінка має вилікувати всі інфекційні захворювання. Для підтримки імунітету важливі правильне харчування, здоровий спосіб життя.

    Профілактика внутрішньо лікарняного інфікування залежить від медперсоналу. Медики повинні дотримуватися правил особистої гігієни, дезінфікувати руки та інструменти. Важливо дотримання санітарно-епідеміологічного режиму в пологовому будинку.

    Після виписки батьки повинні спостерігати за самопочуттям дитини, в разі відхилень негайно звертатися до педіатра. Щоб запобігти страшні наслідки сепсису, необхідно вчасно його виявити.

    Також рекомендуємо почитати: профілактика гнійно-септичних захворювань новонароджених