Зміст:
Діти дорослих частіше стикаються з кишковими інфекціями, які потрапляють в організм з необробленої їжею, брудними руками, іграшками або від хворої людини. Дизентерія у дітей протікає з вираженою клінічною картиною. При відсутності лікування може призвести до небезпечних ускладнень. Тому при появі перших симптомів необхідно негайно звернутися за допомогою до педіатра або інфекціоніста.
Зміст
Механізм розвитку дизентерії у дітей
Дизентерія – захворювання інфекційної етіології, що вражає кишечник. Збудниками стають грамнегативні бактерії роду Шигелла (Зонне, Флекснера, Григор’єва-Шига, Бойда). Рідше призвести до розвитку патологічного процесу можуть найпростіші мікроорганізми – амеби, які вражають товстий кишечник.
Дизентерія, як правило, має бактеріальну природу
Патогенна флора є резистентною і може зберігати свою активність до 3 місяців. Шигели стійкі до низьких і високих температур. Гинуть лише при кип’ятінні, під впливом прямих сонячних променів або в результаті обробки дезінфікуючими засобами.
Збудник проникає в організм з водою чи продуктами харчування, через предмети побуту.
Шигели потрапляють у товстий кишечник, де починається процес їх розмноження. Шкідливі бактерії поступово пошкоджують цілісність слизових оболонок, що призводить до розрідження стільця, а виробляються ними продукти життєдіяльності надають токсичну дію на весь організм. Це призводить до розвитку симптомів інтоксикації.
Зараження може бути одиничним або колективним, що часто зустрічається в дитячих дошкільних установах.
Імунітет до збудників дизентерії не виробляється, тому існує ймовірність повторного інфікування.
Дизентерія у дітей супроводжується болями абдоминальными
Причини дизентерії у дітей
Кишкова інфекція розвивається при зараженні патогенною флорою. Провокуючими факторами стають:
- слабкий імунітет, тому частіше фіксуються спалахи захворюваності у дітей до 3-х років у період формування захисних властивостей організму;
- народження дитини раніше терміну або з недостатньою масою тіла;
- штучне вигодовування і неправильне харчування;
- хронічна патологія травного тракту;
- зневага особистою гігієною;
- антисанітарія умови проживання;
- вживання в їжу немитих овочів і фруктів.
Небезпечно також питво некип’яченої води з сумнівних джерел.
Форми та ознаки дизентерії у дітей
Характер і тривалість перебігу патології яка інфікує залежать від дози та імунітету дитини. Інкубаційний період захворювання триває від декількох годин до одного тижня, після чого настає фаза розгорнутої клінічної картини. Для неї характерні наступні симптоми:
- гіпертермія;
- головний біль;
- апатія, млявість, слабкість;
- погіршення або відсутність апетиту;
- абдомінальні болі спастичного характеру;
- нудота і блювання;
- діарея більше 5 разів на добу;
- часті болісні позиви на дефекацію;
- метеоризм (здуття живота).
Понос може супроводжуватися відділення слизу, крові або її прожилок, що вказує на пошкодження слизових оболонок товстого кишечника патогенними мікроорганізмами. Це може призвести до перфорації стінок органу. Стілець з зеленуватим відтінком вказує на бродіння і гнильні процеси, обумовлені життєдіяльністю бактерій.
Ознаки дизентерії в залежності від форми перебігу
При легкій формі бактеріальна інфекція призводить до проносу до 10 разів на добу. Середня ступінь тяжкості супроводжується високою гіпертермією, а кількість дефекацій досягає 10-20 разів в день. При важкій формі спостерігається виражена інтоксикація, кількість випорожнень — більше 20 разів на добу, анальний отвір зяє. Існує ризик випадання кишки.
На токсичній та гіпертоксичній стадії хвороби до описаних ознак приєднуються симптоми токсикозу з судомним синдромом і непритомністю.
При шоці шкірні покриви бліднуть, синіє носогубний трикутник. Відзначаються почастішання серцевого ритму і критичне зниження артеріального тиску.
В даний час немає даних про наявність хронічної дизентерії. Під таким діагнозом раніше ховалися постшигеллезные розлади діяльності кишечника, в тому числі дисбіоз. Про затяжному перебігу можуть говорити при збереженні або відновленні симптомів через 2 і більше місяців від початку хвороби. При тривалому проносі дитину турбують ознаки зневоднення: лущення і блідість шкіри, сухість слизових. При цьому у дітей температура знаходиться в межах норми, можливі рідкісні болі в животі. Поганий апетит разом з порушенням роботи кишечника призводять до авітамінозу, анемії, сприяють розвитку хронічної патології ШКТ.
Симптоми дизентерії у дітей грудного віку
У дітей першого року життя гостра інфекція супроводжується такими ознаками:
- світло-жовтим і зеленим стільцем без слизу і крові;
- відмовою від грудей або штучного вигодовування;
- болями й здуттям живота;
- багаторазовою блювотою;
- плачемо, занепокоєнням;
- гіпертермією;
- зневодненням.
