Зміст:
Внутрішньоутробні інфекції у новонародженого характеризуються тим, що потрапляння збудника в організм відбувається ще до народження дитини. Вони включають велику кількість різних захворювань, причини яких належать деякі види бактерій, вірусів, найпростіших. Залежно від періоду інфікування та характеру збудника патологічні стани можуть призвести до викидня або вад розвитку різних систем.
Зміст
Причини внутрішньоутробних інфекцій
Розвиток внутрішньоутробних інфекцій новонародженого викликають кілька груп хвороботворних мікроорганізмів. В першу чергу, це віруси – цитомегаловірусна інфекція, вірусний гепатит, краснуха, герпес.
Внутрішньоутробні інфекції у новонародженого можуть призводити до пороків розвитку
Крім цього інфікування плода можуть викликати:
- Бактерії – палички туберкульозу, лістерії, бліді трепонеми, що викликають розвиток сифілісу, збудники деяких інфекцій зі статевим шляхом передачі, до яких відносяться хламідії, мікоплазми, уреаплазми, неспецифічні бактерії, представлені кишковою, синьогнійною паличкою, стрептококами, стафілококами.
- Паразитози – інфекційні процеси в організмі плода викликають одноклітинні мікроорганізми, до яких відносяться токсоплазми, трихомонади.
- Грибки часто реєструється кандидоз, викликаний умовно-хвороботворними дріжджоподібними грибками роду Candida, які активізуються на тлі зниження активності імунітету.
Бувають випадки поєднаного інфікування відразу декількома видами мікроорганізмів. Це призводить до більш важкого перебігу патологічного процесу і часто закінчується викиднем. З’ясування причин необхідно для вибору адекватного лікування, а також профілактики.
Які шляхи інфікування
Потрапляння збудників в організм плода відбувається від матері. Для нього джерелом інфекції є вагітна жінка. Виділяється кілька шляхів інфікування:
- Гематогенний або трансплацентарний шлях – збудник з крові матері через плаценту проникає в плід. Зазвичай так проникають віруси і найпростіший одноклітинний мікроорганізм токсоплазма.
- Спадний шлях – переміщення збудників з яєчників, маткових труб в порожнину матки, так передаються неспецифічні бактерії.
- Висхідний шлях – інфекція потрапляє в матку і організм плода з піхви, так відбувається зараження збудниками інфекцій зі статевим шляхом передачі.
Контактний шлях інфікування плода відбувається при безпосередньому контакті зі слизовою оболонкою статевих шляхів під час пологів.
Фактори, що провокують внутрішньоутробні інфекції у новонароджених
Ймовірність розвитку інфекції підвищується при наявності декількох провокуючих чинників:
- проведення інвазивних діагностичних або лікувальних маніпуляцій, до яких відноситься амніоцентез, біопсія ворсин хоріону;
- введення препаратів безпосередньо в судини пуповини під час внутрішньоутробного розвитку плода;
- хронічна запальна патологія внутрішніх статевих органів жінки, викликаний неспецифічною інфекцією;
- наявність захворювань зі статевим шляхом передачі у жінки;
- ускладнений перебіг вагітності, до якого відноситься прееклампсія, еклампсія, загроза переривання;
- порушення гормонального фону організму жінки.
Причини внутрішньоутробних інфекцій включають різних збудників
Також виділяється кілька провокуючих факторів, що підвищують ризик внутрішньоутробного інфікування, з боку організму плода:
- важкий перебіг пологів, при якому розвивається гіпоксія плода, пов’язана з недостатнім надходженням кисню;
- недоношеність;
- затримка пренатального розвитку;
- ураження структур центральної нервової системи;
- родова травма з ушкодженнями тканин, які стають вхідними воротами для інфекції.
Для попередження внутрішньоутробного інфікування враховуються всі провокуючі фактори. Виняток їх можливого впливу здійснюється вже на етапі планування вагітності.
Симптоми внутрішньоутробного інфікування плода
Практично будь-інфекційний процес протікає з певними клінічними проявами різного характеру і ступеня вираженості.
