Зміст:
В даний час якісна діагностика багатьох онкологічних захворювань неможлива без проведення імуногістохімічного дослідження. Це високоточний і інформативний метод, що дозволяє не тільки виявити новоутворення, але й розробити оптимальну тактику лікування.ИГХ обов’язково призначають при раку лімфатичної системи, коли уражаються лімфатичні вузли або внутрішні органи
Зміст
ИГХ дослідження – що це таке
ИГХ являє собою методику, що використовується в патологічної анатомії для діагностики раку та доброякісних пухлин. Його призначають, коли встановити точний діагноз стандартним гістологічним способом неможливо або необхідна деталізація клінічно значущих параметрів новоутворень на молекулярному рівні.
Дуже часто гістології буває недостатньо. У більшості випадків причиною цього є вкрай нетипова структура патологічного утворення, що істотно ускладнює постановку точного діагнозу. Зокрема, при лімфомі та лейкозі ИГХ роблять практично завжди.
Потрібно відзначити, що всього налічується близько 70 різновидів лейкозів та лімфом. Верифікувати деякі їх них вдається лише шляхом декількох досліджень – гістологічного, імуногістохімічного та молекулярно-генетичного.
Ще один діагноз – «мелкокруглоклеточная пухлина» – може означати 13 злоякісних утворень, що мають різний перебіг і прогноз. Крім того, кожне з них вимагає розробки особливої схеми хіміо — та радіотерапії. Диференціювати такі пухлини допомагає єдиний метод – імуногістохімія.
Суть методики
При розвитку будь-якого пухлинного процесу формуються чужорідні організму білки – антигени, на противагу яким імунна система людини виробляє антитіла – імуноглобуліни. Вони прикріплюються до антигенів і зв’язуються з эпитопами – основними частинами антигенних макромолекул. Антитіла виконують відразу дві функції: зв’язує і ефекторну. Простіше кажучи, вони безпосередньо заважають антигенів завдавати шкоди і одночасно активують комплемент, запускаючи відповідну реакцію імунітету.
Роль антигенів в даному випадку належить атиповим пухлинним клітинам. Перед тим як провести імуногістохімічне дослідження, зрізи биометариала маркуються специфічними антитілами до них. В цілях подальшої візуалізації ці антитіла забарвлюються ферментами. Далі, використовуючи високоточну оптику, спостерігають за поведінкою досліджуваних клітин.
Якщо білкові сполуки, позначені як антитіла, які зв’язуються з пухлинними клітинами, буде видно світіння – флюоресценцію, що свідчить про наявність шуканих речовин. Так виявляють, наприклад, рецептори до гормонів і онкомаркери. При підозрі на рак молочної залози таким чином виявляються рецептори до естрогену і прогестерону.
Кому показано
Основним показанням до призначення иммуногистохимии є злоякісні новоутворення. В онкології даний метод застосовується для пошуку метастазів і патологічних мікроорганізмів, визначення виду і локалізації пухлини, а також з метою оцінки активності патологічного процесу. З допомогою ИГХ можна встановити остаточний або, рідше, проміжний діагноз при раку шкіри (меланоми), саркомі, лімфогранулематозі, лімфолейкозі і лейкозі, типувати ступінь злоякісності процесу. Останнє вкрай важливо при нейроендокринних утвореннях, які ще називають «прихованими вбивцями» з-за того, що їх дуже важко розпізнати на ранніх стадіях.
Імуногістохімічне дослідження часто проводять для того, щоб уникнути призначення агресивного лікування токсичними препаратами
В окремих випадках імуногістохімічний аналіз дозволяє встановити джерело метастазів, коли локалізація первинного вогнища невідома, а також провести диференційну діагностику при декількох новоутвореннях різного походження.
ИГХ може призначатися при безплідді, хронічних патології ендометрію, матки і яєчників, звичні викидні. Її доцільно робити і в тому випадку, якщо вагітність не настає після кількох процедур ЕКО.
Імуногістохімія допоможе виявити наявність клітин, що перешкоджають зачаттю, і визначити подальшу тактику лікування безпліддя.
Методом ИГХ оцінюють і лікарську чутливість шляхом виявлення:
- рецепторів статевих гормонів – естрогену, прогестерону і андрогенів. Необхідно при ураженні жіночої репродуктивної системи;
- фактора росту пухлини Her2/neu. Біомаркер і терапевтична мішень агресивних типів раку грудей;
- соматостатиновых рецепторів 2а і 5 типу, важливих при карциноидах;
- мембранного білка імуноглобулінів PD-L1, гена ALK і рецептора тирозинкінази ROS. Дані показники досліджуються переважно при немелкоклеточном раку легень;
- мікросателітної нестабільності;
- індексу проліферативної активності.
Важко переоцінити важливість мікросателітної нестабільності (MSI), яка суттєво розширює прогностичні та лікувальні можливості у пацієнтів зі злоякісними ураженнями ШКТ. Новоутворення з низькою MSI повільніше ростуть і рідше дають метастази. Тому своєчасне виявлення MSI дозволяє уникнути призначення агресивною, але свідомо неефективної терапії.
ИГХ дослідження: що це таке і як проводяться
Для виконання ИГХ необхідний біоматеріал, забір якого здійснюється в основному шляхом взяття біопсії. Дещо рідше його отримують в ході ендоскопічної або класичної відкритої операції. Спосіб вилучення ураженої тканини залежить від типу і локалізації раку. При цьому слід врахувати, що брати матеріал на аналіз слід до початку терапії. В іншому випадку можливе спотворення результатів дослідження.
Етапи проведення аналізу:
Для забору матеріалу призначають біопсію пухлини або вилучають фрагмент тканини в ході оперативного втручання
Коли тканини лежать на склі, їх обробляють розчином антитіл. Кількість їх видів обмежена декількома десятками. Дослідження реакцій із застосуванням до 5 різних антитіл проводиться на малій панелі. При більш масштабному експерименті потрібна велика панель.
В ході ИГХ рак будь-якого органу проявляється ефектом світіння – флюоресценції, – завдяки чому виявляються злоякісні клітини, визначаються рецептори гормонів або інші задані параметри.
Розшифровка
Вивченням зрізів біоматеріалу займаються лікарі-патологоанатоми. Вони ж першими складають прогноз, виходячи з виявленого типу і обсягу онкогенних клітин. При розшифровці результатів особливу увагу звертають на показник До-67 – специфічний білок, антиген ракового процесу. Він виробляється тільки при активному діленні клітин, а в стані спокою не продукується.
К-67 – це саме той онкомаркер, що показує ступінь малігнізації процесу. Якщо його рівень у процентному вмісті складає 85% і вище, то захворювання прогресує швидко і з високою ймовірністю незабаром призведе до смерті.
Сприятливим буде прогноз при До-67=10%. У разі грамотно складеного плану терапії є всі шанси на повне одужання, часто без ризику рецидиву. При До=30% констатують середню ступінь важкості хвороби, що означає досить швидкий ріст раку. З допомогою курсової хіміотерапії його можна сповільнити і навіть зупинити.
Проте До-67 – це не єдиний показник, який зазначається в медичному висновку. Також записуються антитіла, до яких виявлені відповідні антигени, тип і кількість останніх.
Отримане висновок лікар-патологоанатом передає лікуючому онколога, який підбирає лікування. Для оцінки його ефективності імуногістохімію проводять ще раз після завершення терапевтичного курсу.
Читайте далі: ПГД ембріона
