Іноді мами дивуються тому, що діти починають демонструвати ознаки тривоги без видимих (начебто) на те причин. Наприклад, просять не залишати їх з татом (бабусею, дідусем), відмовляються від звичної їжі, не хочуть грати з друзями… Цей перелік може бути нескінченним, так як ситуації різні.
Читайте також:Порада дня: не сваріть дитину за те, що він добре поводиться у бабусі, а з вами вередує
Схожа історія сталася і в сім’ї психолога Яни Молоковских. І поки фахівець розбиралася, що ж сталося з її 4-річною донькою, відкрила для себе ще одну грань в дитячій поведінці. З чого все почалося:
Приблизно 4 місяці тому, коли Риті було трохи більше 4-х років, вона раптом перестала мене куди-небудь відпускати, – розповідає психолог. – Я так чекала цього часу, коли зможу йти по своїх справах спокійно і надовго, до того ж моя мама була згодна нам активно допомагати. Рита років з 3 прекрасно мене відпускала і вкладалася спати з бабусею, я була впевнена, що мій рівень свободи буде рости, і тут…Зовсім несподівано дочка перестає мене випускати з дому, прощається за 40 хвилин зі сльозами, з висением на мене в дверях, хапанням за руки, “мамусю, мамочко, не йди», вмовляє залишитися і категорично відмовляється лягати спати без мене.
Далі – більше. За словами психолога, дочка…
…плакала в трубку, постійно говорила, що не хоче розлучатися зі мною назавжди, що їй так хотілося б зі мною ще колись побачитися, питала, чи повернуся я коли-небудь. Ці розмови були такими емоційно важкими, що тривога почала передаватися й мені.
© Depositphotos
Психолог Яна Молоковских радить батькам, які опинилися у схожій ситуації, спостерігати за поведінкою дитини. Адже обов’язково будуть ті «маячки», які стануть підказками. В історії з її дочкою справа в наступному:
Стала помічати у дитини нав’язливі дії. Вона стала покашливать під час їжі (навмисно і з певною періодичністю) і стала говорити «Привіт» майже кожен раз, коли щось жувала.
Як-то Марго сказала: знаєш, навіщо я кажу «Привіт»? Я не вітаюся, я перевіряю, чи не вдавилася я. Кашель теж виявився «страховкою», щоб не вдавитися.
Виявилося, що в мою відсутність Рита вдавилася. Начебто яблуком. І то так сильно вдавилася, то реакція бабусі була дуже тривожною, але, загалом, дитина напугался.
Читайте також:Монолог мами: «Я плачу зарплату своїй мамі, щоб вона була нянею своєму онукові»
Психолог прийшла до висновку, що виникли страхи її дочки – приклад непрожитих і загнаних вглиб емоцій. Експерт порадила не тільки оберігати дитину від неприємних емоцій, уникати розладів і тримати на позитиві. Але і, що дуже важливо, знаходити причину негативним емоціям, які змінюють дитячу поведінку.
Якщо дитина гризе нігті або здійснює нав’язливі дії, чіпляється за вас або боїться засинати, будь ласка, сфокусуйте свою увагу не на те, щоб припинити небажану поведінку, а на тому, що відчуває дитина, і як допомогти йому відчути себе в безпеці, – зазначає Яна Молоковских.
© Instagram @psychologdlyamam
Читайте також:Порада дня: використовуйте цей прийом, щоб зробити домочадців ближче один одному
Що робити
Постійно транслювати, що відносини в безпеці і давати стільки близькості, щоб (дитина) зрозумів, що «ніколи стільки не з’їсти» і заспокоївся, – радить психолог.
Тому відкладіть справи, делегуйте їх іншим членам родини! У той час, коли дитина демонструє, що він потребує вас, пріоритетом має стати його емоційний стан. Переконайте малюка, що з ним все в порядку, страхи минули, і він завжди може побачити вас поруч з собою.
А вам знайома ситуація, коли дитина починає демонструвати дефіцит спілкування?
