Зміст:
Нефропатія вагітних – особливий стан, бывающее при ускладненому перебігу вагітності. Патологія діагностується на пізніх термінах гестації і обумовлена підвищенням сироваткового креатиніну, зниженням функції нирок, з високим артеріальним тиском. При гострому і стрімкому перебігу розвивається серйозне ускладнення – прееклампсія. Вона є основною причиною дитячої та материнської смертності.
Зміст
Механізм розвитку і причини
Механізм розвитку нефропатії вагітних обумовлений великим судинним спазмом, викликаним високою концентрацією вазоактивних речовин. На тлі генералізованого спазму різко знижується ниркова функція, швидкість клубочкової фільтрації, що сприяє появі симптомів ниркової недостатності.
Нефропатія вагітних – серйозне ускладнення пізніх строків вагітності
В ниркових структурах і тканинах відбувається затримка натрію, який перешкоджає виведенню рідини. Виникають набряки тканин внутрішніх органів. Ниркові тканини зазнають ішемію, що посилює спазм судин. Спровокувати нефропатию можуть:
- сильний токсикоз у першому триместрі, особливо в першу вагітність;
- патології нирок у матері;
- ускладнена спадковість;
- вікова вагітність у жінок старше 35-40 років;
- артеріальна гіпертензія в анамнезі;
- ожиріння або надмірний набір ваги при вагітності;
- багатоплідна вагітність;
- шкідливі звички.
Одночасно страждають всі функції нирок, наднирників, наростає кількість білка в урині. Серед основних причин виділяють порушення маткового і плацентарного кровообігу і гормональний розлад.
Стадії розвитку і симптоми
Захворювання має первинну і вторинну форму. У першому випадку стан виникає спонтанно, у другому – як наслідок яких-небудь захворювань внутрішніх органів, систем. Класифікація нефропатії вагітних передбачає декілька стадій розвитку патологічного стану:
- I ступінь. Артеріальний тиск (АТ) не перевищує 140/80 мм рт.ст, протеїнурія досягає 1 м/л.
- II ступінь. ПЕКЛО надзвичайно високе, до 170/110 мм рт.ст., протеїнурія досягає 3-4 г/л, діурез – 40 мл на годину.
- III ступінь. ПЕКЛО більш 170/120 мм рт.ст., діурез менше 40 мл/год., поява в урині зернистих циліндричних тел.
На останній стадії захворювання жінки нерідко падають в непритомність. Інші симптоми – сильна спрага, слабкість, підвищена сонливість, диспептичні розлади, запаморочення, метеоризм, порушення зору, кардіоміопатії, жовтяничний синдром.
Діагностика патології заснована на лабораторних та інструментальних методах дослідження. Стан диференціюють від гострого пієлонефриту, пухлин надниркових залоз, феохромоцитоми, гломерулонефриту, гіпертензії на тлі ниркової недостатності.
Лікування
Залежно від тяжкості клінічної картини визначають тактику подальшого ведення жінки. При патологічних проявах першого ступеня призначається амбулаторна терапія в домашніх умовах, на другий – стаціонарне лікування у відділенні патології жінок на різних термінах гестації. При тяжкому перебігу нефропатії потрібне проведення реанімаційних заходів.
Лікування комплексне, спрямоване на поліпшення якості життя і зниження ризиків для жінки і плоду
Нефропатія вагітних вимагає спеціального контролю артеріального тиску, функції нирок, водно-сольового балансу в плазмовому складі крові. Під час лікування обов’язково дотримуються охоронний постільний режим.
Харчовий раціон збагачують вітамінами. Корекція харчування полягають в обмеженні солі до 2,5 г/добу, напоїв – до 1 л/добу, зниження добового обсягу тваринних жирів і білка. Медикаментозна терапія включає наступну схему лікування:
- седативні препарати;
- засоби для купірування судинного спазму;
- препарати для поповнення білка;
- антигіпертензивні препарати;
- антиагреганти;
- сечогінні засоби;
- вітамінні комплекси.
Введення деяких препаратів відбувається за допомогою крапельниці. В основі консервативної терапії лежать відновлення електролітного балансу і якісного складу крові, нормалізація відтоку сечі, поліпшення ниркового та плацентарного кровоплину. Як доповнення до медикаментозної терапії призначають гірудотерапію (лікування п’явками), сеанси гіпербаричної оксигенації (насичення крові киснем).
Клінічні рекомендації
Серед клінічних рекомендацій виділяють своєчасне проходження планових обстежень у гінеколога, здачу аналізів крові і сечі не менше 1 разу в 3 місяці, а при ускладненій вагітності – не менше 1 разу на місяць.
Жінки з патологіями органів репродукції та сечостатевої системи вимагають особливого режиму обстежень, планових оглядів і госпіталізацій. Яких-небудь заходів по профілактиці нефротичного синдрому у вагітних жінок не існує.
Ускладнення і прогноз
Дотримання режиму та лікарських рекомендацій рідко сприяє розвитку осложнениий, однак при відсутності адекватного лікування на першій стадії нефропатії виникає ряд небажаних наслідків:
- внутрішньо маткові кровотечі;
- відшарування плаценти;
- викидень;
- гіпоксія плоду;
- ниркова недостатність;
- викидень або передчасні пологи;
- прееклампсія та еклампсія – важкі форми гестозу з підвищенням артеріального тиску, проявом органної недостатності.
Плід при нефропатії вагітних страждає помірно, але у міру розвитку хвороби зростає ризик внутрішньоутробної загибелі і різних органних патологій. Відразу після пологів дитину поміщають в палату інтенсивної терапії, досліджують на предмет гострої або хронічної гіпоксії, аномалій розвитку внутрішніх органів і систем.
Стійке підвищення артеріального тиску у цьому разі нерідко супроводжується набряком легенів, ішемією нирок і серця, гострою серцевою недостатністю. Це загроза для життя!
Прогноз при нефропатії вагітних залежить від своєчасності і адекватності проведеного лікування.
Відсутність терапії призводить до розвитку прееклампсії, коли складно зупинити гостре або стрімкий розвиток поліорганної недостатності. У 65% випадків прееклампсія та інші важкі ускладнення вагітності досі призводять до високої смертності матері і плода.
Раннє виникнення нефротичного синдрому у жінок і несвоєчасність терапії ускладнюють прогноз з приводу збереження життя дитини. При найменших підозрах на цей синдром слід негайно звернутися до лікаря!
Читайте також: аскорбінова кислота при вагітності
