Діти відрізняються дивною особливістю: деколи вони не чують те, що їм не подобається. Наприклад, коли потрібно завершити гру в конструктор і збиратися на прогулянку. Або робити прибирання в кімнаті після стрибків на ліжку.
Змучені непослухом мами нагадують знову і знову. Але безрезультатно. У підсумку батьківське терпіння лопається, немов повітряна куля. А адже такого фіналу можна було уникнути.
Читайте також:Порада для мам, які зриваються на крик
Психолог Софія Піменова пояснює, що діти не можуть реагувати на батьківські прохання миттєво. Тобто «збери іграшки і одягайся на прогулянку» – неправильний варіант. До дитини треба ставитися з повагою, як до особистості. І тут спрацьовує так званий принцип «будильник».
До того, як потрібно буде вимкнути комп’ютер/зайнятися прибиранням/робити уроки і т. д., нагадайте дитині про це, — радить фахівець і пропонує варіанти:
Зараз ти доиграешь в цю гру, і час робити уроки.
Ще одна казка і ми будемо вкладатися спати.
Ще один мультик, і вимикаємо.
Психолог наводить алгоритм дій, з допомогою якого дитина завжди буде чути батьківські прохання та реагувати на них:
Домовтеся на березі. «Ми покатаємося тільки на 5 каруселях».
Не починайте процес, поки не домовитеся (тобто не вмикайте комп’ютер, не відпускайте на атракціон). Спочатку дочекайтеся згоди дитини, почуйте від нього «Так, добре».
За 10 хвилин до кінця підійдіть до нього і скажіть: «Ти ж пам’ятаєш, ми домовилися?». Якщо починається істерика, то додивлятися/догравати йому не доведеться. Але зазвичай дітям так легше слухатися, просто легше
Психолог пояснює:
Завдання батьків —не задавити дитини батьківським авторитетом, а допомогти йому слухатися.
Читайте також:Порада дня: застосовуйте ці прийоми, щоб дитина відчував батьківський авторитет
А як бути, якщо дитина ще мала і не розуміє часових рамок?
Знайдіть зрозумілі йому орієнтири (залишилася ще 1 карусель/мультик/цукерка), — радить фахівець.
Софія Піменова пояснює, чому назвала цей принцип правилом «будильника»:
Здорова людина не може прокинутися миттєво, йому потрібно хоча б кілька хвилин. Якщо нам потрібно встати в 7, то будильник дзвенить у 6.50. Для дітей той же принцип: не вимагайте миттєвого послуху. Ви ж людини ростіть, а не раба.
«А якщо дитина все одно ігнорує прохання?» — поцікавилися матусі в Мережі. Виявилося, що тут справа не в малюка…
Якщо дитина вас не слухається, ви, як батько, робите щось не так. Тому що у психічно здорового дитини закладено бажання подобатися дорослим і слухатися їх, — зазначила психолог.
А як ви говорите дитині про те, що йому потрібно збиратися на прогулянку (з прогулянки додому, робити уроки…)?
