Цікаве та Корисне

Чому дитина розмовляє сам з собою

24.05.2018

2096

Зміст:

Причини

Яким може бути розмова

Правильна реакція

Мова дитини, звернена до самого собі, не є рідкісним явищем. Це одна із стадій розвитку, яку проходять усі без винятку малюки. У міру дорослішання малюка особиста мова сходить нанівець, і приблизно до 7-8 років її повністю замінює внутрішній діалог. Якщо цього не сталося, варто звернутися до грамотного психолога.Дитина розмовляє сам з собою

Причини

Фахівці виділяють основні фактори, що сприяють розмов дитини самим з собою:

недолік спілкування з однолітками;
дефіцит батьківської уваги;
стресові ситуації (сімейні конфлікти, сварки в дитячому колективі);
надто розвинена уява;
творчий потенціал;
психічні розлади.

Залежно від цього дитина може компенсувати брак діалогів з реальними людьми, виражати свої думки в ігровій формі.

Яким може бути розмова

В залежності від віку прояв особистої мови малюка (саме так називається ситуація, коли дитина розмовляє сам з собою) може змінюватись. Основні стадії відрізняються за наступними ознаками:

Коментування закінченої дії (я поїв, я пограв). Характерно для 2-4 років.

Обговорення майбутнього дії (я піду їсти, я почну грати). Зустрічається у дітей 4-6 років.

Планування дій з уточненням деталей (я намалював листівку, а тепер хочу подарувати її мамі на свято). Спостерігається в дітей 6-7 років.

Якщо дитина говорить пошепки або розмовляє з іграшками, батькам не про що турбуватися. Ці ситуації абсолютно нормальні і свідчать про багатому уяві дитини. Сюжетно-рольові ігри допомагають малюкові знайомитися з правилами поведінки в соціумі.

Правильна реакція

Не слід забороняти дитині говорити вголос самим з собою. Фахівці рекомендують прислухатися до цих монологів, щоб краще зрозуміти внутрішні переживання малюка.

У ряді випадків необхідна консультація психолога. Наприклад, якщо дитина:

агресивний при живому контакті;
чує голоси, бачить галюцинації, постійно розмовляє з ними (важливо відрізнити галюцинації від уявних друзів, останні часто бувають у самотніх дітей);
не йде на контакт, вважаючи за краще усамітнення;
істеричний, погано спить, постійно засмучений;
не відрізняє вигаданий світ від реального.

Щоб пом’якшити ситуацію, батькам слід приділяти дитині більше часу, ініціювати спільні ігри, обговорювати з дитиною минулий день. Примітно, що при наявності у дитини брата або сестри проблеми з особистим промовою не стоять так гостро. Якщо у дитини з’явилися уявні друзі, хвилюватися не варто, однак, бажано проконсультуватися з психологом.