Зміст:
Зелені соплі у дитини вказують на розвиток вірусної інфекції або бактеріального ускладнення. Не у всіх випадках потрібно прийом антибіотиків, тим більше не можна починати лікування самостійно у дітей до року. Важливо виявити причину хвороби і не допускати ускладнень.
Зміст
Чому соплі набувають зелений відтінок
Слиз в носі володіє захисними функціями. Завдяки їй слизова оболонка носа менше пошкоджується і піддається подразнень. При попаданні всередину вірусів або бактерій слиз виділяється в надмірній кількості для захисту організму від їх поширення. Тому при застуді з’являються слизові виділення з носа, так звані соплі, – перша ознака ГРЗ.
Як лікувати зелені соплі у дитини, залежить від його віку
Причини зміни кольору виділень криються в активному запальному процесі. Носова слиз зв’язує віруси, бактерії і лейкоцити, які піддаються окисленню. У ході таких змін виділення змінюють колір на білий, жовтий, зелений і навіть коричневий.
Якщо загальний стан дитини погіршується,температура не нормалізується, а виділення набувають зеленувате забарвлення, це свідчить про розвиток ускладнення бактеріального риніту. Хвороба є наслідком зниження імунітету на тлі наявної застуди. Приєднується патогенна мікрофлора, а в слизу з’являються гнійні маси. Виділення змінюють консистенцію: з рідких стають в’язкими, що нагадують мокротиння. В цьому випадку потрібно лабораторна діагностика. За допомогою лабораторних аналізів мазків визначається збудник і призначається відповідне лікування.
Що провокує виникнення бактеріального риніту:
- вірусні респіраторні інфекції в запущеній стадії, без належного лікування;
- тривалий риніт, не проходить протягом декількох місяців, хронічний перебіг;
- ускладнення риносинуситу;
- загострення гаймориту.
При розвитку бактеріального риніту у дитини не слід займатися самолікуванням. Нелікований нежить часто зачіпає дихальну систему, переходячи в бронхіт, від якого позбутися набагато важче.
Можливі ускладнення бактеріального риніту
Несвоєчасне або неправильне вживання системних антибіотиків веде до появи резистентності. При цьому стані збудник хвороби стає несприйнятливий до антибактеріальних препаратів. З таким явищем впоратися складніше, і воно провокує ряд інших несприятливих станів:
- інфікування носоглотки, аж до ураження сусідніх органів і головного мозку;
- поява етмоїдиту – небезпечного стан, що характеризується попаданням гнійного вмісту в навколоочноямкову клітковину;
- виникнення фронтиту – запалення лобової пазухи.
Етмоїдит проявляється різкими болями в області перенісся. На тлі прогресування захворювання температура підвищується до критичних значень виникає надсадний кашель. Якщо не лікувати захворювання, воно може призвести до розвитку сепсису, що часто закінчується летальним результатом. Особливо небезпечно це для дітей до року, імунітет яких ще не настільки сильний, а застосування багатьох ліків в цьому віці заборонено.
Як лікувати бактеріальний риніт у віці до 1 року
Терапія залежить від віку дитини. Чим він молодший, тим обережніше повинен ставитися до його здоров’ю. У немовлят перелік використовуваних препаратів різко обмежений. До 1 місяця ліки не використовуються. Виділення усуваються гумовою грушею. Кімната регулярно провітрюється, це запобігає пересиханню повітря і сприяє одужанню.
У грудничка 2-х місячного віку допускається використання судинозвужувальних крапель і розчинів для промивання з морською водою. Препарати усувають закладеність носа, нормалізують дихання, прибирають скупчення слизу.
У немовляти соплі потрібно видаляти аспіратором, т. к. він ще не вміє сам сякатися
Щоб позбутися від густих гнійних мас у дітей від 3-4 місяців і старше, рекомендується використовувати аспіратори або спринцювання сольовими розчинами з допомогою невеликих груш. Аспіратор під тиском витягує вміст з носової пазухи. Для розм’якшення кірочок використовується аптечна морська сіль для промивання носоглотки. З судинозвужувальних ліків лікарі призначають препарати на основі оксиметазоліну.
Для піврічного дитини рекомендації наступні: використання препаратів на основі ксилометазоліну або фенілефрину. Перед застосуванням медикаментів носові ходи прочищають з допомогою аспіратора, після чого закапати ліки. Препарати допомагають при алергічному риніті, а при короткочасному використанні не викликають побічних ефектів або ускладнень.
