Зміст:
Хвороба Шинца у дітей (остеохондропатия) — некроз тканин бугра п’яткової кістки асептичного характеру з утворенням апофіз — кісткового відростка. Захворювання схильні переважно дівчатка-підлітки. Хворі змушені вибирати зручну позу при ходьбі з опорою на носкову частину стопи. Синдром Хаглунда — Шинца може проявлятися як односторонній або двосторонній процес. Болючість зберігається досить довго, практично до остаточного формування кісткової тканини скелета дитини. У групі ризику діти з аутоімунними захворюваннями, спортсмени.
Зміст
Особливості та механізми розвитку
Анатомічно п’ята являє собою великий кістковий фрагмент стопи, який з’єднує одразу кілька суглобів, зв’язок, сухожиль. Кістка в області п’яти має губчасту структуру, що підвищує ризик руйнування під впливом різних негативних факторів.
Хвороба шинца у дітей — руйнування п’яткової кістки незапального характеру
Умовно виділяють декілька етапів розвитку остеохондропатії п’яткового бугра:
- некротичні зміни з-за порушення току крові на тлі фізичної активності;
- виникнення вдавленого перелому, коли зруйнована частина п’яткової кістки утворює чашечку;
- фракційне руйнування апофіза;
- розсмоктування патологічно змінених тканин, некротичного вогнища;
- процес загоєння, коли уражена кістка заміщається соединительнотканным елементом з подальшим формуванням нової кістки.
Клінічну картину погіршує знижений тонус судин стопи, порушений кровообіг. Асептичний характер хвороби Шинца у дітей означає, що патологічний процес протікає без запалення, інфільтративних вогнищ.
Причини
Етіологія синдрому Шинца досі не з’ясована. Хвороба п’ят зазвичай виникає в силу впливу відразу декількох внутрішніх або зовнішніх факторів:
- надмірні фізичні навантаження;
- обтяжена спадковість;
- артрози, артрити;
- порушення кальцієво-фосфорного обміну;
- метаболічні розлади;
- цукровий діабет й інші ендокринні захворювання;
- патології крові, серця, судин.
Сприяти розвитку патологічного синдрому можуть переломи, недорозвиненість кісткової тканини, надмірна маса тіла, системні аутоімунні захворювання.
Симптоми
Симптоми руйнування п’яткової кістки неспецифічні, виражаються в наступних проявах:
- болючість при навантаженні на п’яту;
- порушення рухливості стопи;
- локальна гіпертермія;
- почервоніння, набряклість і неприємні відчуття в дистальних відділах ураженої кінцівки;
- характерна хода з вимушеною навантаженням на носкову частину стопи.
Початкові етапи хвороби рідко супроводжуються болем, але по мірі розвитку біль стає інтенсивніше. При гострому перебігу симптоми проявляються активно. Якщо клінічна картина змазана і неприємні відчуття зберігаються тривалий час, то підозрюють хронізацію патологічного процесу.
Діагностика
Діагноз встановлюється на підставі огляду лікаря хірурга-ортопеда, вивчення скарг, життєвого та клінічного анамнезу пацієнта. «Золотим стандартом» діагностики хвороби п’ят є рентгенологічне дослідження. На рентгенологічному знімку в прямій і бічній проекції розглядають вогнища ущільнення, збільшення інтервалу між п’ятковою кісткою і апофизом. Область окостеніння представлена плямами білого кольору з формування нового кісткового фрагмента.
Консервативне лікування захворювання, передбачає призначення препаратів, фізіотерапію, лікувальну фізкультуру
При неясності діагнозу може знадобитися магнітно-резонансна або комп’ютерна томографія. Патологічний процес обов’язково диференціюють від остеомієліту, періоститу, бурситу п’яткової частини стопи, злоякісних новоутворень, остеом, туберкульозу кісткової тканини. Приєднання інфекції супроводжується симптоматикою гострої: високою температурою, ознаками інтоксикації. Запалення кісток вимагає негайного надання медичної допомоги, щоб уникнути генералізованого сепсису, загибелі дитини.
Лікувальний процес
Лікування остеохондропатії консервативне або хірургічне. У першому випадку показаний курсовий прийом медикаментозних препаратів, фізіолікування, носіння ортопедичного взуття. У другому — потрібно оперативна корекція. Хірургічне втручання здійснюється за особливими показниками. Зазвичай адекватне лікування призводить до повного одужання через 1-2 роки.
Ліки і фізіолікування
Для купірування больового синдрому у дітей призначають нестероїдні протизапальні засоби на основі парацетамолу, ібупрофену. Дітям віком 12-14 років призначають болезаспокійливі на основі диклофенаку. Одночасно використовують місцеві знеболюючі засоби. За особливими показаннями дітям призначають внутрішньосуглобові ін’єкції, наркотичні анальгетики (рідко).
