Зміст:
Остеохондроз у дітей – ураження кістково-суглобової області на тлі травм, метаболічних порушень, неправильного харчування, надмірних навантажень. Носить вроджений та набутий характер. Хвороба супроводжується головним болем і запамороченням, інтоксикацією, непритомністю, больовим синдромом в області поразки. Лікування проводиться комплексно за допомогою ЛФК, масажу, фізіотерапії, медикаментів.
Діагностика поперекового остеохондрозу
Зміст
Клінічні прояви
У дітей остеохондроз протікає в безсимптомній формі. Перші ознаки хвороби починають турбувати в пубертатному віці.
Симптоми остеохондрозу шиї:
- часті головні болі;
- запаморочення;
- підвищена стомлюваність;
- відчуття дискомфорту та болю в шиї.
Симптоми остеохондрозу грудного відділу:
- больовий синдром в області між лопатками і за грудиною;
- задишка, утруднення дихальної активності;
- оніміння рук або грудного відділу спини.
Симптоми остеохондрозу попереку:
- болю в нижньому відділі спини, віддають в нижні кінцівки, посилення яких відбувається після тривалого перебування у вертикальному положенні або підняття важких речей;
- порушення рухливості.
Складність діагностики в дитячому віці полягає у відсутності вираженої клінічної картини. При появі перших скарг у підлітків існує висока ймовірність постановки неправильного діагнозу, так як ознаки схожі з іншими захворюваннями.
Шийний остеохондроз протікає зі схожою симптоматикою, характерною для патології серцево-судинної системи. Патологія грудного відділу протікає з ознаками захворювань серцевого м’яза або ураженням нервових волокон запального характеру.
Симптоми шийного остеохондрозу в дітей — біль, нудота
Причини
Остеохондроз у дітей вродженої форми пов’язаний з:
- спадковою схильністю і аутоімунними розладами, які призводять до порушення розвитку кісткової і хрящової тканини, обмінних процесів;
- вродженими вадами розвитку опорно-рухового апарату (відсутність хребця, деформація, слабкість м’язового апарату) і кровоносної системи, що призводить до недостатнього надходження кисню і поживних компонентів до хребетного стовпа.
Придбаний остеохондроз у дітей пов’язаний з наступними факторами:
- порушення гормонального фону та інші ендокринні патології;
- надлишкова маса тіла у дітей та підлітків;
- надмірна або недостатня фізична навантаження;
- травми різної природи, наприклад, шийний відділ можна ушкодити під час проходження по родових шляхах;
- порушення постави;
- неправильне харчування з недостатнім надходженням вітамінів і мінералів.
Для діагностики необхідно звернутися за консультацією до ортопеда і невролога. Прийом починається з огляду і збору анамнезу. Підставами для постановки діагнозу є порушення постави, біль і дискомфорт при пальпації певних зон спини, результати рухових тестів.
Для підтвердження діагнозу призначається рентгенографія, магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія спини. При підозрі на гормональні збої необхідний загальний аналіз крові та дослідження на гормони. Розгорнутий аналіз крові дозволяє виявити інфекційні процеси в організмі.
Іноді необхідно медикаментозне лікування остеохондрозу в дітей
Лікування
На підставі одержаних даних в результаті досліджень складається протокол, дотримання якого в період розвитку опорно-рухового апарату дозволяє повністю впоратися із захворюванням.
Медикаментозна терапія
Лікування проводиться комплексно і включає використання:
- вітамінно-мінеральних комплексів, які багаті вітамінами групи В, вітаміном D, кальцієм, фосфором і Омега-3 для зміцнення імунітету, нормалізації кровообігу, обмінних процесів, відновлення тканин хребетного стовпа і нервових волокон;
- міорелаксантів для розслаблення м’язів і усунення м’язового болю;
- нестероїдних протизапальних препаратів для придушення запального процесу і зняття больового синдрому;
- хондопротекторов з глюкозаміном та хондроїтином, дія яких спрямована на відновлення хрящової тканини;
- амінокислоти для оновлення та відновлення хрящової тканини.
Медикаменти призначають у вигляді таблеток, внутрішньом’язових ін’єкцій, гелів і мазей для зовнішнього нанесення. Дозування підбирається індивідуально, виходячи зі ступеня ураження.
Немедикаментозна терапія
Лікування остеохондрозу на початкових етапах розвитку в дитячому і підлітковому віці проводиться без використання лікарських препаратів і включає:
- Лікувальну фізкультуру. Вибір вправ з урахуванням локалізації патологічного процесу. Допомагає поліпшити загальний стан, зняти біль і дискомфорт у спині, відновити рухливість і працездатність хребта, зміцнити м’язовий корсет спини.
- Масаж спини володіє загальнозміцнюючим ефектом, покращує кровообіг і лимфоток, тонізує і розслаблює м’язи.
- Акупунктуру, яка передбачає використання голок або спеціальних променів для активізації біологічно активних точок, відповідальних за відновлення хрящової тканини.
- Плавання, яке дозволяє впоратися з м’язовою напругою і спазмами, попереджає ускладнення: грижі, сколіоз, кіфоз.
- Фізіотерапію: електрофорез, ультразвук, магнітотерапію, вібраційне та лазерне лікування, які спрямовані на зняття напруги, нормалізацію кровообігу і обмінних процесів. Використання електрофорезу допомагає застосовувати ліки місцево на уражену область. Детензор-терапія спрямована на витягування хребта.
Ускладнення
Шийний, грудний остеохондроз при відсутності своєчасної терапії здатні призвести до таких наслідків:
- викривлення хребетного стовпа;
- протрузія міжхребцевих дисків;
- уповільнення зростання;
- міжхребцева грижа;
- порушення координації рухів;
- ризик інсульту.
При розвитку ускладнень у вигляді грижі або протрузії в складних випадках дитині призначається операція.
ЛФК при остеохондрозі хребта
Профілактика
Клінічні рекомендації лікарів щодо попередження остеохондрозу:
- щорічні профілактичні огляди у невролога та ортопеда;
- правильне харчування, багате вітамінами і мінералами, для нормального росту і розвитку дитини;
- контроль постави та профілактика травм;
- регулярні фізичні навантаження (зарядка, плавання);
- правильний вибір взуття (за розміром, з ортопедичною устілкою);
- тривалі прогулянки на свіжому повітрі.
Остеохондроз – хвороба, яка супроводжується дистрофічними змінами суглобових хрящів. Може зачіпати поперековий відділ, грудної або шию. У дітей часто має латентний характер. Може призвести до тяжких ускладнень, тому необхідно щорічно проходити профілактичні огляди у фахівців для своєчасної діагностики. Як його лікувати вирішує лікар з урахуванням стану здоров’я конкретної дитини: він може призначити ліки, ЛФК, масаж, фізіопроцедури.
Також рекомендуємо почитати: лікування і профілактика сколіозу у дітей