При риніті, що триває понад півтора тижнів, і сухому кашлі слід звертатися до лікаря. Подібні симптоми вказують на ускладнення у вигляді бронхіту або запалення легенів.
У віці від семи місяців можна дотримуватися наступних рекомендацій: застосовувати імуномодулятори на основі інтерферону. Препарати капаются в ніс кілька разів на добу, після попереднього промивання носа.
З 8-9 місяців спектр застосовуваних медикаментів розширюється. Додатково призначаються мазі на основі ефірних масел і лікарських трав, наносяться на крила носа. Це допомагає прогріти пазухи і викликає подразнюючий ефект, що розріджує скупчення слизу. Деякі педіатри роблять спеціальні масажі. Допускається використання судинозвужувальних препаратів на основі ксилометазоліну гідрохлориду.
З 10 місяців вирішуються інгаляції небулайзером з додаванням трав’яних відварів. Також ефективні зазначені вище препарати. Судинозвужувальні спреї заборонені до застосування до 1 року. Дозволено використовувати тільки краплі. Батьки повинні ретельно стежити за станом власного здоров’я, щоб не заразити дитину вірусною інфекцією.
Як лікувати дитину старше 12 місяців
Перелік медикаментів в цьому віці великий. Для промивання носових ходів часто призначаються назальні спреї і краплі. В ліках міститься морська вода з додаванням ефірних масел, що володіють протимікробною дією. При наявності надмірної густоти відокремлюваного використовуються прилади, відсмоктуючі гнійні маси.
Якщо патогенна мікрофлора з носоглотки вразила нижні відділи дихальних шляхів, то призначаються препарати системної дії.
Зазвичай вибирають антибіотики на основі амоксициліну і клавуланової кислоти, азитроміцину.
При виявленні лікарем ознак бактеріального ускладнення в ході діагностики призначаються антибіотики. При незапущених формах використовуються місцеві антибактеріальні засоби у вигляді назальних спреїв, з групи аміноглікозидів.
Лікування домашніми методами
Домашня терапія ефективна у разі незапущенного риніту, без видимих ознак приєднання бактеріальної мікрофлори. Для промивання використовують сольові розчини домашнього приготування. В 300-400 мл теплої кип’яченої води розчинити 1 ч. л. солі. Попередньо очистити ніс дитини від слизу за допомогою высмаркивания. Введення розчину за допомогою спринцювання м’яко видаляє залишки скупчилися виділень, допомагає швидше одужати.
Замість судинозвужувальних препаратів для лікування нежиті використовується соки алое або каланхое, розбавлені водою. Ці рослини мають антисептичні та антибактеріальні властивості.
На початковій стадії розвитку застуди чи ГРВІ для попередження ускладнення нежитю до проекції носових пазух прикладаються мішечки з гарячою сіллю або піском на 10 хвилин, до трьох разів на день. Під дією гарячих температур відбувається лікувальну дію. Також замість солі або піску підійде гаряче яйце або картоплина.
Бактеріальний риніт у дітей вимагає ретельного підходу до терапії. На початковій стадії захворювання підійдуть назальні антисептики, розчини для промивання або способи домашнього лікування. При появі ускладнень потрібно підбір антибіотиків лікарем.
Профілактика бактеріального риніту у дітей
При схильності до частих застуд та їх ускладнень рекомендується організувати правильний режим життя і харчування.
Прогулянки на свіжому повітрі є хорошою профілактикою простудних захворювань
Заходи профілактики:
- Забезпечити комфортні температурні умови вдома, в межах 20-25 °C. провітрювати Кімнату 2-3 рази на день, за 10-15 хв.
- Щодня робити вологе прибирання, видаляючи пил, яка є алергеном і подразником для органів дихання.
- Не прогрівати кімнату електроприладами, це знижує імунітет у дітей і підвищує чутливість до низьких температур.
- Раціон повинен включати велика кількість овочів і фруктів, бути різноманітним і збалансованим. При недостатньому харчуванні доцільно давати дитині полівітаміни, за призначенням лікаря.
- Кожен день по можливості гуляти на свіжому повітрі, щоб підвищувати імунітет і розробляти дихання. Одягати дитину при цьому у відповідності з погодними умовами, не допускаючи перегрівання або переохолодження.
При наявності хронічних ускладнень регулярно їздити на оздоровчі курорти, займатися лікувальною фізкультурою, практикувати загартовування. При настанні несприятливих епідеміологічних умов уникати відвідування місць масового скупчення.
Дивіться далі: гемофілія у дітей
