Зміст:
Фіброзний поліп ендометрію являє собою доброякісну пухлину, розташовану на внутрішній оболонці матки. Захворювання часто протікає безсимптомно і виявляється при плановому проведенні УЗД. Найбільш ефективне лікування поліпа — хірургічне втручання.Фіброзний поліп ендометрію
Зміст
Фіброзний поліп ендометрію: загальні відомості
Код захворювання за МКХ-10 – N84. Міжнародна класифікація хвороб поділяє поліпи в порожнині матки і поліпи інших органів репродуктивної системи: шийки матки, піхви, вульви. Залозисто-фіброзний поліп утворюється в основному сполучною тканиною, включає в себе невелику кількість залоз. Освіта відбувається з внутрішньої оболонки матки, поліп тримається на ніжці або має широку основу.
Процес розвивається на тлі поступового потоншення ендометрія, яке відбувається під впливом зниження рівня естрогенів – жіночих статевих гормонів. Тому захворювання найчастіше діагностується у жінок в постменопаузі, коли їх яєчники перестають повноцінно функціонувати. Практично виключено розвиток фіброзного процесу у дівчаток до початку періоду статевого дозрівання. Жінки репродуктивного віку також стикаються з цим рідко. Фіброзний поліп ендометрія характеризується низькою чутливістю до гормонів, що робить неефективним тактику консервативного лікування.
Причини захворювання
Точний механізм зародження і розвитку захворювання залишається не до кінця вивченим. Імовірно під впливом запальних і атрофічних процесів нижній шар клітин епітелію стимулює розростання сполучної тканини. З часом формується ніжка поліпа, в ній розташовані судини для його живлення.
Причини розвитку захворювання можуть бути наступними:
- хронічний запальний процес у поверхневому шарі ендометрію матки – ендометрит. Ендометрит починається, коли всередину матки проникає інфекція. Фактори, які сприяють цьому – травми родових шляхів, використання внутрішньоматкових контрацептивів, недотримання особистої гігієни в період менструації;
- численні аборти, під час яких проводилося вишкрібання порожнини матки і цервікального каналу;
- затримка частин посліду в матці після пологів. Залишилися всередині частинки плаценти провокують сильний запальний процес і в перспективі – розростання сполучної тканини;
- ендокринні порушення: цукровий діабет, гіпотиреоз та гіпертиреоз, вузловий зоб.
Аналіз на кількість естрогенів у жінок з діагностованим фіброзним поліпом, показує, що рівень гормонів знаходиться в нормі.
Додатковий фактор ризику виникнення поліпа ендометрію матки – гіпертонічна хвороба, тобто стійке підвищення рівня артеріального тиску. Гіпертонія свідчить про дисфункції вищих центрів судинної регуляції.
Використання ВМС підвищує ризик розвитку поліпа ендометрію матки
Симптоми поліпа ендометрію
При невеликому розмірі поліпа, до 2-3 см, специфічні ознаки, швидше за все, будуть відсутні, особливо якщо мова йде про жінку в період менопаузи.
Якщо ж клімакс ще не настав, можуть бути присутніми наступні ознаки:
- мізерні кров’янисті виділення, наступаючі в будь-який день менструального циклу;
- кров’янисті виділення після статевого акту;
- тягнуть болі внизу живота.
У рідкісних випадках з’являються рясні білі. Всі перераховані ознаки характерні і для ряду інших гінекологічних патологій, тому для встановлення точного діагнозу знадобляться додаткові дослідження.
Нерідко зустрічається ситуація, коли симптоми поліпа повністю відсутні, про захворювання стає відомо після УЗД, яке проводять у плановому порядку або на підставі зовсім інших скарг.
Можливі ускладнення
Залозисто-фіброзний поліп рідко дає небезпечні для життя ускладнення. У жінки дітородного віку освіта може заважати імплантації плідного яйця в порожнині матки. Якщо поліп буде розташований в гирлі однієї з маткових труб, він здатний послужити виникнення позаматкової трубної вагітності. В цьому випадку є ризик втратити трубу. Небезпечна ситуація, коли зростання поліпа супроводжується кровотечею. Це загрожує розвитком анемії. У рідкісних випадках тканина поліпа некротизується, розвивається гострий запальний процес, що вимагає лікарського втручання.
Також зберігається ризик переродження поліпа в злоякісну пухлину. Він зростає з настанням постменопаузи.
