Зміст:
Кір у дітей – інфекційне захворювання, яке передається повітряно-крапельним шляхом. Супроводжується підвищенням температури тіла, інтоксикацією, кон’юнктивітом, ураженням дихальної системи, плямисто-папульозними висипаннями на шкірі. Відсутність якісної своєчасної медичної може спровокувати розвиток ускладнень.
Зміст
Причини кору в дитячому віці
Збудник патологічного процесу – вірус кору. Це представник роду морбиллвирусов, нестійкий до сонячного світла та ультрафіолетового опромінення. Носій інфекції – заражений вірусом людина протягом останніх 4 діб інкубаційного періоду до 4-го дня періоду висипань. Спалахи кору спостерігаються в кінці осені і взимку.
Симптоми кору у дітей: пустульозні висипання
Вірус проникає в організм через слизові оболонки дихальної системи, поширюється з системного кровотоку.
Пацієнт виділяє вірусну інфекцію при кашлі, чханні, в процесі розмови. Якщо носій вірусу – вагітна жінка, підвищується вірогідність зараження плода. Хвороби схильні переважно діти.
Інкубаційний період
Після того як вірусна інфекція потрапляє в організм через органи дихання, збудник зі струмом крові потрапляє в лімфатичні вузли, де вражає білі кров’яні клітини. Активне розмноження морбиллвирусов триває протягом 14-30 днів – це інкубаційний період. Вірус починає виділятися протягом останніх декількох днів інкубації.
Після завершення інкубаційного періоду інфекція знову поширюється по організму з кров’ю, вражає шкірні покриви, органи зору та дихання, центральну нервову систему, шлунково-кишковий тракт.
Ознаки кору в дитячому віці
У маленьких дітей хвороба проявляється гостро, ділиться на періоди. Характерний клінічний ознака хвороби – освіта в роті плям Бельського-Філатова-Коплика. Можливі прояви з боку шлунково-кишкового тракту: больові відчуття в області живота, порушення стільця, скарги на нудоту і блювоту.
Катаральний період
тривалість катарального періоду – до 72-96 годин:
· наростання катаральних ознак: кашлю, нежиті, трахеїту, ларингіту, бронхіту, склерита, кон’юнктивіту, сльозотечі, світлобоязні, блефароспазмов;
· повіки стають набряклими, особа – одутлим;
· на небі утворюються плями: червоного кольору, з неправильною формою;
· на 3-4 добу плями вражають слизову оболонку ротової порожнини, губи, десна, кон’юнктиву – симптом Філатова-Бельського.
Період висипань
у перші дні виражені симптоми Філатова-Бельського, висип проявляється через 96 годин після перших ознак хвороби:
· елементи висипу папульозні, можу зливатися разом;
· висип стрімко поширюється протягом 72 годин і вражає обличчя, вуха, шию, грудну клітку, тулуб;
· після того як проходить початкова стадія висипань посилюються катаральні явища, інтоксикація;
· дитина починає кашляти, чхати, з’являється підвищена чутливість до яскравого світла;
· розвивається трахеїт, ларингіт, круп;
· після висипу утворюється пігментація.
Симптоми періоду пігментації
· згасання висипу;
· формування пігментації і лущення.
У людей, які отримували імуностимулятори після контакту з інфікованими пацієнтами, тривалість періоду інкубації – до 20 днів. Періоди хвороби можуть зміщуватися, катаральна стадія виражена нечітко, характерні зовнішні ознаки – плями Філатова-Коплика не проглядаються.
У нещеплених дітей перебіг хвороби залежить від імунного статусу організму. Спостерігаються невеликі висипання, хаотично виникають на обличчі й тілі, які схильні до самоусунення, не залишаючи плям і лущення. Ускладнення спостерігаються рідко. Стерта форма хвороби виникає у дітей, яким робили вакцину.
Форми кору
При легкій формі інтоксикація виражена слабо. Легкий кашель, нежить, кон’юнктивіт. Плями утворюються в 25-35% випадків, не вражаючи ноги.
Важливо знати, як протікає хвороба, щоб своєчасно звернутися за консультацією до педіатра.
При середньотяжкій формі ознаки хвороби проявляються підвищенням температури до 38,9-39,2 °C, загальною інтоксикацією. У дитини формується висип, розвивається кон’юнктивіт, спостерігаються характерні прояви з боку органів дихання.
При важкій формі клінічна картина проглядається після стрімкого підвищення температури тіла. Спостерігаються великі висипання, можливо приєднання бактеріальної інфекції, ускладнення з боку центральної нервової та дихальної системи.
Діагностика кору у дітей
Для виявлення кору у дітей проводять очний огляд і усне опитування пацієнта або батьків, задіють інструментальні та лабораторні методи діагностики.
