Чому виникає затяжний нежить у дитини і як з ним боротися

102

Зміст:

  • Чому розвивається затяжний нежить у дитини
  • Бактеріальний нежить
  • Нежить через аномалій розвитку носової порожнини
  • Нежить алергічного походження
  • Специфічні причини розвитку у немовлят
  • Справжні симптоми нежитю затяжного
  • Хибні симптоми
  • Методи боротьби з проблемою, які допоможуть уникнути ускладнень
  • Профілактика захворювання
  • Діти набагато частіше страждають від нежитю, ніж дорослі. Тому без своєчасної терапії висока ймовірність розвитку ускладнень і переходу захворювання в хронічну форму. Чим молодша дитина, тим вище ризик для його здоров’я.

    Чому розвивається затяжний нежить у дитини

    Для успішної боротьби із захворюванням необхідно з’ясувати причини його розвитку. В іншому випадку, прийняті препарати не матимуть належного ефекту, і процес прийме затяжний характер. Нерідко неправильне лікування, особливо на початкових етапах хвороби, що викликає розвиток серйозних ускладнень.

    Затяжний нежить у дитини може призвести до небезпечних ускладнень

    У дітей стан провокується великим числом факторів, ніж у дорослих. Це пов’язано з анатомічними і фізіологічними особливостями дитячого організму. Також значну роль відіграє незрілість механізмів нервової регуляції і імунної системи.

    Причини розвитку захворювання такі:

    • збільшення глоткових мигдалин;
    • проникнення в організм патогенних вірусів;
    • розвиток бактеріального інфекційного процесу;
    • наявність вроджених або набутих вад розвитку носової порожнини;
    • розвиток алергічної реакції.

    При цьому найчастіше виникнення затяжної нежиті у дитини спостерігається при бактеріальних запаленнях, аномаліях будови носової порожнини, алергіях. Вірусний нежить рідко стає затяжним – лише при значних порушеннях роботи імунної системи.

    Стан часто спостерігається у дітей, що почали відвідувати дитячий садок, де в новому колективі організм дитини стикається з незнайомими чужорідними агентами. У віці 2-3 років дитина все ще активно тягне предмети в рот; попадання інфекційного агента в рот викликає запалення і збільшення глоткових мигдалин – першого бар’єрного органу імунної системи, що перебуває в травному тракті.

    Бактеріальний нежить

    Неправильна терапія нежиті, особливо у грудничка, в 80% випадків призводить до затяжного захворювання. Це пов’язано з нераціональним самостійним використанням лікарських засобів. Це призводить до того, що легка патологія, яку можна було усунути за 5-10 днів, здобуває затяжний перебіг.

    У немовлят стан може погіршуватися неконтрольованим застосуванням судинозвужувальних препаратів.

    Судинозвужувальні надають тимчасове дію, але швидко викликають звикання, що потребує частого введення лікарського засобу. У маленьких дітей судинозвужувальні препарати частіше, ніж у старшому віці, викликають побічні реакції та негативно впливають на імунну систему.

    Коли не вдається самостійно побороти нежить, або у дитини з’являються тривожні симптоми, рекомендовано якомога швидше звернутися до лікаря.

    Нежить через аномалій розвитку носової порожнини

    Стан виникає з-за механічної перешкоди видалення слизу з носових ходів. Вроджене викривлення носової перегородки, пошкодження кісткової або хрящової частини носа з-за травм перешкоджають роботі природних механізмів евакуації слизу. У дітей молодшого віку частою причиною порушення процесів видалення слизу є наявність в носовій порожнині сторонніх тел. Тому необхідно стежити, щоб дитина не засунув в ніс який-небудь предмет.

    Нежить алергічного походження

    Стан, викликаний алергією, відомо як алергічний риніт. Для нього характерно тривалий перебіг, відсутність терапевтичного ефекту від прийому стандартних лікарських препаратів. У ряді випадків алергічний нежить триває роками з періодами загострення і затихання.

    причиныУсунення причини алергії полегшить алергічний нежить

    Викликати захворювання алергічної природи можуть:

    • Мікроскопічні пилові кліщі. Вони мешкають на поверхнях речей, всередині них, у постільній білизні, одязі, килимах, матрацах і т. д. Оскільки кліщі харчуються отшелушившейся людською шкірою і лупою, вони постійно присутні в житло людини. Активне розмноження комах відбувається в місцях з підвищеною вологістю повітря.
    • Пух, пір’я, шерсть тварин. Це одні з найбільш поширених алергенів, що викликають нежить у дітей.
    • Пилок рослин.
    • Мікроскопічні цвілеві гриби. Вони викликають тяжкі алергічні стани, які важко піддаються лікуванню.

    Виникнення алергічного риніту пов’язано з проникненням в організм чужорідної речовини. У відповідь на це активізується імунна система: організм розпізнає чужорідне речовина і намагається його знищити. При цьому формується імунна пам’ять: імунітет запам’ятав речовина, і при подальшому його проникненні в організм захисний відповідь наступає швидше, виражений сильніше. Але при алергії він носить патологічний характер: імунні клітини починають вражати тканини власного організму. Одним з проявів алергічної реакції є затяжний нежить, що не піддається стандартної терапії.