Для діагностики залозисто-фіброзного поліпа зазвичай призначають УЗД
Діагностика фіброзного поліпа ендометрію
Для точної діагностики використовують інструментальні методи дослідження. До них відносять:
- ультразвукове дослідження матки. Його проводять як трансабдомінально, через передню стінку черевної порожнини, так і трансвагінально, шляхом введення датчика в піхву. Завдання лікаря: відрізнити поліп від міоми, кіст та запальних вогнищ. Освіта характеризується чіткими контурами округлої або овальної формою;
- гістерографія – процедура, при якій порожнину матки наповнюється невеликою кількістю контрастної речовини, після чого роблять рентген. Лікар отримує чіткий знімок матки і маткових труб. Поліп завадить рівномірному розподілу контрасту;
- гістероскопія з роздільним діагностичним вишкрібанням. Лікар робить зішкріб ендометрію і видаляє виявлені освіти.
Дуже важливо провести гістологічне дослідження поліпа. Це допоможе з’ясувати, чи існує ризик переродження його в злоякісну пухлину, а також відрізнити поліп від гормонозависимой міоми.
Від результатів проведеної діагностики буде залежати і подальша тактика лікування.
Лікування поліпа ендометрію
Якщо розмір поліпа не перевищує 9-10 мм, він не проявляє себе болісними симптомами, лікар може рекомендувати обрати тактику спостереження. Це означає регулярний УЗД-контроль з метою спостереження за швидкістю зростання поліпа.
Повністю позбавитися від поліпа можна тільки за допомогою хірургічного втручання. Видалення проводять двома методами:
- гістерорезектоскопія. Це малоінвазивна процедура, що являє собою гарну альтернативу порожнинної операції. Вона проводиться за допомогою ендохірургічних ножиць, які вводяться в матку через піхву. Лікар повністю контролює свої дії завдяки гистероскопу – приладу, що допомагає візуалізувати порожнину матки на спеціальному моніторі. Необхідно видалити не тільки поліп, але і його ніжку, а потім вискобліть і припекти уражену частину ендометрію. Це зведе до мінімуму можливий ризик рецидиву. В якості заключного етапу слід обробка стінок матки антисептичним розчином. Гістерорезектоскопія є найсучаснішим і ефективним методом боротьби з новоутвореннями. Припікання вогнища зростання поліпа мінімізує ризик розповсюдження інфекції. Оскільки операція не порожнинна, виключено розвиток спайкового процесу. Втручання проводиться під наркозом;
- вишкрібання порожнини матки за допомогою кюретки. Цей метод є менш ефективним, повне видалення ніжки поліпа і припікання вогнища зростання неможливо.
Гістерорезектоскопія вимагає попередньої підготовки: потрібно здати загальний аналіз крові та сечі, досліджувати піхвовий мазок, зробити флюорографію. Не можна проводити процедуру при наявності гострого запального процесу в піхві або в придатках. Загальне самопочуття теж повинно бути задовільним. Якщо жінка нещодавно перенесла грип, сильну застуду або інфекційне захворювання, лікування поліпа варто відкласти до повного відновлення.
Щоб виключити можливі ускладнення, необхідно продовжити лікування після видалення поліпа: буде потрібно прийом нестероїдних протизапальних препаратів, вітамінних комплексів. Іноді призначають антибіотики.
Післяопераційний період триває 4-5 тижнів. Потрібно дотримуватися такі правила:
- утриматися від використання тампонів, вагінальних свічок і таблеток;
- не відвідувати басейн, лазню і сауну;
- тимчасово припинити заняття спортом;
- утриматися від статевого життя.
Протягом 2-3 тижнів будуть спостерігатися незначні кров’янисті виділення. Це свідчить про загоєння слизової оболонки матки. Пізніше з’являться слизові виділення жовтуватого кольору, говорять про відновлення шийкового каналу.
Ранній післяопераційний період небезпечний підвищеним ризиком розвитку ускладнень. Протягом тижня потрібно вимірювати температуру тіла. Її підвищення служить симптомом виникнення запального процесу. Заборонено приймати аспірин, він має властивість розріджувати кров і може призвести до матковій кровотечі.
Після лікування рецидив трапляється в 30% випадків
Прогноз та профілактичні заходи
Прогноз для життя сприятливий. При своєчасному і правильному лікуванні хвороба повертається лише в 30% випадків.
Щоб звести до мінімуму ризик виникнення поліпа або його рецидиву, необхідно виконувати наступні дії:
- не відкладати на потім лікування виявлених запальних захворювань;
- регулярно проходити огляди у гінеколога з проведенням УЗД органів малого тазу;
- якщо вагітність не планується, потрібно відповідально підходити до питання контрацепції, не забуваючи, що не всі методи можуть захистити жінку від статевих інфекцій.
Також потрібно тримати під контролем здоров’я своєї ендокринної системи. Наприклад, при поганій роботі щитовидної залози необхідна консультація ендокринолога. Щитовидка не виробляє статеві гормони, але якщо вона функціонує неправильно, у жінки легко можуть виникнути проблеми в репродуктивній сфері.
Читайте також: лікування аденоматозного поліпа ендометрію