Синдром хаглунда шинца майже не виникає у дорослих, а при відсутності лікування у дітей сприяє деформації стопи
Схема лікування вибудовується, виходячи зі скарг хворого, стадії розвитку хвороби Хаглунд — Шинца. Так, за порушення фосфорно-кальцієвого обміну призначаються препарати кальцію, вітамін Д, В, потрібна медикаментозна корекція метаболізму. Хворим під час лікування потрібно охоронний режим, абсолютний спокій ураженій кінцівці. Для поліпшення результатів медикаментозного лікування призначається цілий ряд фізіотерапевтичних процедур:
- ультразвукове прогрівання з гормональними препаратами;
- аплікації з озокериту, гарячим парафіном;
- сухе прогрівання;
- ударно-хвильова і магнітотерапія;
- електрофорез з знеболюючими препаратами.
Фізіопроцедури можна проводити в стаціонарах або амбулаторно. По закінченню курсу показаний плановий огляд лікарем-ортопедом для оцінки лікування.
Лікування в домашніх умовах
Лікування можна продовжити і в домашніх умовах. Для поліпшення терапевтичного ефекту, зниження неприємної симптоматики можна використовувати такі засоби:
- гарячі компреси з алое, медом, запеченим цибулею, капустяним листом;
- компреси з ефірних олій;
- обгортання теплою косметичною глиною, сухим теплом, наприклад, розігрітій крупою.
Знизити болючі відчуття при хворобі п’ят можуть теплі ванни з відварами лікарських рослин, морської солі. Звичайні розпарювання і розтирання теплим рушником покращують кровообіг в стопі, знімають біль, розслаблюють. Гарячі компреси, сауни і лазні протипоказані при підозрі на інфекційний процес, щоб уникнути септичних ризиків.
Лікувальна гімнастика
Заняття спортом під керівництвом лікаря покращує трофіку тканин, допомагає позбутися болю, сприяє мінімізації травматичного фактора. Правильна організація фізичних навантажень – запорука швидкого одужання. Гімнастика проводиться у спеціальних кабінетах або в домашніх умовах за індивідуальними рекомендаціями.
У період стійкої ремісії показано носіння ортопедичного взуття або використання спеціальних устілок.
Призначення курсу можливе тільки при відсутності болю, гострої симптоматики. Фізичні навантаження при гострій формі хвороби п’ят призводять до ускладнень, травматизації, ще більшої деформації п’яткової кістки стопи.
Вправи з курсу лікувальної гімнастики спрямовані на зниження навантаження на носкову частину стопи, п’яту, ризиків викривлення і деформації стопи. Під час занять спортом не повинно виникати болю, неприємних відчуттів.
Хірургічне втручання
При відсутності терапевтичних результатів від призначеного лікування можливе проведення хірургічного втручання. Серед показань до операції виражена деформація п’яткової кістки, зміна ходи і кульгавість, розвиток сколіозу, постійні травми.
Хвороба п’ят доставляє безліч проблем, погіршує якість життя дитини
Хірургічна операція з приводу остеохондропатії п’яткового горба є єдиним можливим рішенням, коли інші методи недоступні або не приносять належного результату. Існує два основних методи видалення:
- Традиційне видалення. По ходу маніпуляції розрізають задню частину п’яти, відсувають ахіллове сухожилля для гарної візуалізації п’яткової кістки. Пошкоджений фрагмент п’яти видаляється, вылущивается, сама кістка закруглюється. Розріз ушивають наглухо, накладають стерильну пов’язку.
- Клиноподібна остеотомія. Метод нагадує виконання традиційної операції, але призначається при одночасному ураженні ахіллового сухожилля.
При значному руйнуванні п’яткової кістки потрібна установка спеціального протеза. Реабілітація залежить від обсягу хірургічного втручання, досягає 2-3 місяців. Під час відновлення пацієнти носять спеціальне ортопедичне взуття, використовують милиці та інші засоби реабілітації.
Спосіб життя пацієнтів з хворобою Шинца
Образ життя хворих з остеохондропатией п’яткового горба полягає в корекції раціону харчування, звичок. Харчування обов’язково включає в себе продукти з високим вмістом кальцію, вітамінів С,В,Д, клітковину, вітаміни, мінерали. Важливо уникати шкідливих продуктів, особливо фаст-фуду, чіпсів, солодкої газованої води та інших. Дітям показано часті прогулянки на свіжому повітрі. Існують і інші клінічні рекомендації:
- своєчасне лікування інфекційних захворювань;
- щорічні огляди у хірурга-ортопеда при спадкової схильності до хвороби;
- носіння взуття з ортопедичними устілками;
- адекватна фізичне навантаження.
Лікар-ортопед допоможе підібрати правильні устілки або корекційну взуття, яка б відповідала избигу стопи, точно фіксувала п’яту і носок.
Хвороба Шинца у дітей практично завжди має сприятливий прогноз за умови своєчасного лікування, адекватної реабілітації. Профілактика хвороби зводиться до мінімізації фізичних навантажень, дотримання режиму харчування, сну, неспання.
Читайте також: бородавка у дитини на нозі