    Специфічні причини розвитку у немовлят

    Для немовлят характерні специфічні вікові особливості організму, з-за яких може спостерігатися тривалий нежить. Викликати стан можуть:

    • Потраплянню їжі в носові ходи. Спостерігається при рясному годуванні або при відрижці. Незначна частина їжі потрапляє в задні ходи носа і затримується там, чим порушує проведення повітря, перешкоджає роботі механізмів усунення слизу з носа. Найчастіше стан спостерігають у віці 2-3 місяців.
    • Прорізування зубів. У цей момент спостерігається набряк слизових тканин не тільки рота, але і носа, що викликає нежить. Стан проходить самостійно після появи зуба.
    • Помилковий тип нежитю. Його спостерігають у той період, коли дитина намагається пускати бульки з слизу чи слини. Пов’язано це з вікової активністю слинних залоз, механізми регуляції роботи яких ще не дозріли.

    Перераховані види захворювання не несуть загрози для здоров’я дитини, але вимагають контролю і спостереження. У тому разі, коли малюк кидає груди, носова слиз або слину порушують годування або у дитини виникає кашель, необхідно звернутися за медичною допомогою.

    Не варто займатися самолікуванням. Тільки лікар знає, як можна вилікувати подібний стан. Самостійна терапія може призвести до розвитку отиту, гаймориту й інших більш серйозних захворювань.

    Справжні симптоми нежитю затяжного

    Для патології характерні істинні та хибні симптоми. Перші дають можливість точно визначити стан і призначити необхідне лікування. Другі дозволяють лише запідозрити патологію, вимагають спостереження і перевірки. В останньому випадку ліки повинен призначати виключно лікар.

    З високою точністю судити про наявність захворювання можна при наявності таких проявів:

    • виділення носовій слизу з носових ходів більше 14 днів;
    • почуття дискомфорту в носі, що супроводжується виділенням слизу;
    • постійний свербіж в носовій порожнині, викликає слизові виділення;
    • поява стану в період цвітіння трав і полегшення після його припинення;
    • відсутність ефекту від прийому стандартних лікарських засобів.

    Не обов’язково наявність всіх симптомів, досить і 1-2. Перший ознака вважається найбільш вірогідним з перерахованих. При наявності вказаних симптомів, рекомендується звернення до лікаря.

    Хибні симптоми

    Подібні ознаки супроводжують ряд інших захворювань, що перешкоджає встановленню правильного діагнозу. В такому випадку потрібно динамічне спостереження за пацієнтом.

    До помилкових проявів відносяться:

    • періодичні мізерні виділення з носової порожнини;
    • одноразове порушення носового дихання, проходить самостійно;
    • нежить, що пройшов протягом 1-2 тижнів;
    • відсутність взаємозв’язку між алергічними реакціями, аномаліями розвитку або травмами носа.

    За наявності помилкових симптомів рекомендовано проконсультуватися у фахівця. Показано звернення до педіатра, сімейного лікаря або дитячого ЛОР-лікаря. Вдаватися до самолікування не бажано.

    Методи боротьби з проблемою, які допоможуть уникнути ускладнень

    Ефективна боротьба із захворюванням вимагає комплексного підходу. Поєднання декількох медикаментозних і немедикаментозних методів терапії дозволить швидше впоратися з нежиттю, мінімізувати ймовірність розвитку ускладнень.

    У терапії патології вдаються до:

    • частого промивання носа;
    • інгаляціям;
    • контрольованого застосування судинозвужувальних крапель;
    • курсового прийому полівітамінів і мікроелементів.

    Якщо стан носить алергічний характер – спочатку необхідно лікувати алергію. Інакше нежить не побороти. У тому випадку, коли першопричиною є аномалія носової порожнини, рекомендується вжити заходів для усунення проблеми. Якщо цього не зробити, терапія буде спрямована лише на тимчасове згладжування симптоматики захворювання.

    Оптимальним методом усунення аномалій носової порожнини є хірургічна операція.

    Вдаватися до засобів народної медицини не рекомендовано. Їх терапевтична активність нижча, ніж у традиційних препаратів, а ризик розвитку побічних ефектів вище. Лікуванням дитини повинен займатися тільки медичний спеціаліст.

    Профілактика захворювання

    Для запобігання розвитку захворювання рекомендовано одягати дитину по погоді, регулярно провітрювати приміщення, забезпечити повноцінне харчування дитини. У профілактиці стану значну роль відіграє своєчасне усунення основного захворювання. Рекомендується забезпечити адекватний режим активності і відпочинку для дитини – це дозволить зміцнити його імунну систему.

    Затяжний нежить у дітей спостерігається через інфекційних, вікових, алергічних факторів. Оптимальним способом боротьби із проблемою є своєчасне і адекватне медикаментозне або хірургічне лікування, в залежності від першопричини захворювання. Настійно не рекомендується займатися самолікуванням, а в найкоротші терміни звертатися за допомогою до лікаря.

    Читайте також: перитоніт у дітей