Хвороба протікає гостро, розвивається через 1-2 тижні після контакту з носієм інфекції. Підбір відповідної схеми лікування може здійснювати тільки педіатр або лікар-інфекціоніст. Самолікування загрожує погіршенням клінічної картини і розвитком ускладнень.
Кір у дітей можна визначити за характерними зовнішніми ознаками: висипання на шкірних покривах, підвищення температури тіла, кашлю, нежиті, головного болю, погіршення загального самопочуття, рідкого стільця. Клінічна картина схожа з іншими інфекційними патологіями. Для уточнення діагнозу можуть проводитися різні методи діагностики:
- загальний аналіз крові;
- загальний аналіз сечі;
- рентгенографію – якщо є підозра на розвиток пневмонії;
- електрокардіографію;
- аналіз крові на вірус кору (ІФА або ПЛР)
Пацієнтів з психоневрологічними ускладненнями оглядає невролог, якщо є підозра на менінгіт або енцефаліт, невролог може провести люмбальну пункцію і взяти на аналіз спинномозкову рідину.
Лікування кору
Лікування хвороби симптоматичне. Основна мета – полегшити симптоми хвороби, запобігти розвитку ускладнень. Базисний засіб терапії – ретинол, вітамін А у високій дозі, яку підбирає лікар. Очі і ротову порожнину регулярно промивають водою 3-5 разів на день.
Вітамін А: засіб базисного лікування кору.
При легкому перебігу патологічного процесу показано:
- промивати очі нітрофуралом, сульфацетамидом;
- перорально (в таблетках) приймати вітамін А;
- проконсультуватися з отоларингологом, окулістом.
Необхідно дотримання постільного, питного режиму і дієти.
При середній тяжкості хвороби додатково рекомендовано використання жарознижуючих медикаментів на основі ібупрофену, парацетамолу, антигістамінних, вітамінних препаратів, адаптогенів.
Пацієнтам з тяжким перебігом кору призначають препарати інтерферону. Для зменшення інтоксикації рекомендовано багато пити: підходить тепла рідина, вода, трав’яні чаї з вітаміном С.
При температурі понад 38,6 °C показано пероральне або ректальне застосування парацетамолу. Антибіотикотерапія показана пацієнтам із такими захворюваннями:
- важкою формою кору;
- анемією;
- білково-енергетичної недостатністю;
- імунодефіцитними станами.
За свідченнями рекомендований прийом цефалоспоринів, аміноглікозидів, пеніцилінів, макролідів. При коровий енцефаліт використовують кортикостероїди, призначають інтенсивну терапію.
Протокол терапії підбирають індивідуально для кожного пацієнта, враховуючи перебіг патологічного процесу, вік, індивідуальні особливості організму. За необхідності, дитини також оглядає отоларинголог, окуліст, невролог, кардіолог. В інтенсивну терапію переводять пацієнтів з повторними судомами, порушеннями свідомості, дисфункція серцево-судинної системи, гострою дихальною недостатністю.
Вакцинація: за і проти
Доказова медицина відзначає, що щеплення від кору забезпечує більш легкий перебіг хвороби і формування колективного імунітету. Ускладнення бувають в основному на тлі використання неякісних вакцин. Досі кір призводить до летального результату у 10% випадків при відсутності кваліфікованої медичної допомоги, вакцина дозволяє убезпечити дитину від такого важкого захворювання.
Можливі ускладнення
При правильному догляді за хворою дитиною і дотриманні всіх рекомендацій лікаря наслідки переважно сприятливі. Хвороба не залишає косметичних недоліків. Є ймовірність розвитку ускладнень:
- бактеріальної пневмонії;
- ларингіту;
- бронхіту;
- стоматиту;
- менінгіту;
- поліневриту;
- енцефаліту.
Вірус здатний зберігатися в організмі довго, провокуючи розвиток небезпечних аутоімунних процесів. При коровий енцефаліт прогноз менш сприятливий.
Профілактика кору
Профілактика спрямована на зміцнення імунного статусу організму: дотримання режиму праці та відпочинку, помірні фізичні навантаження, плавання, корекція раціону харчування. Населенню рекомендовано планова вакцинація, в процесі якої використовують живу корову вакцину. Перше щеплення роблять після року, другу – в шестирічному віці. Не щеплені і не хворіли діти повинні бути обмежені в контакті з носієм інфекції.
При перших проявах кору у дітей рекомендовано утриматися від самолікування і звернутися до педіатра за уточненням діагнозу. Діти повинні дотримувати постільний режим, дієту, приймати препарати згідно з рекомендаціями лікаря-інфекціоніста. Чим раніше виявлена патологія і підібраний відповідний протокол терапії, тим менше ймовірність розвитку ускладнень.
Також цікаво почитати: клишоногість у дітей