При появі таких симптомів потрібно негайно звернутися до лікаря.
Діагностика дизентерії
Діагностика дизентерії: визначення симптомів, лабораторне дослідження
У діагностичних цілях використовують наступні методи:
- Копрограма – мікроскопічне вивчення калових мас на наявність неперетравлених частинок їжі, м’язових волокон, жиру, крові, гною, слизу і ін. Дозволяє оцінити ступінь ураження і руйнування кишечника.
- Бактеріологічне дослідження – посів випорожнень і блювотних мас для визначення збудника і його резистентності до антибіотиків.
- Імуноферментний аналіз калу для виявлення антитіл до бактерій.
- Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) – використовується для виявлення ДНК збудника.
- Ректороманоскопія – ендоскопічне дослідження ступеня та характеру ураження слизової оболонки кишки.
Дані способи діагностики також дозволяють диференціювати сальмонельоз та пронос, викликаний дизентерійною паличкою, вірусну діарею та ешеріхіоз.
Лікування дизентерії у дітей
Лікування дизентерії у дітей призначається тільки лікарем
Лікування спрямоване на знищення хвороботворної мікрофлори. З цією метою призначаються антибактеріальні препарати широкого спектру дії або засоби, активні щодо виявленого штами шигел.
Обов’язково проводиться симптоматична терапія:
- регідратаційні розчини – їх дія спрямована на попередження та усунення порушень водно-електролітного балансу;
- аэнтеросорбенты – для виведення бактерій і продуктів їх життєдіяльності, також вони мають обволікаючі властивості, що допомагає попередити руйнування слизової кишечника;
- жарознижуючі засоби (ібупрофен, парацетамол) – для нормалізації температури тіла;
- пробіотики і пребіотики – для підтримки нормальної мікрофлори кишечника і попередження дисбіозу.
Терапія проводиться в домашніх умовах. Однак якщо в дитини хвороба протікає у важкій формі або діагностований амебіаз – потрібна термінова госпіталізація. В останньому випадку антибактеріальні препарати підлягають заміні на противопротозойные кошти, які активні щодо найпростіших мікроорганізмів.
Під час лікування обов’язково слід дотримуватися лікувальну дієту (старшим дітям призначають стіл №4 по Певзнеру). Всі порції дитини повинні бути невеликими, а кількість прийомів їжі – не менше 4 разів на день. Харчування має бути дробовим, максимально щадним, легкоусваиваемым.
Для дітей грудного віку кращою їжею служить материнське молоко, а при штучному вигодовуванні рекомендується перейти з молочної суміші на кисломолочну.
Дітей старшого віку слід годувати добре провареними і протертими кашами, які приготовані на воді. Це рис, манна крупа або вівсянка. Корисним буде курячий протертий нежирний бульйон або овочевий суп. На 3-5 день гострого періоду хвороби можна вводити нежирне м’ясо курки або індички. З фруктів допускається вживання яблук і бананів у вигляді пюре.
Особливу увагу слід приділяти питного режиму: дитину необхідно напувати водою по 5-20 мл кожні 15 хвилин. Обов’язково слід включити трав’яні чаї з ромашкою, яка має бактерицидну і антисептичну властивість, натуральні соки, морси і компоти.
Дієта при дизентерії
Ускладнення при дизентерії
При відсутності своєчасної й правильної терапії патологія може мати неприємні наслідки, серед яких варто відзначити такі:
- шок (гіповолемічний, інфекційно-токсичний);
- прорив стінки кишечника з розвитком перитоніту;
- непрохідність кишечника (інвагінація);
- випадіння прямої кишки;
- масивне кишкова кровотеча;
- синдром Рейттера (артрит, кон’юнктивіт, уретрит);
- інфекційне ураження нервової системи (менінгіт, абсцес мозку).
Профілактика дизентерії
Щоб уникнути ризику зараження дизентерійною паличкою, важлива профілактика. Необхідно дотримувати наступні правила:
- ретельно мити руки перед їжею, після відвідування громадських місць, вулиці, туалету;
- овочі мити з милом під проточною водою;
- проводити термічну обробку води і харчових продуктів;
- зміцнювати імунітет за допомогою фізичної активності, правильного харчування і загартування.
Дизентерію у дітей ще називають «хворобою брудних рук», так як бактерія проникає в організм з немитими руками або продуктами харчування. При підвищенні температури тіла, діареї, нудоті і блювоті необхідно звернутися до педіатра або інфекціоніста, які проведуть диференціальну діагностику і призначать необхідну терапію. Лікування проводиться за допомогою антибактеріальних та симптоматичних засобів.
Дивіться далі: цитомегаловірус у дітей
