Зміст:
Антибіотикограма — це лабораторне дослідження, яке визначає чутливість мікрофлори до антибактеріальних препаратів. Метод необхідний для підбору максимально ефективної терапії. На практиці використовують у тривало хворіючих пацієнтів, яким не допомагають стандартні схеми.
Зміст
Бактерії та антибіотики
Всі бактерії, здатні викликати захворювання у людини, поділяються на патогенні та умовно-патогенні. Патогенні мікроорганізми — це ті, яких у здорової людини бути не повинно. Вони потрапляють в організм з навколишнього середовища і викликають патологічний процес.
Умовно-патогенна флора — це бактерії, які в нормі проживають в організмі людини, не викликаючи захворювань. Але при зниженні імунного захисту та дисбіозу активізуються і розмножуються, що призводить до розвитку хвороби.
Антибіотикограма визначає чутливість бактерій до антибіотиків
Лікування бактеріальних захворювань проводять антибіотиками. Немає одного універсального препарату, який би діяв на всі бактерії відразу. Існує більше 20 груп антибіотиків, ефективних проти різних бактерій. Щоб визначити, який саме препарат потрібен для лікування, і призначають антибиотикограмму.
Правила забору матеріалу для антибіотикограми
Бактерії викликають захворювання різних органів і виявляються в різних середовищах організму — кров, сеча, кал, харкотиння. Щоб отримати достовірні результати, матеріал для дослідження треба збирати правильно.
Забір крові робить медсестра в процедурному кабінеті. Для дослідження береться венозна кров, її збирають у стерильну пробірку і відразу відправляють у лабораторію.
Мазок із зіву і носоглотки бере медсестра або лікар. Стерильним тампоном збирають слизу з носових ходів, з задньої стінки глотки. Тампон поміщають в стерильну пробірку або відразу на живильне середовище.
Бажано, щоб матеріал був доставлений в лабораторію не пізніше трьох годин після забору.
Вагінальну і слиз шийки збирає гінеколог. Жінка розташовується на гінекологічному кріслі, а лікар за допомогою спеціального інструменту збирає слиз. Її поміщають в стерильну пробірку і віддають для дослідження.
Сечу і кал збирають будинку. Перед сечовипусканням і дефекацією потрібно ретельно підмитися. В стерильний контейнер збирають середню порцію сечі. Дефекацію рекомендується здійснювати в чисто вимите судно або іншу ємність. Звідти стерильної лопаткою зібрати кал і помістити в стерильний контейнер.
Якщо у людини гостре захворювання, аналізи роблять до призначення антибактеріальної терапії. На тлі навіть одноразового прийому антибіотиків складу патогенної флори змінюється. Якщо ж у людини тривало поточний патологічний процес, погано піддається терапії, то дослідження роблять навіть на тлі прийому протимікробних препаратів.
Техніка лабораторного дослідження
Для визначення чутливості бактерій потрібно зробити посів матеріалу на живильне середовище. Використовують для цього чашку Петрі, куди поміщають живильне середовище. На поверхню кладуть паперові диски, просочені антибіотиками. Зазвичай в одну чашку поміщається п’ять дисків. Якщо потрібно дослідити більшу кількість препаратів, що беруть дві або три чашки.
Потім на поверхню середовища мазками наносять матеріал, який потрібно досліджувати. Чашки поміщають в термостат — це тепловий шафу, в якій підтримується температура 37 градусів. Вона придатна для вирощування бактеріальних колоній. Через 24-72 години з’являються колонії мікроорганізмів.
Якщо мікроб чутливий до антибіотика, навколо паперового диска зростання не буде. Якщо ж бактерія резистентна, тобто стійка, зростання буде спостерігатися навіть поруч з просоченим диском.
Як розшифрувати результати дослідження, визначає лікар за відмітками лаборанта в бланку
Як розшифрувати аналіз
Бланк відповіді на дослідження заповнюється лаборантом. Вгорі бланка пишуть, який матеріал і звідки був узятий. Зазначають прізвище та ініціали пацієнта, його стать і вік. Потім пишуть, які бактерії і в якій кількості були виділені. Кров і сеча в нормі стерильні.
В калі здорової людини присутні лактобактерії, умовно-патогенна флора — кишкова паличка, протей, клебсієли. Кількість умовно-патогенної флори не повинно перевищувати 10 в третього ступеня на 1 мл калу. У вмісті зіву і носоглотки теж виявляють умовно-патогенну флору — стафілококи, стрептококи. Їх кількість не повинна бути більше 10 в четвертого ступеня на 1 мл слизу.
Нижче ставиться перелік антибіотиків, до яких визначалася чутливість. Навпроти кожного препарату виставляють букву, що позначає ступінь чутливості. Що означає S і R в бланку:
- S — бактерія сприйнятлива до даного антибіотика, його можна використовувати для лікування;
- I — проміжний варіант, мікроб помірно чутливий, препарат можна використовувати для лікування, якщо іншого ліки немає або у людини є його непереносимість;
- R — мікроб абсолютно стійкий до антибіотика, препарат для лікування не підходить.
Аналіз виконують протягом трьох днів, тому пацієнту спочатку призначають препарат широкого спектру дії, відповідний по клініці захворювання. Коли ж буде отримана розшифровка аналізу, лікар залишає колишній препарат або міняє його на інший.
Профілактика резистентності
Розвиток антибіотикорезистентності пов’язано з безконтрольним прийомом препаратів. Антибіотики показані тільки при підтвердженому бактеріального походження захворювання. Призначений курс потрібно приймати повністю, навіть якщо самопочуття покращилося на другий-третій день.
Все більше число бактерій стає стійкими до ліків. А нових препаратів не винаходять. Це загрожує виникненням епідемій інфекційних захворювань з високою смертністю.
Визначення чутливості бактерій до антибіотиків важливо для призначення ефективної терапії. Для дослідження можна взяти будь-яку біологічну рідину. Щоб не спотворити результати, матеріал потрібно збирати в стерильну ємність. Дослідження рекомендується робити всім пацієнтам з ознаками бактеріальної інфекції.
Також цікаво почитати: аналіз на чутливість до антибіотиків