Під час пологів на можливі внутрішньоутробні інфекції у новонародженого вказують наступні ознаки:
- каламутні навколоплідні води, які можуть мати зеленувате фарбування;
- наявність меконію в навколоплідних водах, які мають неприємний запах;
- зміни в плаценті, які включають повнокров’я, тромбози судин;
- збільшення печінки народженої дитини;
- народження дитини в стані асфіксії, яке характеризується відсутністю виконання першого вдиху;
- зменшення плода у розмірах, що вказує на відставання у розвитку;
- передчасне початок пологової діяльності або її затримка;
- тривала жовтяниця, яка вказує на патологічний походження симптому;
- наявність висипань на шкірі;
- видимі ознаки вад розвитку, що включають збільшення або зменшення голови новонародженого в діаметрі;
- неврологічні порушення, які супроводжуються зниженням тонусу скелетної мускулатури або нападами судом;
- гарячкові стани, що супроводжуються підвищенням температури тіла в першу добу життя дитини;
- розвиток патологічних станів протягом першого місяця життя, до яких належить анемія, хоріоретиніт, кон’юнктивіт, вроджена катаракта, серцева недостатність, обумовлена вадами.
У разі інфікування ембріона на ранніх термінах вагітності основним проявом часто є викидень, так як мають місце вади розвитку несумісні з життям.
Для кожного інфекційного захворювання характерна своя клінічна картина. Прямий взаємозв’язок між вираженістю проявів і тяжкістю стану може бути відсутнім. Нерідко при відсутності видимих змін під час вагітності відбувається завмирання плоду і викидень, що є наслідком важких пороків.
Діагностика
Об’єктивне обстеження переслідує 2 основні мети – виявлення та ідентифікація збудника, а також визначення ступеня тяжкості і характеру змін в організмі плода.
Аналізи при внутрішньоутробних інфекціях включають ІФА
Верифікація мікроорганізмів під час вагітності здійснюється за допомогою лабораторної діагностики, яка включає наступні аналізи:
- мікроскопія мазка з піхви і шийки матки;
- бактеріологічний посів на мікрофлору мазка з піхви;
- полімеразна ланцюгова реакція або ПЛР мазка, за допомогою якої виявляється і ідентифікується генетичний матеріал збудника;
- імуноферментний аналіз — або ІФА крові, що дає змогу виявити антитіла до збудників.
З усіх аналізів широке поширення в пренатальній діагностиці різних інфекцій отримало ІФА до збудників захворювань, що передаються статевим шляхом, деяких вірусних інфекцій. Дослідження призначається в плановому порядку на етапі планування або на ранніх термінах вагітності.
Для визначення ступеня та характеру змін призначається візуалізація плода. Затребуваним, безпечним і інформативним методом залишається УЗД, яке виконується на різних строках вагітності. Для оцінки функціонального стану серця плода призначається доплерографія, дозволяє визначити швидкість і об’єм кровотоку в його відділах.
Наслідки
Прогноз залежить від періоду інфікування плода та виду збудника. Ймовірність несприятливого результату з загибеллю плода є високою при інфікуванні на ранніх термінах вагітності вірусами, а також токсоплазмою.
Якщо зараження відбулося на більш пізніх термінах, після того, як завершилося становлення і первинне дозрівання систем органів, можливо кілька наслідків:
- Інфекційне захворювання має місце при інфікуванні в третьому триместрі або під час народження. При цьому розвивається захворювання, що має класичне протягом без вад розвитку.
- Санація збудника і придбання імунітету – успішний результат можливий при своєчасному виявленні інфекційного процесу і призначення відповідної терапії, спрямованої на знищення збудників.
- Формування вад розвитку серця, судин, структур нервової системи різного ступеня тяжкості – якщо вади, несумісні з життям плода відбувається викидень. Якщо інфікування відбулося на пізніх термінах, то після народження діагностуються такі пороки, як «заяча губа», тетрада Фалло, диспозиція магістральних судин.
Більшість внутрішньоутробних інфекцій не проходять безслідно і часто призводять до негативних наслідків. Тому основним методом ефективної боротьби є профілактика їх розвитку.
Лікування внутрішньоутробної інфекції
Боротьба з внутрішньоутробною інфекцією включає комплексні заходи і переслідує 2 основні цілі:
- знищення збудників інфекційного процесу;
- відновлення змін, спровокованих життєдіяльністю мікроорганізмів.
Етіотропна терапія, спрямована на знищення мікроорганізмів, що включає застосування різних лікарських засобів, до яких відносяться антибіотики, противірусні, антипротозойні або протигрибкові засоби. Їх вибір залежить від виду збудника, який ідентифікується в ході діагностики.
Відновлення змін в організмі дитини, які відносяться до пороків розвитку, проводиться після народження. Воно включає хірургічне втручання з пластикою змін і, при необхідності, медикаменти.
Основним напрямком успішної боротьби з внутрішньоутробною інфекцією є запобігання інфікування організму плода. Профілактика повинна починатися на етапі планування вагітності. При наявності запальної патології у жінки попередньо проводиться лікування із знищенням збудників інфекції.
Також цікаво почитати: нервовий тик у дитини
